Фахівці вважають, що це неприпустимо, адже Валерій Ламах – один із найвизначніших українських художників минулого століття.
Київська мистецтвознавиця Євгенія Моляр вважає: “Валерій Ламах – один із найвизначніших українських художників та мислителів ХХ століття. Близько 30 років Ламах працював у царині монументального мистецтва, його твори можна побачити у різних містах України та колишнього СРСР. Валерій Ламах розробив власну філософську концепцію світу, котра була втілена у “Книзі схем” – що стала знаковою для кількох поколінь художників. Смальтові панно на будівлі “Текстерно” Ламах створив у 1974-75 роках, це була його остання монументальна робота. В цих смальтових панно автор поєднав фігури працівників і працівниць із орнаментальними сюжетами “Книги схем”. Таким чином ці твори набули особливої цінності та значущості. Сьогодні пам’яткоохоронна діяльність в Україні знаходиться в глибокій кризі. Питання захисту культурної спадщини часто вирішуються силами активістів та активісток, а ще частіше – об’єкти культурної спадщини руйнуються власниками та забудовниками. Надзвичайно важливо сьогодні зберегти безцінні тернопільські мозаїки Валерія Ламаха, допоки держава не має спроможності їх захистити”.
Спорткомплекс Текстильник входив у велику групу Тернопільського бавовняного комбінату (відкритий в 1967 році). Зовнішнім оформленням комплексу займався видатний київський художник-монументаліст Валерій Ламах – член Національної спілки художників України (на той момент УРСР). Його роботи нібито визнані далеко за межами країни. ⠀ Занепад в житті текстильного підприємства почався із завершенням перебудови, в 90-ті, коли підприємство перейшло в розряд ВАТ. Спочатку контрольний пакет акцій був у руках міської влади. Але з кожним роком свою частку місто продавало. ⠀На момент січня 2021 року паритет акцій був приблизно такий: 75% приватні, 25% – комунальне. Під час діалогу з директором спортивного комплексу було виявлено, що місто планує продати частину акцій. Тим самим місто втратить останній важіль управління на Текстильнику. ⠀ Зараз розпочались активні роботи з «утеплення» зовнішніх стін спортивного комплексу і перекриття радянської мозаїки. Ймовірно, остання частина акцій була все-таки продана! ⠀ Кінцевим бенефіціаром приміщення є нібито Швед Анатолій Петрович. За неофіційною інформацією, купівля Текстильника і двох прилеглих будинків обійшлася йому в 11 млн гривень. Після остаточного викупу оренда всередині приміщень зросла на понад 400%. Чи мають цінність ці мозаїки? Звичайно, треба запитувати експертів. Вони також несуть пропагандиське радянське навантаження. Якщо мозаїка має цінність, можливо, її місце у музеї.Фото Марка Семенюка
Хочете отримувати новини в месенджер? Підписуйтеся на наш ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ чи долучайтесь до нашої групи у Вайбері Ми є також в Instagram , у facebook та whatsapp
