111

 Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 21-25 лютого 2020 року, продемонстрували, що у відносній більшості українці вважають, що жінки достатньо представлені у різних суспільних сферах. Попри це майже 40% опитаних переконані, що жінок замало представлено у політиці, 30-35% – вважають, що їх недостатньо в правоохоронних органах та науці, 26% – в армії, 19% – в бізнесі. Натомість близько третини опитаних вважають, що жінок забагато представлено у таких сферах, як медицина, та освіта. Цікаво, саме жінки, а не чоловіки, частіше зазначали про недостатню представленість жінок у силових органах, політиці, науці та бізнесі.
Близько половини респондентів погоджуються із твердженнями, що в Україні сьогодні бракує партії, яка представляє інтереси жінок. Стільки ж переконані, що жінки недостатньо представлені в Уряді, Верховній Раді та місцевій владі. Зі згаданими тезами частіше погоджувалися представники старшого покоління та жінки.
36% опитаних вважають, що їхній голос нічого не вирішує на виборах. 58% – протилежної думки. Не погоджувалися з цією тезою відносно частіше мешканці Заходу, молодші опитані та чоловіки.

82% підтримують те, що жінки йдуть у політику. 12% – протилежної думки. Попри це у питаннях лідерства та прийнятті зважених рішень відповіді розподілилися наступним чином: більше 40% опитаних переважно обирали середньозважену відповідь щодо того, кому краще, чоловікам, чи жінкам, вдається займати лідерську позицію та приймати рішення. Натомість, у порівнянні прямих відповідей, перевагу респонденти все ж таки надавали чоловікам, особливо, коли йшлося про сферу політики. При цьому, якщо у питанні лідерства у колективі та прийнятті зважених рішень у гендерному розподілі спостерігалося певне протиставлення думок чоловіків та жінок про роль статей у цих сферах, то стосовно політичного лідерства та прийняття зважених політичних рішень обидві статі частіше віддавали перевагу чоловікам.
Оцінюючи ефективність представників обох статей на політичних та виборних посадах, опитані найчастіше погоджувалися з тим, що для ефективної роботи народним або ж місцевим депутатом стать не має особливого значення. Натомість, незважаючи на те, що відносна більшість погоджувалися, що ефективно виконувати обов’язки міського, чи сільського голови, голови обласної державної адміністрації, міністра Уряду, Прем’єр-міністра та Президента України можуть як чоловіки, так і жінки, все ж таки дещо частіше опитані зазначали, що ефективними тут будуть чоловіки. Натомість у таких ролях, як уповноважений з питань встановлення миру на Донбасі (вигадана для опитування посада) та міністр оборони ефективнішими респонденти бачать чоловіків. Цікаво, що у статевому розподілі у цих питаннях не фіксувалося великої різниці у відповідях представників обох статей.
Одними з найбільш впізнаваних серед жінок народних депутатів є Ю.Тимошенко (її знають 97% опитаних) та Н.Королевська (знають 76%). При цьому Ю.Тимошенко довіряють 28%, Н.Королевській – 20%. І.Геращенко знають 66%, довіряють їй – 21%. Інших жінок – народних депутатів знають менше 60% опитаних.
У регіональному розрізі найкращі показники довіри у Ю.Тимошенко у Центрі (31%), Н.Королевської – на Сході (30%) та на Півдні (28%), І.Геращенко – на Заході (30%). На думку респондентів із вищезазначених політиків найбільші перспективи в політиці має Ю.Тимошенко (29%), Н.Королевська (10%), І.Геращенко (7%).
Питання про розподіл гендерних ролей дало наступні результати: на думку опитаних частіше у їхній сім’ї (парі) жінка готує їсти (64%). Лише близько чверті зазначили, що ця роль у їхньому союзі поділена порівну. Обов’язки з виховання дітей та заняття господарськими справами також, на думку опитаних, покладені на жінок (52% та 43% відповідно). Водночас стосовно виховання дітей на відміну від господарських справ, опитані дещо частіше зазначали, що ця роль поділена у їхній парі порівну. Стосовно наявності вільного часу відповіді розділилися наступним чином: стосовно жінок такої думки 33%, чоловіків – 30%, обох статей – 28%. Натомість головування в сім’ї (парі) дещо частіше покладається на чоловіків – такої думки дотримуються 39%, стосовно жінок так вважають 29%, і порівну розділяють цю роль також 29%. Більше половини опитаних вважають, що в їхній сім’ї (парі) більше заробляє саме чоловік, 23% – такої думки про жінок, 17% – вважають, що обидва заробляють приблизно однаково.
У динаміці з 2015 року спостерігається поступове зменшення кількості тих, хто вважає, що готуванням, господарством та вихованням дітей частіше займається жінка. Попри це зростає кількість тих, хто вважає, що жінки мають більше вільного часу, головують у сім’ї та заробляють більше грошей. Цікаво, що у розподілі таких ролей як готування, заняття господарськими справами та вихованням дітей думки чоловіків не сильно різняться від думок жінок. Натомість стосовно головування в сім’ї та заробітку грошей спостерігається цілком протилежне бачення цих ролей в обох статей.
Абсолютна більшість опитаних погоджуються з твердженнями, що найважливіше завдання жінки – дбати про дім та сім’ю (83%) та те, що найважливіше завдання чоловіка – це заробіток грошей (75%). 78% погоджуються з тим, що жінки частіше аніж чоловіки приймають рішення, виходячи зі своїх емоцій. 67% згодні з тим, що не допустимо, коли чоловіки плачуть (25% –не погоджуються), 68% згодні, що жінки мають менше свободи через сімейні зобов’язання (27% – не погоджуються). З тезою, що жінки менше зацікавлені аніж чоловіки у зайнятті відповідальних політичних посад згодні 51% (не згодні 34%). Натомість з твердженням, що жінки не мають відповідних знань та навичок для того, щоби займати відповідальні посади у політиці не згодні майже дві третини опитаних, згодні – чверть. Цікаво, що з тезами про те, що жінки частіше приймають свої рішення під впливом емоцій, допустимість плачу чоловіків, меншої кількості свободи жінок через сімейні обов’язки та меншу зацікавленість жінок у зайнятті відповідальних посад погоджувалися частіше саме жінки, а не чоловіки.

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.
Терміни проведення дослідження: 21-25 лютого 2020 р

Підписуйтесь на наш ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ

Долучайтесь до нашої групи у Вайбері

Ми в Instagram

Наша сторінка в facebook

Ми у whatsapp

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.