… Це було 15 травня. У недiлю о 8-й ранку бiля будинку, де живе лiдер “Свободи” Олег Тягнибок, з’явилась фiгура солiдного чоловiка середнiх рокiв. Вiн приїхав сюди у справi, тож господар квартири не змусив ранкового гостя довго чекати пiд дверима: одразу вiдчинив, без сумнiву, знаючи, якi люди приїхали власною персоною.
Чоловiк зник за порогом квартири лiдера Всеукраїнського об’єднання
“Свобода” Олега Тягнибока. Якби тiєї митi на мiсцi подiї опинились випадковi свiдки цiєї сцени, вони не повiрили б своїм очам. Загадковою особою, котра приїхала до Тягнибока додому на “аудiєнцiю” у час, коли люди на ранковiй службi в церквi, виявився… президентський намiсник Львiвщини Михайло Цимбалюк.
Цей факт може i не привернув би такої уваги, якби не подiї, що йому
передували. 10 травня депутати-“свободiвцi” пiсля гарячих подiй 9 травня увiрвалися до кабiнету голови облдержадмiнiстрацiї i ефектною “психiчною атакою” змусили його написати заяву про вiдставку.
12 травня представниця “Свободи” панi Сех на сесiї облради запропонувала Цимбалюку або дотримати свого слова i таки пiти у вiдставку, або “застрелитись як офiцеру, що слова не дотримав”.
А ось пiсля 15 травня жоден представник “Свободи” жодного разу навiть не згадав прiзвища губернатора. Нiби зацiпило!
А насправдi, якщо проаналiзувати подiї у тiй послiдовностi, як вони вiдбувалися, усе стає на свої мiсця. Отже, губернатор Цимбалюк, який пiсля подiй 9 травня гнiвно публiчно розвiнчував нацiоналiстiв, засуджував “провокаторiв i провокацiї”, поспiшив до Тягнибока в гостi — “домовлятися”.
Говорили Цимбалюк i Тягнибок майже двi години. Бесiда в ненав’язливiй домашнiй атмосферi виявилася плiдною. Лiдер “Свободи” начебто пообiцяв, що його партiя “забуде” про вiдставку Цимбалюка, якщо той, так би мовити, сприятиме цiй полiтичнiй силi пiд час парламентських виборiв
наступного року. Як стверджується, обговорили також деякi кадровi та фiнансовi питання. На тому й розiйшлися…
Та iсторiя дає цiлком логiчне пояснення, чому “свободiвцi”, якi ще кiлька тижнiв тому кричали, що Цимбалюк має пiти з посади, тепер про це навiть не згадують.
Ми вирiшили поцiкавитись у лiдера “Свободи” Олега Тягнибока, чи коректно, на його думку, за спиною у своїх виборцiв вести перемовини з президентським намiсником та полiтичним опонентом.
Розмова наша вийшла короткою:
— Скажiть, чому “Свобода” бiльше не вимагає вiдставки губернатора
Львiвщини? Ваша полiтична сила змiнила позицiю щодо Михайла Цимбалюка?
— Дивiться… — Олег Тягнибок пiсля невеличкої паузи розпочав “здалеку”. — Вiдбувалася сесiя щодо будiвництва дорiг. Ми висловили недовiру начальниковi Служби автомобiльних дорiг. I де реакцiя? Реакцiї немає. А реагувати, дотримуватися рiшень представницької влади — це обов’язок виконавчих органiв. I громада, вiдповiдно, повинна розумiти це так: представницька влада говорить, а виконавча — iгнорує її позицiю.
Ту саму iсторiю ми бачимо й у ситуацiї iз Цимбалюком… Даруйте, ну як ви хочете: щоби ми щотижня про це нагадували? Та є ж маса iнших питань, про якi слiд говорити, чим ми i займаємося. А щодо Цимбалюка наша позицiя незмiнна, ми її задекларували i вiд своїх слiв не вiдмовляємося. Було б смiшно, якби щоразу, на кожнiй сесiї ставили тi самi питання… Чи я не маю слушностi?
— Чи правда, що у вас iз губернатором 15 травня була особиста розмова на полiтичнi теми. Скажiть вiдверто: це правда?
— Ми зустрiчалися з паном Цимбалюком, це так. Але ми не говорили про конфлiкт, а обговорювали ситуацiю.
— А чи правда, що пiд час тiєї зустрiчi 15 травня ви погодилися не наполягати на вiдставцi Цимбалюка, якщо вiн допомагатиме “Свободi”
на наступних парламентських виборах?
— Це неправдива iнформацiя! Якщо маєте хоч мiнiмальнi докази, я готовий прокоментувати. Не розумiю, звiдки у вас такi данi. Давайте я коментуватиму лише об’єктивнi, реальнi й правдивi речi, а не вашi фантазiї.
— Тодi скажiть, а з чиєї iнiцiативи вiдбулася ваша зустрiч iз губернатором
Цимбалюком?
— Стоп! Раз такi питання, будь ласка, через прес-службу. У письмовому виглядi. I тiльки так я даватиму вiдповiдi. Щоб ви нiчого не переплутали.
Сподiваємося, ми не розчарували пана Тягнибока — розмову передали
вичерпно. Але питання залишилися, ось ми i ставимо їх публiчно.
— Чи не було б чеснiше, пане Тягнибок, вести з полiтичними опонентами вiдкритий i публiчний дiалог пiд час “круглих столiв”, дебатiв, а не робити це кулуарно?
— Чи не було б моральнiше, пане Тягнибок, пiсля переговорiв вiч-на-вiч
зробити заяву для преси, пояснити суть домовленостей людям, своїм виборцям, а не ховатись iз полiтичним опонентом по закутках?
— Чи справдi партiя “Свобода”, пане Тягнибок, перебуває в опозицiї до влади, чи таки узгоджує з нею свої дiї?
Вiдповiдь можете дати письмово. Надiємось, чергових дурниць про полiтичне замовлення у вашiй публiчнiй заявi ми не прочитаємо.
А питання до Цимбалюка, спитаєте ви? До Цимбалюка якраз запитань немає. Усi знають, що заради крiсла вiн пiде на переговори навiть iз дiдьком.
Олександра ТАМКОВА, Експрес