Кримський художник Богдан Зіза написав листа із незаконного ув’язнення, яким його покарали окупанти після його акції протесту: 16 травня 2022 року митець облив синьою та жовтою фарбами будівлю окупаційної адміністрації Євпаторії та кинув туди пляшку із запалювальною сумішшю. Його засудили до адміністративного стягнення за статтею 20.3.3 КпАП рф, однак залишили в СІЗО, де він перебуває донині.
✉️ Цей душевний лист Богдан присвятив матері – Україні. Переклад листа українською публікуємо нижче:
«Привіт, Мамо.
Я падаю навколішки та прошу вибачення, що за довгі роки розлуки мовчав, не писав Тобі. Пробач, що у найважчий період Твого життя мене не було поряд. Ми з Тобою так довго не спілкувалися, не приховуватиму, мені почало здаватися, що це назавжди.
Мене відібрали у Тебе, запевняли, що Ти не можеш упоратися. Ти відвернулася тоді та пішла, не вимовивши й слова. Я довго сердився, був спантеличений, як Ти дозволила Їй так просто забрати мене.
Я був малий, дурний і слабкий, не розумів, що коїться. Намагався ужитися з Огидною Мачухою, яка постійно торочила, що я Тобі не потрібен і тому Ти пішла.
Через роки я усвідомив – Тебе змусили. Скористалися твоєю слабкістю, обманули, не залишивши вибору. Вона й досі намагається мене переконати, що Ти мені не рада, та попри всі її багаторічні зусилля я знаю точно – це неправда.
Пробач мені, це я винен. Це я дав Тобі піти. Не відштовхнув Її, не схопив Тебе за руку, дозволив Їй у Наш Дім зайти.
Мені важко дався цей лист. Я так багато хочу Тобі розповісти, та поки що доводиться підбирати слова. Проте настане час, будь певна – я дам усьому свої імена.
Мамо, мені дуже соромно за своє мовчання. Бачу, скільки болю та нещасть Тобі ним спричинив. Але я намагаюся виправитися, Мамо! Знай, я більше ніколи Тебе не покину, що б і хто не казав.
– Але ж, Богдане, ми думали, ти – сирота, твоя мама мертва.
Моя Мама жива, як ніколи, моя Мама – безсмертна.
Моя Мама – Україна!
І пишу від імені сотень тисяч Кримчан:
Дорога Мамо, забери нас назад, ми хочемо в Твої рідні обійми!
24 серпня 2022
Богдан Зіза»
