Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», лідером президентського рейтингу залишається Ю.Тимошенко, за яку готові проголосувати 17,1% тих, хто візьме участь у голосуванні та вже визначився із вибором. За А.Гриценка готові віддати свої голоси 9,7%, Ю.Бойка – 8,9%, В.Зеленського – 8,5%, О.Ляшка – 8,1%, П.Порошенка – 7,8%, С.Вакарчука,– 6,6%, Є.Мураєва – 4,2%, В.Рабіновича – 3,7%, О.Тягнибока – 2,6%, А.Садового – 2,2%, С.Таруту – 1,5%, А.Яценюка – 1,3%. Р.Безсмертного – 1,2%.
• Серед респондентів, які мають намір голосувати, майже кожен п’ятий не визначився з вибором.
• У рейтингу «другого вибору» лідерські позиції займають С.Вакарчук (5,3%), Ю.Тимошенко (4,9%). В.Зеленський (4,7%), А.Гриценко (4,7%).
• Антирейтинг надалі очолює П.Порошенко: майже половина респондентів не проголосували б за нього у жодному випадку. За Ю.Тимошенко не проголосували б 28,5%, А.Яценюка – 26,9%, О.Ляшка – 26,2%, О.Тягнибока – 18,9%, Ю.Бойка – 16,1%, В.Рабіновича – 15,6%.
• Три чверті опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, 13% – висловлюють протилежну думку, 12% – вагаються з оцінками у цьому питанні.
• У сприйнятті проблем надалі зберігається тенденція, коли війна на Сході України і корупція залишається найважливішими загальнодержавними проблемами, водночас на особистісному рівні переважають проблеми соціального характеру: низькі зарплати і пенсії, а також високі тарифи.
• Кількість прихильників прозахідної інтеграції переважає над кількістю противників цього вектору: за вступ до ЄС – 50%, проти – 28%; за євроатлантичну інтеграцію – 42%, проти – 35%.
• За умови вибору між напрямками інтеграції в економічні союзи 42% опитаних підтримують вступ до Європейського Союзу, 36% – за рівновіддаленість від Росії та ЄС. 11% підтримують вступ до Митного Союзу, ще стільки ж – не визначилися. При цьому у регіональному розрізі можна спостерігати тенденцію, коли у південних та східних регіонах переважають прихильники рівновіддаленості (40-45%). При цьому прихильників вступу до Митного Союзу на Півдні удвічі менша, аніж прихильників євроінтеграції, а на Сході – їхня кількість майже однакова.
• 61% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною, при цьому російська повинна вільно використовуватися у всіх сферах життя. За надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, при збереженні державного статусу української – 17%, за державний статус як української, так і російської – 19%. Найбільша кількість прихильників надання російській мові певного статусу – на Півдні та Сході. Водночас, навіть у цих регіонах кількість тих, хто за збереження статусу-кво у державній мовній політиці – 40-45%.
• Найбільш позитивно опитані ставляться до Білорусі (74%), Канади (68%) та Європейського Союзу (68%).
• До США позитивно ставляться 58% та 27% негативно, СНД – 44% та 31%, Росії – 35% та 52% відповідно. До міжнародних організацій ставлення наступне: до ООН позитивно ставляться 58%, негативно – 20%, ОБСЄ – 50% та 26% відповідно, НАТО – 49% та 30%, МВФ – 39% та 35% відповідно. Чверть опитаних не змогли висловити жодного ставлення до зазначених міжнародних інституцій. До західних країн та інституцій відносно краще ставляться на Заході та у Центрі, до Білорусі, СНД та Росії – на Півдні та Сході країни.
• Дві третини виступають за мирні шляхи вирішення проблеми окупованого Донбасу: 32% – за припинення військових дій та визнання цих територій тимчасово окупованими (замороження конфлікту), 24% – за надання цим територіям самостійності, або ж федеративного статусу краю у складі України, і 9% – за повне їх відділення. Натомість, 21% виступають за продовження військових дій до повного відновлення української влади на всьому Донбасі. Думка про необхідність збройного вирішення конфлікту на Донбасі не є домінуючою у жодному із макрорегіонів країни.
• Лише 9% опитаних зазначили, що добре знають зміст Мінських угод. Ще 49% заявили, що знайомі з ними поверхнево, чули про них у ЗМІ. Майже 40% опитаних взагалі не знайомі із змістом цих домовленостей.
• Лише 14% вважають, що Україна повинна повністю виконати усі поставлені умови в Мінських угодах. У свою чергу, 17% вважають, що потрібно вийти з переговорного процесу та приймати рішення без участі міжнародних посередників. Натомість відносна більшість (32%) стверджують, що потрібно переглянути ці домовленості і підписати нові угоди. Третина нічого не змогли відповісти на це питання. Чим більше респонденти знайомі з суттю угод, тим більш чіткіше висловлюють свою думку стосовно їхнього майбутнього. Протягом останнього року дещо зросла кількість опитаних, які підтримують перегляд Мінських домовленостей і підписання нових.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність:
3200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,7%.
Терміни проведення: 22 червня – 5 липня 2018 р.

Напишіть відгук