Інтенсивність реєстрації документів відображено на графіку. На кожного розпорядника коштів створили окреме досьє, яке відображає не лише структуру і динаміку наповнення кабінету, але й інформацію з інших реєстрів стосовно керівника цієї установи та інших деталей. «Ми об’єднали моніторинг оприлюднення інформації державною установою із можливістю побачити індивідуальні транзакції за цією установою, які пройшли через Казначейство України», – зазначила пані Кравченко. Також відобразили відсоток зареєстрованих і незареєстрованих розпорядників і державних підприємств (перших наразі лише 40%). Ці дані представлені у 4-х вимірах: по Україні, по областях, районах, а також окремо за кожною юридичною особою.
Також через портал тепер можна повідомити про те, що той чи інший розпорядник коштів не виконує вимог закону – не створює або не заповнює свій кабінет. «Якщо громадянин бачить порушення, можна майже в один клік підписати і подати заяву у певний орган влади. Це спонукатиме людей активніше долучатися до моніторингу державних витрат і робити роботу органів державної влади і місцевого самоврядування більш прозорою», – зазначив Віктор Лях, президент Фонду «Східна Європа» – партнера проекту. За словами юриста Артема Боримського, на сьогодні чинним законодавством не передбачено жодного органу, який здійснює нагляд за публікацією інформації, тож де-факто виявлення порушень залежить лише від активності громадян. За неоприлюднення або оприлюднення недостовірної, неповної чи неточної інформації передбачено штраф від 25 до 50 неоподаткованих мінімумів – тобто, 450 – 850 гривень. «Якщо ми виявляємо факт невиконання державною установою вимог закону, ми маємо право звернутися до керівника державної установи з вимогою усунути порушення; до вищої організації, у розпорядженні якої перебуває установа, з проханням усунути порушення і притягнути винних до відповідальності, або до уповноваженого Верховної Ради з прав людини з проханням про притягнення винних до відповідальності», – зазначив Артем Боримський. Хоча сума штрафу доволі символічна, такі скарги повертатимуть проблему до порядку денного.
Наталя Кравченко нагадала, що портал створювали як інструмент громадського контролю за використанням бюджетних коштів. Інформацію можна відфільтрувати за областю/населеним пунктом, за окремою установою чи об’єктом оплати (будь-який товар чи послуга). «Наш сервіс використовує інформацію з різних джерел: порталу E-data,data.gov.ua, сайту Держстату і системи електронних державних закупівель ProZorro. Поєднуючи ці реєстри, ми збагачуємо відкриті дані і досягаємо зменшення корупції через збільшення прозорості», – нагадала вона. Сайт почав роботу у квітні 2016 року і щоденно приймає близько 300 користувачів.
Серед найближчих планів щодо проекту, розповів Віктор Лях,– тренінги для ЗМІ та активістів щодо того, як найбільш зручно користуватися інструментами порталу. «По-друге, ми хотіли б забезпечити можливість для громадських організацій та активістів розробити платформи, які дозволили б підлаштувати дані до особливостей певного регіону чи цільової групи», – розповів він. Прикладом такої співпраці є портал «Громадський інспектор» у Дніпропетровську: на їхньому сайті усі витрати «прив’язані» до об’єктів на карті міста – шкіл, поліклінік тощо.
