Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).
Продаж проїзних (перевізних) документів через електронні канали обслуговування здійснюється у фіскальному режимі з використанням спеціальних реєстраторів розрахункових операцій, включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операці. Одним з обов’язкових реквізитів електронного проїзного (перевізного) документа є ІПН (ідентифікаційний податковий номер) постачальника послуг з продажу електронних проїзних (перевізних) документів.
Видача електронних проїзних (перевізних) документів пасажирам здійснюється без надання податкової накладної до кожного окремого такого документа, оскільки візуальна форма електронного проїзного документа (посадочний документ) є фіскальним чеком, містить суму наданих послуг (вартість перевезення, інших додаткових послуг, що надаються пасажиру), фіскальний номер та податковий номер постачальника (особи, яка здійснила продаж квитка), а тому є документом, який підтверджує право на отримання податкового кредиту без отримання податкової накладної (при дотриманні інших правил щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ).
Відділ комунікацій
Головного управління ДФС у Тернопільській області
