Поетеса Мар’яна Савка розповідає, що виходила заміж за містичних обставин. 23 листопада 1996 року вона обвінчалася з гітаристом гурту “Мертвий півень” Юрком Чопиком.
“Весілля мали справили на тиждень раніше тієї дати, однак Юрко у той час їхав на гастролі, – згадує поетеса. – День весілля почався з того, що я проспала перукарку. До того моменту була прекрасна тепла осінь, а в день нашого весілля стало дуже холодно і випав мокрий сніг. Автобус, яким мої батьки і вся родина їхали з Тернопільщини і везли мою весільну сукню, зупинився буквально за сорок кілометрів від Львова, бо закінчився бензин. У ті часи мобільних телефонів не було. Тому батьки вийшли на дорогу і почали голосувати, щоб добрі люди позичили бензину”.
У той час Мар’яна з нареченим у Львові хвилювалися під церквою.
“Ми перебирали в голові всі найгірші варіанти. Вінчання було призначене на 13 годину. Минає 11-та, 12-та, 13-та. Під церквою стоять задубілі від холоду наші друзі. Ми пропустили час свого вінчання. Нарешті приїздять батьки, і ми всі їдемо до церкви — падає сніг лапатий, уже інша пара вінчається, священик нам каже: “Не приїхали вчасно — ваші проблеми”. Це був останній день перед Постом, тому відкладати не можна було. Нарешті, після довгих вмовлянь, нас повінчали у сутінках, при світлі свічок”, – сказала письменниця.
За словами Мар’яни, того ж року, працюючи вже в бібліотеці Стефаника, вона знайшла у світській хроніці газети 1909 року статтю про те, як інша пара сто років тому 23 листопада брала шлюб ще з більшими пригодами.
“У них чого тільки не було: і коні падали на коліна, і в нареченої зайнявся вельон на голові від свічок. Останній акорд: зі священиком стався апоплексичний удар. Але вони витримали і все-таки “добили” це вінчання. Це не вигадка, а реальні факти. Я прочитала замітку Юркові, кажу: “Оце ми втрапили з числом”. Мені цікаво, як жили ці молодята далі”, – зазначила Савка.