Колишній голова УГКЦ кардинал Любомир (Гузар) розповів журналістам, хто може стати новим Папою Римським
Блаженніший, Ви оголосили про відхід з глави церкви 10 лютого 2011 року. Звернення Папи Бенедикта XVI про зречення папського престолу підписане 10-тим лютим 2013 року. Може, в цьому є якийсь символізм?
До мене дійшли такі фантастичні пояснення цьому кроку, що не знаю сміятися чи плакати. Тому я б хотів, аби ви це представили в дусі цілковитого реалізму, – звертається з проханням Архієпископ до нас.
Чи стало для Вас несподіванкою зречення Папи Бенедикта XVI?
Оскільки це трапляється раз на кілька століть, то, очевидно, що так. Хоча думка про зречення римських архієреїв – не є чимось нечуваним в останні 50 років. Треба пам’ятати, що Папа Павло VI дуже серйозно застановлявся над зреченням свого уряду і навіть за його понтифікату була випрацювана певна процедура, як має виглядати процедура зречення, включно до деталі, який статус матиме колишній Папа. Коли Папі Іванові Павлові ІІ минало 75 років дискусія про зречення теж велася. Але все відбувалося спокійно. Це не є щось нечуване чи невидане. Цього не ставалося кілька століть, але про це говорили. Тож, я не є дуже заскочений таким фактом.
Коли Папа Бенедикт XVI приймав у Вас зречення, він не казав, що й сам думає про такий крок?
Ні, він про себе ніколи не натякав. 10 лютого минуло два роки, як я зрікся. А перед цим було ще два роки дискусій… І мій намір він сприйняв, як добру монету.
Коли стало відомо про зречення Папи, з’явилася маса інформації, що нібито є пророцтва, що це Папа буде передостаннім. Ви в це вірите?
А ви вже пережили кінець світу? Це те саме, як і з кінцем світу. Люди хочуть побачити якісь надзвичайні рухи на небі і на землі… Стався певний факт – Папа як людина прийняв рішення щодо свого уряду. Треба дивитися на ці справи спокійно, реалістично, не створюючи якусь псевдорелігійну психозу: чудо, передбачення…
Понтифікат Папи Бенедикта не був яскравим… А як би Ви оцінили останні роки Папи на престолі?
Останні роки – не є легкі роки. Роки Папи припали на дуже поважну моральну кризу в Західній Європі.
При Папі Бенедикті в Католицькій церкві було багато скандалів. Останній найгучніший – пов´язаний з фінансами. Можливо, від цього втомився Папа?
Скандали в історії церкви не є новиною. Їх завжди було багато, на жаль. Може, раніше був інший підхід – про них менше говорилося. А зараз завдяки розвиненим комунікаціям кожна дрібниця стає знана всім і вся. Хотілося б, аби церква була ідеальною, а поведінка людей, які вірують у Бога, була бездоганна. Церква – Божа установа, вона завжди свята, незалежно від того, що роблять люди. За останні роки сталося й багато добра, проте це якось не потрапило в ЗМІ.
Я не бачу, що останні, скажімо, двадцять років історії церкви були чимось особливим. Людська природа є, на жаль, така, яка є. Ми немічні, тому робимо погані помилки. І тепер завдяки легким комунікація це миттєво стає сенсацією.
А чи матиме рішення Папи політичні наслідки в світі?
Залежить від того, кого виберуть наступником. Хоча сумніваюсь, що це може вплинути на загальнополітичні процеси. Проте без жодного сумніву така зміна є важливою в житті церкви. Кожен Папа має свій підхід, свій стиль. Папа Іван Павло ІІ був представником Східної Європи, син польського народу. Папа Бенедикт – німець. Походить з Баварії, яка теж має свій особливий характер. Такі речі теж впливають на людину, бо Папа не якась людина, яка незаторкнена обставинами життя. Папа Іван Павло дуже багато їздив, відвідував. Його присутність у різних країнах, безумовно, мала вплив на певні дії в цілому світі. Папа Бенедикт далеко менше їздив і його понтифікат є набагато коротший.
Хто може бути новим Понтифіком?
Якби я знав, я уже був би багатим чоловіком. Я брав участь у виборах Папи Бенедикта… Це дуже складний процес. Наперед сказати, хто саме буде неможливо. Це спекуляції на дуже високому рівні. Але це цілком природно. І це саме буде й тепер.
Кажуть, що українець не може бути обраний Папою. Чому так?
Чому не може бути?! Хто таке каже?! Може бути. Якщо міг бути поляк вибраний… Пару сот років тому був Адріан IV – англієць. Не має когось, хто не може бути. Італійці бувають частіше, бо число італійських кардиналів більше. Зазвичай, обирають кардинала, але це не обов’язково, може бути вибраним і простий священик.
Ви братимете участь у виборах за наступного Папи?
Ні. Бо Папа свою резиґнацію назначив два дні після того, як мені мине 80-ть років. У 80-ть кардинали втрачають право вибору. Можуть бути вибрані, але я, напевне, не буду. (Сміється).
А Ви голосували за Папу Бенедикта?
Мені про це не можна казати.
Чи залежатиме від нового Понтифіка те, як надалі розвиватиметься УГКЦ?
До певної міри так. Як я уже сказав, у кожного Папи свій стиль. Папа Іван Павло дуже спричинився до того, щоб завалився комуністичний режим, і в Польщі й поза Польщею. Не знаю, чи Пій XІІ чи Бенедикт XVI могли б зробити те, що зробив Іван Павло. Може бути, що нам визнають патріархальний устрій. Про це говорили й з Папою Бенедиктом. Його ставлення було позитивне. Гадаю, незалежно від особи цей процес іде вперед. Безумовно, цей процес можна прискорити чи сповільнити, залежно від обставин. Але це для добра церкви, а не справа якогось політичного престижу.