За словами міського голови Сергія Надала, вулиця Валова – це одна з небагатьох вулиць, що вціліли після 2 світової війни. Це вулиця, яка занурює в атмосферу середньовічного міста, є містком між минулим – історією – і через сьогодення – з майбутнім.
Загалом на вулиці повністю вирівняли бруківку, поремонтували комунікації, встелили нову плитку та від реставрували фасади. Крім того, відтепер Валова в Тернополі з миготливими ліхтариками та квітами.
«Нещодавно ми відзначили найбільше свято нашої держави – День Незалежності. І у переддень свята подарували місту, Україні і українцям пам’ятник Незалежності, як символ боротьби і перемоги. Сьогодні, у переддень Дня міста ми також робимо своєрідне відкриття пам’ятника. Ми відкриваємо для Тернополя і тернополян реконструйовану вулицю Валову – живий пам’ятник місту і поколінням городян. Я переконаний в тому, що нас чекають нові здобутки і перемоги і ми відродимо місто, яке буде найкращим містом для життя наших городян. Містом з якого не хочеться нікуди їхати в пошуках кращої долі. Містом, у яке завжди хочеться повертатись – до рідних людей, до рідних вулиць, фонтанів і парків. Ми маємо план відродження міста. Відродження його архітектурної, культурної, спортивної слави. Відродження міста, як центру української мови і української духовності. І ми впевнено реалізовуємо цей план, долаючи труднощі», – зазначив Сергій Надал.
Після урочистостей тернополяни зустрілися з Вєркою Сердючкою на ходулях – саме в такому амплуа виступає традиційно директор театру Віктор Одєнцов. Крім того, до уваги глядачів були представлені венеціанські номери, номер на морську тематику, народні номери, кадрилі, коломийки. Побачили в цей вечір глядачі і героїв славнозвісної «Есмеральди». Артисти на ходулях показували гімнастичні трюки та навіть сідали на шпагат з висоти більш як два метри – одна ходуля в середньому сягає 1 метра 20 сантиметрів.
«Займатися в театрі на ходулях неможливо змусити – сюди йдуть ті, хто фанатично любить цю справу. Критеріїв відбору за вагою чи артистичними здібностями нема. Моя вага, наприклад, 105 кілограмів. Потрібні лише бажання вчитися, наполегливість і сміливість, оскільки вчитися досить важко і навіть небезпечно, – зазначив Віктор Одєнцов. – Ми набираємо дітей з шести років у підготовчу студію і вони ростуть в театрі. Наймолодшому учаснику, який приїхав до Тернополя – 15 років, найстаршому – 45. Крім того, одним з основних елементів навчання є вміння правильно падати. Але ті, хто вилазять на ходулі, потім не можуть з них злізти. Це вже стає їхнім життям».
За словами Віктора Одєнцова, в Тернополі його театр вперше, але враження позитивні: вразили краса міста і доброзичлива публіка.
Загалом Євпаторійський театр на ходулях існує 10 років. У його складі – 30 учасників, 20 з яких завітали до Тернополя. Гастролюють артисти цілий рік. Після Тернополя їхні виступи побачать на фестивалі в Берліні.
