Євген БУКЕТ,
член Головної ради ВУТ
“Просвіта” ім. Тараса Шевченка,
Київ—Харків—Київ
Пристрасті довкола Харківського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка вирують давно, ще із 21 липня 2008 року, коли молодь у камуфляжах увірвалася до приміщення Харківської “Просвіти” на Римарській, 18, і на півтори години заблокувала просвітян, які саме проводили збори. Того ж дня постановили: визнати неправомірним перебування харківської організації “Патріот України” у приміщенні, яке орендує “Просвіта”. Ті збори проводив заступник голови правління ХОО ВУТ “Просвіта” Володимир Коваленко, котрий вирішив замінити голову обласного об’єднання Анатолія Кіндратенка, який начебто “виплекав” радикальну організацію “Патріот України”. В. Коваленка підтримав обласний осередок Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Молода Просвіта”, який був від 1996 року молодіжним крилом “Просвіти” та від часу появи на Римарській, 18 “радикалів” відмовлявся з ними співпрацювати, а чинний голова — доктор фізико-математичних наук, професор Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна — навпаки вбачав у “Патріоті України” перспективу. Ця новина і взаємні звинувачення у “рейдерському захопленні” приміщення облетіли тоді чимало друкованих і електронних ЗМІ та започаткували хвилю полеміки про буцімто серйозні проблеми всередині товариства “Просвіта”, що з особливою насолодою тиражували проросійські сили.
Ревізійна інспекція, прибувши до Харкова, в присутності членів правління облоб’єднання досить оперативно з’ясувала ситуацію. Через погіршення здоров’я голова Харківського облоб’єднання Анатолій Кіндратенко на час лікування і відпочинку звернувся до правління призначити тимчасово виконувачем обов’язків голови свого заступника — Володимира Коваленка. Але після вищеописаних подій голові довелося негайно повертатися з відпустки і відкликати свою попередню заяву. Ревізійна інспекція вказала на грубі порушення статутних положень, яких припустилися члени правління Харківського облоб’єднання. У результаті відбулася заміна керівних кадрів у ХОО ВУТ “Просвіта” та розрив стосунків із “Молодою Просвітою”. Остання, втім, не припиняла спроб довести свою правоту і надалі співпрацювала з більшістю просвітян.
Але… диму без вогню не буває. Що ж за організацію підтримав тоді голова Харківської “Просвіти” і чому проти неї виступили просвітяни, що з перших днів були в товаристві? Спробуємо розібратися. Наприкінці 1999 року керівництво Соціал-національної партії України (з лютого 2004 року вона називається Всеукраїнське об’єднання “Свобода”) вирішило сформувати молодіжне крило партії під назвою “Товариство сприяння Збройним Силам та Військово-Морському флоту “Патріот України”. 12 грудня 1999 р. у Львові відбувся І з’їзд “Патріотів”. Увечері того ж дня вулицями Львова смолоскипною ходою пройшли понад тисячу уніформованих членів новоутвореної громадської організації. Впродовж кількох найближчих років “Патріот України” об’єднав у своїх лавах “найгарячішу” українську молодь.
14 лютого 2004 р. на ІХ з’їзді СНПУ змінює лідера, назву, символіку та розпускає “Патріота України”, діяльність якого так і не легалізували. Харківський осередок, який відмовився саморозпускатися, 17 січня 2006 р. було офіційно зареєстровано в Харківському обласному управлінні юстиції як громадську організацію з юридичною адресою на Римарській, 18. Головним ідеологічним референтом цієї організації був колишній голова Харківського осередку ВО “Свобода” Олег Однороженко. Саме він після візиту ревізійної інспекції до Харкова 2008 року став ще й заступником голови ХОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка.
13 червня 2009 року на черговій звітно-виборній конференції ХОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка повноваження Анатолія Кіндратенка та його заступника Олега Однороженка було підтверджено та продовжено.
