Для цієї мети в перших класах школи вивчаються усі види мистецтв: музика і співи, малювання, ліплення та різьба, ритміка і танець декламація й основи театрального мистецтва. Важливого значення надається основам релігійної моралі у формі біблійних оповідей та історії України…
За час навчання у початкових класах буде змога визначити з максимальною точністю нахили учнів з метою поглиблення спеціалізації та фахової підготовки в старших класах……Учні та випускники школи будуть для праці з естетичного виховання учнів середніх класів області. Навколо них існуватиме особлива духовна атмосфера. Вихованці школи будуть елітою нації.
Цьому сприятимуть філармонія, ляльковий й драматичний театри, виставкові зали, музеї тощо.»
Для реалізації концепції виникла модель комплексної школи. Поєднання в ній загальноосвітніх та мистецьких предметів дало можливість зняти дублі, що сприяло можливості розвантажити учнів. Залучення до гри на музичних інструментах залучало до розвитку навичок творчої діяльності, уяви, фантазії, формуванню духовного потенціалу дитини. Процес читання нотних текстів розвиває багатопланове мислення, потрібне у багатьох сферах людської діяльності. На значення занять музикою для формування у учнів сьогодні наголошують багато вчених різних галузей.
Наголошуючи на значенні предметів мистецького циклу, засновник школи Ігор Герета визначав: «Експериментальність школи полягає не у новаціях заради новацій у викладанні предметів, а в підборі, які обов’язкові для всіх учнів. Це, насамперед, Стосується мистецького циклу. Для використання усіх резервів дитячої душі протягом усього процесу навчання в різному вигляді учні вивчають музику, хореографію, театр, всі види образотворчого мистецтва.»
Завдання комплексного навчання реалізувались завдяки розробленому творчою групою інтегрованому навчальному плану, всі рівні якого в свій час були узгоджені з Міністерствами культури та освіти і науки України. Сьогодні інваріантна частина робочого навчального плану складається на базі додатків № 6, 7, і повністю задовольняє вирішення всіх проблем навчального процесу.
Протягом всього часу існування школи проводилась психологічна діагностика для визначення профільної диференціації учнів. Професійне навчання починається в базовій школі, коли відбувається розподіл учнів по мистецьких відділах. Паралельно існують класи багатопрофільного навчання для тих, хто не пов’язує своє майбутнє з мистецтвом.
Велике значення має відстеження координації діяльності викладачів, переорієнтація її з навчально-дисциплінарної на особистісну модель взаємодії з учнями, вилучення елементів примусового в навчанні, вміння включати внутрішні активні фактори для виконання поставлених задач. Немаловажним є забезпечення наступності в роботі початкової, базової та старшої шкіл для формування самоосвітніх умінь учнів, використання проблемної методики для підсилення пізнавальних інтересів, включення учнів в пошукову роботу.
З перших років роботи в школі постійно проводились комплексні, інтегровані уроки, метою яких було формування мотивації навчання, уміння використовувати суму отриманих знань одного предмету на вирішенні практичних завдань іншого. За 23 роки накопичився потужний досвід практики забезпечення програми комплексного навчання як в напрямку проведення майстер-класів, так і в розробці авторських програм, особливо для забезпечення навчання з мистецьких предметів. До 20-ї річниці роботи школи був виданий посібник, в якому опубліковані матеріали узагальнення досвіду викладачів.
Протягом всіх років існування проводились «круглі столи», семінари, інтерактивні педради за участю провідних фахівців Тернополя на яких обговорювались актуальні питання сучасного навчання, проблеми та специфіка навчання обдарованих учнів, питання особистісно-зоорентованого навчання, розвитку у учнів навичок творчої діяльності, формування навичок самоосвіти в учнівському середовищі, завдання профорієнтаційної роботи з учнями та батьками, про навчання впродовж життя, принципи ощадності в освіті, про то, як залучити учнів до творчої самореалізації, про мотивацію навчальної діяльності, значення окремого предмету в комплексі предметів навчального плану, тощо.
