Центр Разумкова оприлюднив рейтинги політичних сил України станом на серпень. Відповідне дослідження проводилося його соціологічною службою з 10 по 17 серпня 2011 року. Як відзначають соціологи, рейтинги не змінилися або майже не змінилися порівняно з травнем 2011 року. Як кажуть, «в межах соціологічної похибки». Але для кращого розуміння цих цифр та тенденцій, варто порівнювати їх з даними дослідження за травень.
Отож, лідером серед політичних сил все ще залишається Партія регіонів. За неї висловили намір проголосувати 15,4% усіх опитаних (-1,1% у порівнянні з травнем), або 20,3% тих, хто має намір взяти участь у голосуванні (-2,4%). Рейтинг ПР продовжує повзти донизу, не зважаючи на літній період, коли політична активність падає, люди відпочивають і мало зважають на політичні події. Вочевидь, з приходом осені, активізацією опозиції, загостренням комунальних проблем цей процес буде тільки пришвидшуватися.
Цікаво поглянути на оцінку громадянами не тільки Партії регіонів, як партії, але й «її» влади. Відносна більшість опитаних (43,2%) схиляються до думки, що нинішня влада нічим суттєво не відрізняється від попередньої, 30,4% назвали нинішню владу гіршою за попередню. Частка респондентів, які вважають, що нинішня влада краща, ніж попередня – 18,7% (на 3,3% більше, аніж прихильників ПР). Тобто, навіть з поміж тих, хто принципово недолюблює «помаранчевих», все ж таки чимало воліють підтримати щось інше, але не ПР.
БЮТ твердо посідає друге місце, і, з огляду на судовий процес над своїм лідером, мав підстави суттєво скоротити відставання від ПР. Але в серпні його підтримали 13,7% усіх опитаних (+0,3%) або 17,7% тих, хто має намір взяти участь у голосуванні (-0,3%). Зростання є, але ледь помітне, а розрив з ПР скоротився не стільки через зростання популярності БЮТ, скільки через продовження падіння ПР. До того, зростання є «теоретично» серед загальної кількості опитаних (частина з яких обмежується переглядом інформаційних програм), а поміж тих, хто піде на виборчі дільниці – практичне зниження. Українці невдоволено спостерігають за перебігом «Комедії Печерського режиму» у виконанні судді Кирєєва, але не готові через це автоматично вподобати Ю. Тимошенко та її однойменний блок.
На третій позиції впевнено почувається «Фронт змін». У серпні готовими підтримати його виявилися 8,8% усіх опитаних (+1,8%) або 11,6% тих, хто має намір взяти участь у голосуванні (+1,9%). Це ті українці, які не хочуть у війні «Янукович проти Тимошенко» обирати менше зло, а хочуть «третю альтернативу». І шукатимуть вони її не серед традиційної, націонал-демократичної опозиції зразка 90-их років, а серед тих, хто має хоч якісь шанси позмагатися з «регіоналами», а не тільки пояснювати причини чергових невдач.
Далі відбулася досить цікава ротація. В травні четверте місце посідала «Сильна Україна». Але результати серпневого опитування виявилися для неї вкотре невтішними – 4,5% (-0,8%) та 5,5% (-0,6%) відповідно. Це опустило її на одну сходинку. І слід пам’ятати, що на уподобання виборців ще не встигла позначитися заява Тігіпка про єднання з Партією регіонів. У вересні можна впевнено очікувати зникнення «силовиків» з переліку тих партій, які долають 3-відсотковий бар’єр.
А замість «СУ» в серпні на четверте місце зі сьомого перемістилася партія «УДАР» Віталія Кличка. Її підтримали 4,6% усіх опитаних (+1,5%) або 5,7% тих, хто має намір взяти участь у голосуванні (+2,1%). Його підтримка росте поміж тими опозиційно-налаштованими виборцями, які вже встигли розчаруватися у політичній безпорадності Яценюка, не вірять у його здатність (навіть за умови успіху на виборах) змінити «фронтовою фракцію» щось на краще у Верховній Раді, зрештою, сумніваються у готовності повести у парламенті безкомпромісну боротьбу з «регіоналами», а не піти манівцями «політкомпромісів». Ці люди скоріш готові повірити у впертість Кличка і, дещо ірраціонально, в можливість якісної і послідовної роботи його команди.
Далі йде ВО “Свобода” – 3,5% (-0,1%) та 4,9% (-0,4%) відповідно. Комуністи цього разу отримали підтримку на рівні 3,6% (+0,5%) та 4,6% (+0,6%) відповідно. Певне зростання відбулося, але не завдяки якісь активізації комуністів, а через продовження переорієнтації електорату Партії регіонів. Він, розчарований і діяльністю влади, і її бездіяльністю у справі виконанням передвиборчих політичних обіцянок, знаходить у КПУ принаймні схожу і симпатичну йому риторику: «москвофільство», «антинатівщина», «антибандерівщина».
Таким чином, найкращу динаміку зростання рейтингу продемонстрував «Фронт змін» та «УДАР». Найстрімкіше зниження рейтингу відбулося в Партії регіонів.
У серпні, порівняно з травнем, також дещо зросла частка громадян, які вважають, що в разі значного погіршення умов життя краще вийти на вулицю з протестом, ніж терпіти матеріальні труднощі заради збереження порядку в країні. Також зросло число людей, які висловили готовність узяти участь у протестних акціях: санкціонованих та несанкціонованих мітингах та демонстраціях, страйках, бойкотах. Так що осінь обіцяє бути цікавою.