Анатолій Кіндратенко через хвороби не міг повноцінно керувати організацією і обов’язки голови виконував на свій розсуд Олег Однороженко. Через неоднозначну діяльність “Патріота України” з “Просвіти” на Харківщині в цей час пішло чимало докторів і кандидатів наук, письменників і вчителів, медиків та інженерів, студентів і звичайних небайдужих до української ідеї людей.
До проблем харківських просвітян саме в цей час додалося багатократне збільшення орендної плати за приміщення і гучний скандал: 23 серпня 2011 року на подвір’ї “Просвіти” пролунали постріли. На офіс Харківського осередку організації “Патріот України” вчинив збройний напад відомий в Інтернеті українофоб Сергій Колесник. Після цього діяльність Харківського обласного об’єднання “Просвіти” було практично паралізовано. Під час неодноразових обшуків “правоохоронці” вилучали насамперед оргтехніку, документи та гроші. Майже всі місцеві теле- й радіоканали інформували громадськість про ці події, коментуючи їх на свій розсуд.
Апогеєм баталій став збройний напад на офіс обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” напередодні Нового року, 29 грудня 2011 року. Група (приблизно 15 осіб), озброєна спецзасобами, пістолетами, димовими шашками, зламавши ґрати на вікні, увірвалася до кімнати, де зберігалася документація. Поки частина нападників, застосовуючи вогнепальну зброю, палиці, обмотані колючим дротом і кувалду, проривалися у приміщення, їхні спільники палили на подвір’ї документацію організації, книжки про Голодомор, історію УПА, “Кобзарі”…
Минулий 2012 рік для керівництва Харківського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка видався надзвичайно складним.
На початку року в приміщенні на Римарській, 18, вимкнули воду й електроенергію, а наприкінці січня широкого розголосу набула інформація про затримання співробітниками правоохоронних органів відповідального секретаря ХОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка аспірантки Оксани Животкової. Вона, будучи активісткою “Патріота України”, з 2008 року очолювала Харківську міську організацію “Просвіти”, згодом її обрали відповідальним секретарем обласної організації, отримала на зберігання печатку і документи. Нагадаю, що від серпня 2011 року по всій Україні за звинуваченнями у тероризмі заарештовували активістів “Патріота України” (справа “Васильківських терористів”, “Оборонців Римарської” — після серпневої стрілянини в Харкові тощо), черговою ланкою в цьому ланцюжку стало затримання Животкової, а 5 липня 2012 року затримали ще й Олега Однороженка, якого лише 1 листопада відпустили на поруки. На допити в цих справах викликали й хворого Анатолія Кіндратенка…
У той час коли “Просвітою” намагався керувати “Патріот України”, чимало колишніх активістів товариства об’єдналися навколо осередку “Молодої Просвіти”, який навіть за відсутності приміщення проводив просвітницьку діяльність — концерти, лекції, презентації книжок, вшанування пам’яті видатних українців, організовував збір книжок для сільських бібліотек області тощо. “Молода Просвіта” стала одним із організаторів “Мовного Майдану” проти закону Ківалова-Колесніченка в Харкові, який від 3 липня до 26 жовтня героїчно тримав оборону української мови. Координатором цієї акції був громадський активіст, лікар за освітою, Дмитро Пилипець, який згодом чи не найактивніше відстоював Харківську “Просвіту” в соціальних мережах. Саме Харківський майдан відродив у багатьох мешканців Слобожанщини віру в майбутнє відродження організованого українського руху.
Влітку 2012 року відповідальний секретар ХОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Оксана Животкова вирішила наново створювати організацію і попросила підтримки ХОО ВО “Свобода”, звернувшись до голови Ігоря Швайки. Ця подія призвела до чергової хвилі організаційної кризи в Харківській “Просвіті”.
Під час передвиборної кампанії свободівці “окупували” приміщення в центрі Харкова на вул. Римарській, 18-А, почали масово приймати до “Просвіти” своїх партійців.