Таким чином сьогодні школа, з самого початку існування, сповна виконує завдання визначені Законом про освіту України в рамках Нової школи України. У 2017р. на базі школи Тернопільський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти планував провести обласний семінар на тему: «Реалізація компетентнісного підходу в процесі навчання», на якому були представлені комплексні уроки викладачів школи. Програма компетентнісного навчання по суті є програмою постійної роботи колективу школи. Окрім того, розробляючи альтернативні програмні матеріали, пропонуючи інноваційні технології, школа може бути майданчиком для виконання завдань, визначених в матеріалах Нової школи України.
Враховуючи творчий потенціал, яким володіє зараз колектив школи, не зрозуміло чому постає питання про її реорганізацію? По суті люба реорганізація є знищення моделі школи, яка створювалась за розробленою творчою групою на чолі з І.Геретою концепцією, школи, яка вже сьогодні сповна виконує завдання, визначені в матеріалах Закону про освіту щодо роботи Нової школи України. Не зрозуміло тільки: то є відсутність компетенції владних структур, коли вони наголошують на тому, що знищена сучасна школа буде краще фінансуватись, але для чого фінансувати? Погрожують, що якщо не відбудеться реорганізація, вона стане позашкільним закладом – яким, обласним? Було би краще чесно сказати – її треба закрити, розпочати процедуру ліквідації, натомість обов’язково вказати причину такого рішення.
Головною проблемою реформування освіти сьогодні повинно бути не тільки забезпечення знань на рівні державних стандартів, але і створення умов для духовного становлення особистості за час перебування в школі. За визначенням академіка Ш.Амонашвілі в ХХ1ст.повинна відбутись переорієнтація мети педагогічного процесу з інтелекту на роботу з Душею.
В матеріалах 5-го Міжнародного фестивалю «Педагогіка ХХ1-го століття» визначалось: «Педагогіка ХХ1 –го століття повинна бути в першу чергу педагогікою для вчителів, а педагогічні технології – технологіями пробудження Душі педагога, який в свою чергу повинен пробудити Душу дитини». Про приоритетне значення формування духовності в роботі колективу школи наголошувалось протягом всього існування школи. З часу відкриття в навчальний план початкової школи був введений предмет «Релігійні оповідання», а в базовій та старшій – «Основи християнської моралі». Була проведена науково-практична конференція, на який обговорювалась проблема формування духовності за участю віце- ректора та викладача філософії Вищої духовної семінарії ім.Патріарха Йосипа Сліпого, священика Михайла Пастуха. Під час роботи конференції на тему «Проблеми формування мотивації навчальної діяльності в сучасних умовах» першим питанням були «Практичні поради для вчителів школи отця Тадея».
Сьогодні, про що наголошує Закон про освіту, теза – дитину треба готувати до школи замінюється тезою – школа повинна бути готовою до роботи в нових умовах, важливими з яких є створення атмосфери для самоосвіти, творчої самореалізації кожного учня, розвитку навичок творчої діяльності. Передбачається автономія у визначенні змісту освіти кожною школою: у розробці освітньої програми, навчального плану, програм навчальних предметів.
Велику надію для вирішення багатьох проблем, пов’язаних із створенням найкращих умов для реалізації здібностей у вибраному учнем напрямку покладалось на проведення на базі школи дослідно-експериментальної роботи за темою «Духовне становлення особистості в умовах реалізації педагогіки діалогу культур», за якою передбачалась розробка інтегрованих програм загальноосвітніх гуманітарних навчальних дисциплін та предметів мистецького циклу базової та старшої школи з комплексним висвітленням подій одного певного періоду. Був розроблений пакет необхідних документів для проведення експерименту. Натомість адміністрація школи не погодилась з темою, незважаючи на то, що до розробки документів був залучений майже весь колектив, і запропонувала свою: «Формування інноваційно-освітнього середовища через інтеграцію інваріантної та варіативної складової змісту загальної середньої освіти в умовах комплексної школи мистецтв». Складно дати оцінку запропонованій темі, враховуючі то, що навчальний план ТОЕКШМ не має варіативної складової, а має, окрім інваріантної складової ПРОФІЛЬНУ. Для якої школи запропонована ця тема, матеріали якої направлені директором до Києва?
Викладач-методист, відмінник освіти України
Нівельт Майя Альфредівна
