ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ
• 11,5% взагалі не брали участь у голосуванні під час цьогорічних виборів Президента України, а 4,6% відмовилися від відповіді.
• Загалом, майже 84% опитаних взяли участь у голосуванні під час обох турів виборів Президента України 2019 року:
o Про участь у голосуванні на виборах Президента України 31 березня 2019 року (перший тур) ствердно відповіли 78,9%.
o Про участь у голосуванні на виборах Президента України 21 квітня 2019 року (другий тур) також ствердно відповіли 78,9%.
o Про участь в голосуванні і 31 березня, і 21 квітня 2019 року (в обох турах) повідомили 74%.
o Близько 5% брали участь лише в 31 березня та 4,9% – лише 21 квітня.
• Про намір голосувати на виборах до Верховної Ради, якби вони проходили найближчої неділі, повідомили 79,2% (49,3% – точно та 29,9% – скоріше взяли б участь).
• Мешканці обласних центрів декларують більш високий рівень, а мешканці сільської місцевості – нижчий рівень готовності взяти участь у голосуванні.
• Ті, хто не голосували під час виборів Президента України, найвірогідніше не братимуть участь у парламентських виборах: певну готовність взяти участь у виборах Верховної Ради України висловили менше третини з них. 
• Серед виборців рівень підтримки політичних сил станом на першу половину травня є таким:
o «Слуга народу» (В. Зеленський) – 29,5% (39,9% серед тих, хто визначився та голосуватиме);
o «Опозиційна платформа – За Життя” (Ю. Бойко, В. Рабінович, В. Медведчук) – 8,1% (10,9%);
o «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (П. Порошенко, Ю. Луценко) – 7,8% (10,6%);
o Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (Ю. Тимошенко) – 6,7% (9,1%);
o «Сила і Честь» (І. Смешко) – 3,8% (5,1%);
o «Громадянська позиція» (А. Гриценко) – 3,7% (5,0%);
o «Опозиційний блок – Партія миру та розвитку» (О. Вілкул, Є. Мураєв, В. Новинський) – 2,6% (3,5%);
o Радикальна Партія Олега Ляшка – 2,4% (3,3%);
o Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (О. Тягнибок) – 1,8% (2,4%);
o Об’єднання “Самопоміч” (А. Садовий) – 1,5% (2,0%);
o Партія Святослава Вакарчука (С. Вакарчук) – 0,7% (0,9%).
• Шість політичних сил долають 5% бар’єр.
• Таким чином, якби вибори до Верховної Ради України відбувалися найближчої неділі, то відбулося б суттєве оновлення. З числа парламентських партій до нового складу пройшли б БПП «Солідарність», ВО «Батьківщина», «Опозиційна платформа – За Життя». Серед нових політичних сил високий шанс мають нові та маловідомі виборцям політичні сили «Слуга народу» та «Сила та Честь», а також «Громадянська позиція».
Такі парламентські партії, як Радикальна партія Олега Ляшка та Об’єднання «Самопоміч» на сьогодні не мають підтримки, щоб подолати 5% бар’єр.
• Лідером атирейтингу є БПП «Солідарність» – 43,9% в жодному разі не готові за неї проголосувати.
• Можливі проекти об’єднання політичних сил, які були запропоновані дослідниками, не є привабливими для електорату станом на сьогодні.
• Після президентських виборів громадська думка демонструє високий рівень оптимізму – кожний другий (49,7%) очікує на покращення ситуації в Україні у найближчі місяці, на погіршення ситуації очікує кожний п’ятий (20,9%), ще майже 30% вагаються щодо оцінки власних очікувань.
• Менше чверті виборців (22,3%) дають новообраному Президенту України не більше 100 днів, ще чверть (26,2%) – півроку, після чого стане зрозуміло впорався він чи ні з керівництвом країною. Термін в рік дають ще 35,5%. Отже, новообраному Президенту України виборці дають не більше року, щоб зрозуміти – чи він впорався з керівництвом країни. Дані показують, що більше, ніж 80% максимум через рік будуть визначати своє ставлення до Президента України, базуючись на діях та результатах відповідно до своїх очікувань.
• Одним з ключових очікувань та розчарувань революції гідності була зміна системи влади, тому цілком логічним виглядає, що лідером серед перших очікуваних кроків від Президента України стало зняття недоторканості з депутатів, суддів, Президента, на що вказали 53,7% опитаних.
• Кроки, які пов’язані із розв’язанням конфлікту на Сході та його наслідками, посіли друге та третє місця: ‘Розпочати прямі переговори у чотирикутнику «Україна – РФ – т.зв. ДНР – т.зв. ЛНР» для припинення вогню і повернення Донбасу’ – 40,9% та ‘Забезпечити повернення українських військовополонених та утримуваних осіб’ – 38,4%.
• 38,1% вбачають серед перших кроків необхідність ‘Ініціювати розпуск нинішнього складу Верховної ради та проведення дострокових парламентських виборів’.
• Третина (33,7%) назвали ‘Забезпечити стабільність національної валюти та банківської системи’.
• Знизити зарплату топ-чиновникам вважають актуальним 30,6%. Розпочати або пришвидшити розслідування найбільш резонансних корупційних злочинів – 25,8%. Ініціювати публічну дискусію з метою негайної зміни Генерального прокурора, голови СБУ, Прем’єр-міністра і нинішнього складу Кабміну – 25,4%.
