Переклад листа українською публікуємо нижче:
“Приниження, побиття, тортури. Відсутність елементарних прав. Постійне відчуття незахищеності, страх. Нав’язливе бажання опинитися в іншому, більш безпечному місці. Можна подумати, що я пишу про перебування у СІЗО, але не зовсім.
Життя в росії давно стало подобою тюремного режиму. Свобода слова у цій країні — занадто дороге задоволення. Часом воно може коштувати власної свободи. Однак мовчання зараз обходиться значно дорожче: воно забирає життя, калічить долі, і цей рахунок йде на мільйони. Кожен, хто публічно не висловлюється проти цієї війни, хто не робить нічого, щоб її зупинити, є пасивним співучасником у цьому жахливому злочині, який чинить російська влада. Я вирішив зробити хоч щось, щоб висловити свою незгоду.
Скільки тобі заплатили? Ти був п’яний? Невже ти такий ідейний? Питання, які мені ставлять час від часу. Їхньою причиною є звичайнісіньке залякування — головний інструмент російської влади для придушення у населення громадянської позиції та відчуття відповідальності за рішення керівництва рф.
Це дикість, що у наші дні ми СПОСТЕРІГАЄМО війну таких масштабів. Дикість, що ми ніяк не намагаємось її зупинити. Адже мене судять не за фарбу та запалювальну суміш. Мене хочуть закрити за слова, за позицію, яка незручна окупаційній адміністрації Криму. Але ніякі гроші, жодні погрози та тортури не змусять мене змінити свою думку.
Я втомився боятися. Я не хочу тікати у пошуках кращого місця для життя. Я хочу, щоб мій рідний дім був таким.
Мій дім — Крим.
Мій дім — Україна.
12.10.2022
Богдан Зіза”
