Сьогодні автор цих рядків зайшов у справах до приміщення тернопільської районної ради, що на масиві “Дружба”. Запитую у вахтерки, чи є керівництво райради?
-Ні, не має взагалі нікого,- щиро каже чергова.
-Ну тоді звернуся до керівництва райдержадміністрації за коментарем.
-І вони вам не допоможуть. Не має в приміщенні ні душі,- каже жіночка.
На моє здивування, як це так у будний день, ще не має й 16 години, а державні чиновники повтікали з роботи.
-Ні, вони не втекли,- щиро пояснює вахтер. Вони всі в кіно поїхали.
Бачачи в моїх очах здивування, жінка пояснює:
Подякувавши сумлінній вахтерші, я почав роздумувати, як же це так: державні чиновники, у робочий час покинули робоче місце. Невже це нормально? Ще й бюджетні кошти знайшлися для перевезення задниць до районного будинку культури.
Приходи до райрадиі адміністрації автор цих рядків з метою дізнатися: куди подівся дрон, який купили чиновники Тернопільського району за 60 тисяч гривень. Для цього нібито виділялись кошти з бюджету. Правда, яка мета купівлі такої дорогої цяцьки – невідома. Перший же політ дрона у Великому Глибочку, де відбувалась дефіляда, розбився. Правда, не дуже сильно. Відремонтували майстри. Скільки заплатили за ремонт з кишені платників податків – наразі точно невідомо.
Другий політ дрона-квадрокомтера – виявився останнім. Диво-техніка не хотіла слухатися бюрократів Тернопільського району і полетіла у кращі світи. Чиновники сподівались, що дорогий апарат десь впав в Тернопільському районі, проте пошуки успіху не знайшли.
Але далі – ще цікавіше. Під час обговорення проблеми – як списати кошти – 60 тисяч гривень за дрон-квадрокоптер та за ремонт, бюрократів осягнула геніальна ідея, що так можна щороку купляти літальні апарати. Але за значно більшою ціною … Перевірити куди він дівся – не можливо..І чи був куплений взагалі…
Перевірити нині можна значно примітивніші речі: не прибрані пішохідні доріжки біля приміщень райради і райдержадміністрації… І то, вони почнуть відбріхуватись, що це вже, можливо, не їхня територія…