• Коло викликів сьогодення є досить широким. Більше половини вважають дуже важливими такі проблеми:
o припинення вогню на Донбасі (88,4%);
o повернення українських військово-полонених і утримуваних осіб (84,3%);
o нинішній рівень цін, інфляція (84,5%);
o рівень заробітної плати та пенсій (82,8%);
o нинішні тарифи на комунальні послуги (84,5%);
o воєнний конфлікт на Сході України та реінтеграція Донбасу (80,2%);
o рівень соціальної захищеності населення (76,4%);
o рівень медичного обслуговування (76,1%);
o наявність роботи, безробіття (75,7%);
o збагачення олігархів та зубожіння простих людей (74,4%);
o корупція та кумівство у владі (73,7%);
o нинішній обсяг державних податків і зборів (65,9%);
o злочинність, рівень безпеки на вулицях (61,4%);
o трудова міграція, зміни в кількості населення України (60,9%);
o повернення Криму (53,9%).
• 23,7% зазначили про позитивний вплив на економічну ситуацію в Україні Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, підписана влітку 2014 року. Ще 25,9% вважають, Угода вплинула Частково позитивно, частково негативно. На негативний врлив вказали 12,3%. Кожний пятий (20%) вважають, що впливу взагалі не було, а 18,2% не визначилися або не надали відповідь.
• Якби зараз проходив референдум, то 57% проголосували б за вступ України до Європейського Союзу; 19,3% – за відновлення прагматичних економічних відносин з Росією, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами СНД; 13,6% не брали б участь у такому референдумі та 10,1% не визначилися.
• Подальший шлях розвитку України як «Європейська інтеграція, економічне та культурне зближення з країнами Європейського Союзу» бачать 43,1%; як «Розробити й втілювати програму економічного та культурного розвитку України, орієнтовану, насамперед, на використання внутрішніх можливостей і ресурсів» – 37,8%; як «Відновлення й розширення економічних і культурних зв’язків з Росією» – 12,3%. (6,8% не визначилися)
• Щодо референдуму з питання вступу України в НАТО або ж законодавчого закріплення позаблоковового статусу України, за вступ проголосували б майже половина (48,9%), за позаблоковий статус – 23,2%. Не брали б участь у такому референдумі – 16%, а 11,8% – не визначилися.
• Ставлення до більшості відомих політиків є переважно негативним. Виключенням є В. Зеленський, до якого позитивне ставлення висловили 64,6%, а негативне 13,9%; А. Гриценко (позитивне ставлення висловили 33,5%, а негативне – 26,9%); С. Вакарчук (31,0% VS 24,1%) та І. Смешко (28,6% VS 17,4% і якого не знають 26,2%).
• Топ п’ять політиків, яких би хотіли бачити виборці у складі наступної Верховної Ради України: А. Гриценко (29,3%), Ю. Бойко (26,7%), І. Смешко (23,6%), С. Вакарчук (22,4%) та Ю.Тимошенко (21,1%).
• Топ десять політиків, чиї публічні дії (заяви, інтерв’ю, виступи, публікації) протягом останнього місяця запам’яталися виборцям: Тимошенко Юлія (33,6%), Порошенко Петро (31,2%), Ляшко Олег (25,8%), Бойко Юрій (21,8%), Гриценко Анатолій (16,3%), Гройсман Володимир (12,0%), Рабінович Вадим (11,4%), Вілкул Олександр (10,6%), Савченко Надія (10,3%), Медведчук Віктор (10,1%).
• Половина опитаних (49,2%) вважають, що питання про статус непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей необхідно виносити на всеукраїнський референдум.
• 65,3% ствердно відповіли на запитання чи повинна Україна йти на компроміси заради відновлення миру та повернення територій.
• 75% вважають, що Президент України заради встановлення миру на Сході країни має піти на прямий діалог з РФ: 50,8% відповіли «безумовно, так» та 24,2% – «скоріше, так». Не згодні з цим 16% та 9% не визначилися.
• Більше половини (55,4%) вважають, що Президент України заради встановлення миру на Сході країни має піти на прямий діалог з керівниками так званих «ЛДНР», третина (32,7%) з цим не згодні, решта (11,9%) – вагаються у відповіді.
• Серед варіантів розв’язання проблеми непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей найбільший рівень підтримки має «Надання цим територіям особливого статусу, який передбачає автономію в складі України» (39,9%). Цей варіант переважає у всіх макро-регіонах, крім Західного.
• З варіантом «Офіційне визнання того, що ці території в найближчі роки не можуть бути повернуті до складу України та їх ізоляція» погодились 18,5%. Дещо нижчий рівень згоди отримав варіант «Продовження бойових дій, спрямованих на відновлення повного контролю України над цими територіями воєнним шляхом» – 17,3%, але він є найбільш придатний для мешканців Західного регіону, де його підтримали б 33,7%.
• Питання щодо мовної політики та політики обмеження впливу російських медійних продуктів залишаються чинниками протиріччя між мешканцями різних регіонів країни.
• Серед українських телеканалів лідерами довіри є СТБ, 1+1, Україна, ICTV, Інтер, Новий, 112 та ТЕТ.
• Топ телевізійні канали, з яких опитані отримують суспільно-політичну інформацію (новини суспільно-політичні ток-шоу, коментарі експертів): 1 + 1 (63,8%), Україна (62%), ICTV (45,8%), Інтер (35,5%), 112 (33,7%), СТБ (28,5%), Новий (21,3%).
• Ставлення переважної більшості до свята 9 травня залишається традиційним з визнанням його як великого свята (83%). Вважають, що важливість цього свята зросла у порівнянні з попередніми роками 56,8%, хоча серед мешканців Західного регіону, навпаки, 44% зазначили про зменшення важливості цього свята для них.
• 69,5% не підтримують перенесення свята на 8 травня.
Опитування проводилося з 30 квітня по 10 травня 2019 року в 24-х областях України та м. Києві. Всього опитано 3000 респондентів. Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв’ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента: 1500 з використанням паперової анкети та 1500 з використанням анкети на планшеті. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 1,10 – 1,83 відсотка.
