За даними La Repubblica , причиною смерті Морріконе стали пошкодження, отримані ним при падінні. Зокрема, композитор зламав стегнову кістку. Сім’я композитора повідомила, що похорон не будуть публічними.
Морріконе – один з найвідоміших композиторів сучасності. Енніо Морріконе є володарем двох премій Оскар: в 2007 році він отримав статуетку за видатні заслуги в кінематографі, а в 2019 році за кращу музику до фільму Квентіна Тарантіно «Мерзенна вісімка».
Писати музику для голлівудських фільмів Морріконе став після того, як прославився в Європі. Він працював з такими відомими режисерами, як Роман Поланскі, Олівер Стоун, Брайан Де Пальма, Майк Ніколс, Серджіо Леоне, Бернардо Бертолуччі, Уорен Бітті, Джузеппе Торнаторе, Квентін Тарантіно та іншими.
Також Морріконе був диригентом і серйозно захоплювався шахами.
Загалом Енніо Морріконе створив близько 500 музичних творів, 100 із них – це класичні композиції.
Певно одна з найвідоміших композицій Морріконе була написана до стрічки “Професіонал”.
Один з друзів родини Морріконе – адвокат Джорджо Ассумм – заявив, що композитор до останньої миті у лікарні зберіг ясний розум. Він попрощався з дружиною Марією, подякував дітям та онукам за любов і турботу, які вони йому завжди дарували.
Його син Андреа Морріконе теж пише музику для кіно.
Енніо Морріконе був не лише композитором, а й аранжувальником та диригентом. Він писав музику для кіно та шоу на телебаченні.
Майбутній композитор народився у 1928 році у Римі у родині професійного джазового трубача Маріо Морріконе та домогосподарки Лібери Рідольфі. Він був старшим з п’яти дітей у родині.
У 12-річному віці Морріконе вступив до консерваторії Святої Чечілії у Римі. Талановитий студент Енніо загалом навчався там 11 років – отримавши 3 дипломи — по класу труби в 1946 році, по класу оркестру (фанфар) в 1952 році й за класом композиції в 1953 році.
Коли йому було всього 16, він отримав роботу трубача в ансамблі Альберто Фламіні, де раніше грав його батько.
Так розпочався його професійний творчий шлях. Юний Енніо грав у нічних клубах та готелях Риму. Проте за рік відчув, що хоче більшого у професії, і влаштувався до місцевого театру. Там він пропрацював рік музикантом і три роки композитором – це у 18 років.
У 1950 році він почав аранжувати пісні популярних композиторів для радіо. Обробкою музики для радіо та концертів він займався до 1960 року, а в 1960 році Морріконе почав аранжувати музику для телешоу.
Писати музику до фільмів Енніо Морріконе почав лише в 1961 році, коли йому було вже за 30. Він почав з італійських вестернів, з жанру, з яким тепер міцно асоціюється його прізвище. Широка популярність прийшла до нього після роботи над фільмами його колишнього однокласника, режисера Серджіо Леоне. Творчий союз режисера і композитора Леоне і Морріконе часто навіть порівнюють з такими відомими дуетами як Ейзенштейн і Прокоф’єв, Гічкок і Геррман
У грудні 2011 року Морріконе виступав у Києві з концертом «Музика з фільмів» за участю Національного ансамблю солістів «Київська камерата», Чоловічого хору Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України та академічного студентського хору “ANIMA”
Енніо Морріконе — один з найвідоміших композиторів сучасності і безумовно найвідоміший у світі композитор кіно. За свою довгу і плідну кар’єру він написав музику до більш ніж 400 фільмів і телесеріалів, знятих в Італії, Іспанії, Франції, Німеччині, Росії та США. Морріконе зізнався, що сам точно не пам’ятає, скільки саундтреків він створив, але виходить, що писав у середньому по одному на місяць.
Як кінокомпозитор він був п’ять разів номінований на «Оскар», а в 2007 році отримав цю премію за видатний внесок у кінематограф, у 2016 році за саундтрек до фільму «Мерзенна вісімка». Крім того, у 1987 році за музику до фільму «Недоторканні» він був удостоєний премією «Золотий глобус» і «Греммі». Серед фільмів, до яких Морріконе написав музику, слід особливо відзначити такі: «За пригоршню доларів», «На кілька доларів більше», «Хороший, поганий, злий», «Якось на Дикому Заході», «Одного разу в Америці», «Місія», «Декамерон», «Багсі», «Професіонал», «Недоторканні», «Новий кінотеатр “Парадізо”», телесеріал «Спрут» і «Легенда про піаніста».
Музичний смак Енніо Морріконе дуже складно описати точно. Його аранжування завжди були дуже різними, в них можна почути і класику, і джаз, і італійський фольклор, і авангард, і навіть рок-н-рол. Морріконе любив використовувати різні інструменти, від гармошок і ріжків до електрогітар, але його фірмовий стиль — це використання жіночого голосу як інструменту, який відтіняється соковитим оркеструванням.
Всупереч поширеній думці, Морріконе створював не тільки саундтреки, він писав і камерну інструментальну музику, з якою у 1985 році навіть здійснив тур Європою, особисто диригуючи оркестром на концертах.
Двічі за свою кар’єру Енніо Морріконе сам знімався у фільмах, до яких він писав музику,
Підписуйтесь на наш ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ
Долучайтесь до нашої групи у Вайбері
Ми в Instagram
Наша сторінка в facebook
Ми у whatsapp
