Двоє українських пілотів перебувають в Аризоні для тренувань на авіасимуляторах й удосконалення навичок. Про це повідомляють низка американських видань із посиланням на заяви неназваних високопосадовців.
Представник Міноборони США заявив, що нової інформації про можливість передачі Україні американських винищувачів F-16 немає, і підкреслив, що “йдеться про їхнє навчання на їхніх власних літаках, а не про F-16”, пише NBC.
При цьому CNN та NBC зазначають, що ці тренування українців на симуляторах допоможуть Пентагону оцінити, “скільки часу може знадобитися, щоб навчити їх керувати винищувачами F-16”.
Це перший такий “ознайомлювальний захід”, що сприятиме діалогу між українським і американським персоналом і дасть можливість спостерігати за тим, як діють ВПС США, заявив представник Пентагону на умовах анонімності. “Цей захід дозволяє нам краще допомогти українським льотчикам стати ефективнішими пілотами та краще порадити їм, як розвивати власні здібності”, – вказав посадовець.
Інший представник уряду на умовах анонімності додав: “Програма передбачає спостереження за тим, як українські пілоти планують та виконують місію на авіасимуляторах, щоб визначити, як ми можемо краще порадити ВПС України щодо того, як використовувати їхні можливості”., повідомляє “Голос Америки”
Також, як зауважує NBC, американська влада схвалила приїзд до США ще 10 українських пілотів для подальшого ознайомлення вже цього місяця. Офіційні особи сказали, що пілоти використовуватимуть симулятор, який може імітувати польоти на різних типах літаків, й це не навчальна програма, а отже українці не будуть керувати літаками під час перебування у США.
Днями заступник міністра оборони з політичних питань Колін Кол заявив законодавцям Палати представників, що США не розпочинали жодної підготовки F-16 для українців. За оцінкою Пентагону навіть для найкоротшого терміну доставлення F-16 і одночасного навчання потрібно 18 місяців, “тому ви фактично заощадите час, починаючи навчання раніше”, – сказав Кол.
Справу ускладнює те, що, за словами Кола, немає чіткого рішення щодо того, які літаки Україна могла б отримати. “В кінцевому підсумку вони можуть отримати британські Tornado, або (шведські) Gripen, або (французькі) Mirage, й у такому випадку не матиме сенсу “тренувати їх на F-16”, сказав він.
Раніше республіканці у Конгресі критикували Білий дім за зволікання із наданням військової допомоги, якої потребує Україна, включаючи винищувачі. Адже раніше президент США Джо Байден заявив, що Україні поки не потрібні американські винищувані: “Зараз, за оцінками наших військових, немає основи для аргументів для того, щоб надати F-16”.
Також як повідомляв Голос Америки, група американських законодавців з Республіканської і Демократичної партій у листі до президента США Джо Байдена закликала надати Україні винищувачі F-16. Як цитує листа видання Politico, винищувачі “можуть стати вирішальними для контролю над українським повітряним простором цього року”.
Нагадаємо, напочатку лютого у день візиту українського президента Володимира Зеленського до Лондона британський уряд оголосив про новий пакет допомоги включно з планом навчання українських пілотів винищувачів і морських піхотинців. “Першим кроком у забезпеченні передових літаків є наявність солдатів або авіаторів, які здатні їх використовувати. Це процес, який потребує деякого часу. Ми розпочали цей процес сьогодні, – сказав прем’єр Великої Британії Ріші Сунак – Нічого не зняте з порядку денного, і наше лідерство в цьому питанні є тим, чим ми всі разом маємо пишатися”.
Однак днями Лондон, а також Берлін повністю виключили можливість постачань винищувачів в Україну як недоцільні, нідерландські та польські лідери також неохоче відповіли на питання про відправлення винищувачів F-16 для ЗСУ, пише CNN.
Експерти висловлюють різноманітні погляди з приводу того, чи протиповітряна оборона або авіація є для України ефективнішими засобами у протистоянні російській війні. Самі ж українські пілоти винищувачів в різноманітних інтерв’ю українській пресі наполягають, що саме F-16 зможуть допомогти ЗСУ урівняти шанси з РФ у небі, адже радянські літаки мають застарілі системи озброєння та радіолокації, що унеможливлює протистояння сучасним російським літакам.
речник Повітряних сил України Юрій Ігнат прокоментував для Голосу Америки новину щодо тренувань на симуляторах українських пілотів в американському штаті Аризона.
Ігнат розповів, що під час візиту українських пілотів до США оцінять, “скільки потрібно часу для їхнього навчання, оцінюється рівень знань”. “І всі ці моменти враховуються, і будуть в подальшому зроблені кроки для того, щоб зрозуміти алгоритм дій: як ми діятимемо далі, де ми будемо навчати [пілотів ЗСУ], якщо буде прийнято рішення про [надання Україні] того чи іншого типу літака”.
Ігнат додав: “Зараз ще тривають консультації, українська сторона тісно співпрацює на різних фронтах: і на дипломатичному, і на військовому і так далі – з нашими партнерами. [Якщо] буде прийнято рішення про той інший тип літака – тоді вже будемо знати, яку кількість пілотів і куди відправляти на це навчання. Поки що американська сторона вивчає можливості наших пілотів, скільки їм знадобиться часу для перенавчання на сучасні винищувачі”.
