Велесова ніч – це ніч великої сили, коли тоншають кордони між світами, коли духи наших предків і тих, що будуть жити після нас, постають невід’ємним цілим, разом з вмираючим і оновленим світом, зі стихіями і їх міццю. Перш за все, це сімейне свято. Вважалося, що в Велесову ніч духи предків повертаються до своїх нащадків, щоб піднести їм уроки і благословити весь рід.
Перед настанням темряви розводили Вогонь, стрибки через який, а також ходіння босими ногами по розпеченому вугіллю було обрядом очищення і звільнення від злих сил. Саме тому святкування Велесової ночі для українців мало особливе значення. Разом з розумінням цих явищ приходить несподівано нове сприйняття народних свят, звичаїв, а також протиборчого єднання стихій.
“Геловін святкують з метою відлякування злих духів, тоді як у дохристиянські часи в цю ніч наші предки запрошували душі померлих родичів до своєї хати, — говорить Ігор Баконь, голова громади “Сварга” об’єднання рідновірів України. — Суть цього свята полягає в тому, що Велеса вважали богом не лише мудрості й достатку, але й покровителем світу Нави — світу духів”.
У цю ніч найлегше спуститися в підземелля своєї підсвідомості і здобути Силу, якщо зможеш подолати свій страх. Це час для очищення, осмислення, розуміння і, можливо, переходу на новий щабель.
Вночі в цей час на вулицю виставлялася тарілка з частуванням для душ померлих. На підвіконня ставилася свічка, вона вказувала (як маяк) шлях душам, які готові прийти до нащадків і допомогти. На вівтар свята клалися яблука, гарбузи, кабачки, осінні квіти. Згадували близьких, друзів, родичів, що вже пішли, але без жалю.
Під час Велесової ночі “гостей” також треба запросити, промовивши: “наші предки, ходіть до нас, це для вас частування”.
До того ж, на Велесову ніч прийнято запрошувати померлих не лише, аби показати, що ми їх пам’ятаємо, але й при потребі в них можна про щось попросити. Наприклад, якщо потрібна допомога у якійсь справі чи порада. До слова, вважається, якщо в цю ніч присниться хтось із предків, це добрий знак, повідомляють Стожари.
