Як покарання впливають на стрес дітей та емоційний зв’язок з батьками?
Як покарання та жорсткі виховні методи впливають на стрес дитини та її емоційний зв’язок з батьками? Наскільки прийнятними батьки вважають такі методи? Чи успадковується насилля крізь покоління? Це теми шостого матеріалу з дослідження “Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей” від Rating Group / Rating Lab.
Допустимість жорстких виховних практик
Ми запитали в батьків дітей віком 10-18: якщо дитина поводиться неналежним чином, наскільки допустимі певні виховні дії?
Найбільше батьки не схвалюють фізичні покарання (89% вважають недопустимим), ігнорування (87%), вживання неприємних слів у розмові (79%). Тут є майже повний консенсус.
Можливість пригрозити суворим покаранням схвалює майже третина батьків (30%), 55% – проти, 16% – вагаються.
Забирати телефон, гаджети вважають допустимим більш як третина (36%) батьків, недопустимим – 50%, ще 15% вагаються.
Щодо підвищення голосу, крику думки батьків розділилися більш рівномірно: 35% – за, 42% – проти, 23% вагаються.
Чи успадковуються жорсткі виховні дії та насилля?
Чим частіше до батьків у їхньому дитинстві застосовували певні виховні практики й покарання, тим більш допустимими вони їх вважають.
Особливо це стосується крику та погроз. Серед тих батьків, які в дитинстві часто стикалися з криком, майже половина (48%) вважає, що це допустимий метод. Тоді як серед тих, на кого в дитинстві кричали рідко або ніколи не кричали, допустимим цей метод вважають 14%.
Також серед тих, кому часто погрожували суворим покаранням, 46% вважають це прийнятним.
Урешті, ми попросили дітей розповісти, як реагують батьки на їхню неналежну поведінку. Тенденція тривожна: жорсткі практики виховання, покарання та насилля в родині успадковуються крізь покоління.
Як уже зазначили, чим частіше батьки відчували на собі певні виховні дії в дитинстві, тим більше прийнятними вони вважають такі методи. А далі працює прямий зв’язок між сприйняттям і діями.
Іншими словами, батьки, на яких у дитинстві кричали, з більшою ймовірністю будуть кричати на власних дітей. Це підтверджують відповіді самих дітей.
51% батьків, які вважають крик радше прийнятним, таки підвищують голос на своїх дітей. Це також робить понад третина (37%) батьків, які “вагаються” щодо припустимості крику. Батьки, які вважають крик недопустимим, на дітей підвищують голос помітно рідше (20%).
Крім того, 42% батьків, які вважають допустимим вживання неприємних слів, вживають їх у розмові з власними дітьми.
Як такі методи впливають на дитину?
Ці методи шкодять психологічному стану дитини. Чим частіше до дітей застосовують жорсткі методи виховання, тим більший в них стрес. Наприклад, майже дві третини дітей, яких карають фізично (62%) або яким кажуть неприємні слова в розмові (63%), мають значний (умовно “червоний”) рівень стресу.
Такий же рівень стресу має більш як половина дітей, яких часто ігнорують (58%), яким погрожують суворим покаранням (57% або на яких часто кричать (55%).
У цих дітей “червоний” рівень стресу трапляється вдвічі-втричі частіші, ніж в однолітків, яких ніколи не карають у такі способи.
Ці методи руйнують емоційний зв’язок дитини з батьками.
Чим частіше батьки використовують жорсткі виховні практики, тим слабший зв’язок з батьками відчуває дитина.
Наприклад, міцний зв’язок з батьками відчуває всього трохи більше половини (55%) дітей, на яких батьки часто кричать.
Натомість серед їхніх однолітків, на яких батьки практично ніколи не кричать, міцний зв’язок відчувають майже 80%.
Методологія
Терміни проведення: 3-7 жовтня 2025 р.
Метод опитування: CATI>CAWI (Computer-Assisted Telephone Interview – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, CAWI – онлайн-опитування). На першому (CATI) етапі відбувався контакт з батьками, які давали згоду на онлайн-опитування дітей. На другому етапі діти проходили за персональним посиланням опитування дітей. Після цього батьки отримували персональне запрошення пройти онлайн-опитування батьків.
Розмір вибірки: 2531 респондент. З них 1572 – діти 10-18 років, 959 – їхні батьки. Майже 900 дітей пройшли опитування повторно в лонгітюдному форматі.