Речник ВПС додав у коментарі для Голосу Америки, що “окрім пілотів, не менш важливим фактором є навчання інженерно-авіаційного складу, який буде обслуговувати цю техніку. Це дуже важливий момент, тому що на один літак обслуговують 10, а то й більше – десятки, скажімо так, фахівців, які щодня його експлуатують, обслуговують дивляться за всіма системами”.
“Тому це питання теж на часі, а вже підготовка інфраструктури, це вже Україні робиться поетапно”, сказав Ігнат, додавши, що Міноборони України “сьогодні працює над адаптацію летовищ, запасних аеродромів, оперативних аеродромів для прийняття цих літаків”.
“Авіація Повітряних сил Збройних сил України визначилася з потребами, які потрібні в Україні у винищувачах. В будь-якому варіанті потрібно замінювати старий парк радянської авіатехніки, який вже працює на межі своїх можливостей. Це старі літаки, які ми сьогодні маємо: штурмовики, бомбардувальники, винищувачі, наймолодший з яких – 91-го року, ровесник української незалежності. Нам потрібні крила для того, щоб захистити країну. Нам потрібні літаки західного типу, сумісні з державами НАТО”, – додав Ігнат. Він повідомив, що Київ діє “у тісній консультації” із західними партнерами у питанні озброєння.
Соцмедійні обговорення про те, що РФ може масовий наліт бойових літаків, схожі на фейк і на спробу психологічної атаки з боку Москви, каже Артур Артеменко, начальник штабу, перший заступник командувача повітряних сил України у 2012-2017 роках. За його словами, починаючи з 2014 року Росія концентрувала біля кордонів України велику кількість бойових літаків, але масово їх не застосовувала.
«Починаючи з 2014 року, завжди біля кордонів України знаходилася велика кількість літаків, не менше 500, а то й більше. За інформацією, яку офіційно дає радник командувача Повітряних сил України, йдеться про 40 аеродромів, з яких можуть застосувати авіацію противника. Було б дурістю робити це зараз, – каже Артеменко в інтерв’ю журналісту Голосу Америки Андрію Гетьману. –Протиповітряна оборона (України) на першому етапі війни, і протиповітряна оборона нині, це дві різні протиповітряні оборони. Якщо не було можливості завоювати, я не кажу про панування в повітрі, а просто переваги в повітрі, то сьогодні лізти на територію України – це дурість, бо умови (для російської авіації) вже погіршилися. Перші (російські) збиті льотчики приведуть до того, що виведуть з ладу не технічно, а психологічно цілі підрозділи, тому що льотчик, який боїться застосовуватися, вже не може бути бойовою одиницею. На мою думку, на сьогодні така загроза вона не більше, ніж існувала на початку війни, а ще й менша».
Артур Артеменко вважає, що система протиповітряної оборони України стала значно ефективнішою, тому Росія розуміє, що втрати у випадку масової атаки будуть значними.
«Ефективність протиповітряної оборони в двадцятих числах лютого 2022 року під час перших нальотів, була 18 відсотків, потім ефективність піднялася до 40-50, а в крайні нальоти ефективність була під 80-90 відсотків, залежно від обстановки. Тому це самогубство застосовувати (авіаційні нальоти росіян). Льотчик це дорогий товар, тому так просто кидати в бій льотчиків (неефективно). Після збиття є система, яка має евакуювати льотчика, потрібно за ним посилати когось з відповідної структури, щоб його вивезти. Тому це залякування нас тим, що завтра полетить армада, це не більше, ніж фейк», – каже він.
Про успішність української системи протиповітряної оборони пишуть в статті для Defense News полковник ВПС США Максиміліан Бремер, який очолює відділ спеціальних програм у Командуванні повітряної мобільності та Келлі Гріко, старший науковий співробітник Програми переосмислення великої стратегії США в Центрі Стімсона та ад’юнкт-доцент з питань безпеки в Джорджтаунському університеті.
«Зіткнувшись із більш досконалими винищувачами Росії та чисельною перевагою її авіації, Україна зберегла свою протиповітряну оборону розосередженою та мобільною. ППО веде вогонь, а потім швидко пересувається на нове місце — щоб уникнути знищення. Через цю постійну загрозу російські війська в Україні не змогли застосувати на повну свою повітряну вогневу потужності, і вони зазнали великих втрат на полі бою», – йдеться в статті під назвою “Модернізація протиповітряної оборони, а не F-16, є виграшною стратегією для України”.
Артур Артеменко виступає за те, щоб Україна якнайшвидше отримала бойові літаки F-16. Українські військові – досвідчені, але потребують часу для того, щоб освоїти західну техніку.
«Стратегічно важливо зробити цей крок. Складність в наступному: F-16 особливо останніх випусків, це інша платформа, це навіть не літак, а платформа для застосування зброї, яка для неї є. В принципі, підготовлений пілот після 10 вильотів може пересісти з Міг-29 на F-16. Технічно пересісти на літак і полетіти неважко. Наші льотчики це вже робили. Набагато більшою проблемою є психологічне перелаштування на нові взаємовідносини з технікою, яка потребує не стільки пілотажу, як найефективніше застосування тією зброї, яка є на озброєнні даного типу літака. Ось це складність, і для цього потрібний час».