Польське бидло, надрочене москалями, вже товче морди своїм полякам навіть за кордоном

Поділитися

У Чехії поляки побили свого співвітчизника, прийнявши його за українця через синьо-жовту панаму. Під час нападу його називали «українцем» і «бандерівцем».

Куба Гейсіг їхав велосипедом уздовж історичних кордонів Верхньої Сілезії, збираючи гроші для своєї онкохворої партнерки. Після нападу він потрапив до лікарні та припинив поїздку.

Іронія в тому, що синьо-жовті кольори на капелюсі — не українські, а традиційні кольори Верхньої Сілезії.

Перша леді Польщі Марта Навроцька публічно виступила проти агресії та мови ненависті щодо українців.

У вересні 2026 року дружина чинного президента Польщі Кароля Навроцького дала розгорнуте інтерв’ю журналісту Богдану Римановському в авторській програмі Rymanowski Live. Під час розмови було порушено тему суспільного розколу, ксенофобії та випадків нетерпимості в країні.

Але проблема в тому, що така хвиля ненависті розпочалась за нвообраного польського президента Навроцького. Польські ЗМІ пишуть, що це повязано з тим, що фінансову допомогу у кампанії Каролю Навроцькому дав кримінальний російський світ. З допомогою криптовалюти. І тому Навроцький зараз блокує формування законодавчого поля у криптовалютній сфері, сприяє москалям та фактично послаблює Польщу.
У Польщі розгортається безпрецедентний політично-фінансовий скандал довкола краху найбільшої національної криптобіржі Zondacrypto (раніше відомої як BitBay), нитки якого ведуть до вищого керівництва держави, російського криміналу та спецслужб РФ 
Прем’єр Польщі Дональд Туск, посилаючись на закриті звіти польських спецслужб, публічно звинуватив Zondacrypto у зв’язках із російським кримінальним середовищем та спецслужбами РФ. За даними розвідки, Росія використовувала цю платформу як фінансовий таран для відмивання грошей та гібридної війни.
Російська сторона використовувала криптовалюту для анонімної оплати диверсантів і найманців, які влаштовували підпали та акти саботажу на заводах і стратегічних об’єктах у Польщі.
З’ясувалося, що біржа масово фінансувала польські консервативні та праві організації (зокрема партію PiS та «Конфедерацію»). Вона виступала головним спонсором правого телеканалу TV Republika, купуючи там рекламу на десятки мільйонів злотих. 1 долар сьогодні коштує 3 злотих 80 копійок.
Уряд Дональда Туска намагався ухвалити жорсткий закон для регулювання крипторинку відповідно до стандартів ЄС (MiCA). Це дозволило б Комісії фінансового нагляду (KNF) відстежувати брудні гроші. Проте президент Кароль Навроцький тричі накладав вето на цей закон, заблокувавши контроль над криптою.

Так виплив російський слід у підтримці польського президента.

Опоненти президента вважають, що вето накладалося для захисту тіньових спонсорів. Офіційно Канцелярія Навроцького заявляє, що він лише захищав легальний бізнес від «надмірного регуляторного тиску».

На тлі розслідування опозиція відкрито заявляє про можливе фінансування виборчої кампанії Навроцького через російські криптоканали

Співробітники Центрального бюро боротьби з кіберзлочинністю затримали президента Польського олімпійського комітету Радослава Песевича. Його звинувачують в отриманні хабарів від СЕО криптобіржі (зокрема елітного годинника за €40 000) за політичну протекцію вкладів напередодні краху біржі.

Днями керівник біржі Пшемислав Краль, якому висунули звинувачення в масштабному шахрайстві (збитки клієнтів оцінюють у понад €432 млн, почав активно співпрацювати зі слідством і здавати корупційні схеми польських топполітиків.

Польські аналітики називають справу Zondacrypto «політичним цунамі», яке повністю переформатовує політичну сцену країни і очистить Польщу від російського кримінальних грошей або її втопить.

Уряд Дональда Туска намагався подолати вето президента Кароля Навроцького на закон про регулювання крипторинку через пряме голосування в Сеймі, проте у вересні 2026 року ця спроба зазнала невдачі. 
Оскільки для подолання президентського вето в Польщі потрібна конституційна більшість у три п’ятих (3/5) голосів, коаліції Туска не вистачило підтримки. Під час голосування в Сеймі за подолання третього вето «за» висловився 241 депутат, «проти» — 198, що на 25 голосів менше від необхідного порогу в 266 голосів. 
З огляду на це, кабінет Туска та Міністерство фінансів Польщі зараз змушені змінити тактику та розробляти нові законодавчі й процедурні кроки: 
 Підготовка нового (четвертого) компромісного законопроєкту
Міністерство фінансів Польщі вже розпочало роботу над новою редакцією закону. Уряд намагатиметься частково врахувати формальні зауваження президента. Проте Туск наполягає на збереженні ключових безпекових механізмів, які Навроцький вважає «надмірними», зокрема: Надання Комісії фінансового наглядові (KNF) права блокувати криптоаккаунти та заморожувати транзакції на термін до 96 годин у разі підозри у фінансуванні тероризму чи диверсій.Введення щорічного збору для криптооператорів у розмірі 0,4–0,5% від вартості їхніх активів для фінансування наглядових органів.
Спроба компромісу через альтернативний «президентський законопроєкт» Після третього вето Кароль Навроцький вніс до Сейму власний альтернативний варіант закону, що загалом дублює вимоги ЄС (регламент MiCA), але пропонує значно нижчі штрафи для криптобірж та менші регуляторні обмеження. Наразі урядова коаліція розглядає можливість внесення жорстких правок до президентського законопроєкту під час його розгляду в парламентських комітетах, щоб знайти компроміс і змусити президента підписати його ж власний, але доопрацьований закон. Використання європейського «паспортизаційного» механізму (Passporting) Поки всередині Польщі триває законодавчий тупик, уряд Туска планує використовувати загальноєвропейські правила. Оскільки європейський регламент MiCA вже діє на рівні ЄС, уряд планує підтримувати діяльність тих іноземних криптопровайдерів, які мають ліцензії в інших країнах ЄС та заходитимуть на польський ринок за процедурою «паспортизації», паралельно обмежуючи діяльність неліцензованих внутрішніх платформ на кшталт збанкрутілої Zondacrypto.

російський удар по багатоповерхівці в Одесі напередодні знищив квартиру 26-річної тенісистки Даяни Ястремської

13 вересня вранці ворог атакував Тернопільщину ударними безпілотниками.