22 вересня 2012 р. з грубим порушенням Статуту ВУТ “Просвіта” (ст. 5; 7; 5.14) провели “звітно-виборну конференцію”, організовану членами ВО “Свобода”, головою тоді обрали Миколу Зубкова. З цього приводу до Секретаріату Товариства надійшли численні скарги від дійсних членів “Просвіти” про те, що конференція не може бути визнана легітимною, оскільки проведена всупереч Статуту.
3—5 жовтня до Харкова направили комісію, до складу якої увійшли члени КРІ та працівник Секретаріату Товариства, які детально вивчили ситуацію в Харківському облоб’єднанні та про результати доповіли на спільному засіданні Центрального правління та Контрольно-ревізійної інспекції 10 жовтня 2012 р., де цю конференцію визнано антистатутною. Керівникам облоб’єднання, обраним на конференції 2009 року (А. Кіндратенку, І. Кравціву, В. Овод), доручили підготувати та провести конференцію відповідно до Статуту ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. А колишнього відповідального секретаря об’єднання О. Животкову за антистатутну діяльність виключили з лав “Просвіти” та зобов’язали її передати печатку облоб’єднання та інші статутні документи діючому голові — Анатолію Кіндратенку. Однак рішення Центрального правління проігнорували. Користуючись ситуацією, Харківська обласна організація ВО “Свобода” знову інспірувала 14 листопада 2012 р. проведення чергової так званої “конференції”, не повідомивши попередньо, згідно зі Статутом, Секретаріат Товариства. Головою свободівці “обрали” Ігоря Швайку.
Комісія Центрального правління та Контрольно-ревізійної інспекції, вивчивши чергову теку документів і вислухавши обидві сторони, проглянувши відеозапис в інтернеті, дійшла висновку, що це чергова фальсифікація.
7 грудня 2012 р., не дочекавшись Головної ради ВУТ “Просвіта”, члени ВО “Свобода”, вкотре нехтуючи Статутом, проводять без участі просвітян чергову так звану “конференцію” облоб’єднання. Члени ВО “Свобода” “головою” цього разу вже ніби обирають Олександра Ґаву, хоча на офіційному сайті партії головою Харківської “Просвіти” до середини лютого все ще підписується Микола Зубков.
На сесію Головної ради 8 грудня 2012 р. запросили представників чинного керівництва і представників ВО “Свобода”. О. Ґава у своєму виступі заявив, що “Свобода” доручила йому очолити Харківське обласне об’єднання “Просвіта”. Представник чинного керівництва облоб’єднання І. Кравців заявив, що це чергова фальсифікація.
Сесія Головної ради дала негативну оцінку подіям у Харківському обласному об’єднанні, підтримавши ухвалу Центрального правління “Просвіти” від 10 жовтня 2012 р. Керівництву Харківського облоб’єднання доручили продовжити роботу та провести звітно-виборну конференцію згідно з вимогами Статуту Товариства.
10 грудня 2012 року уповноважені Центральним правлінням члени оргкомітету з підготовки конференції розповсюдили звернення до всіх небайдужих, де розповіли про ситуацію, що склалася в обласному об’єднанні, і почали перереєстрацію членства.
Звітно-виборналконференція відбулася 22 лютого 2013 року. Для участі в ній і спостереженням за дотриманням норм Статуту Центральне правління Товариства делегувало до Харкова Світлану Фещенко та мене, Євгена Букета. О 10 годині ранку розпочалася реєстрація, хоча Олександр Ґава, який називав себе головою Харківського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, охрестив збори “таємними”, організованими владою і ще до початку реєстрації вимагав від нас скасувати їхнє проведення. Погрожував за допомогою своїх людей зірвати їх, виламати двері…
Учасниками зборів стали члени ХОО ВУТ “Просвіта”, які пройшли перереєстрацію (особисто прибула 71 особа із 109, які звернулися до оргкомітету). Також вимогу взяти участь у зборах висловили 27 “просвітян” — членів ВО “Свобода” (у списку “членів” ХОО “Просвіта”, наданому О. Ґавою, числилося 87 осіб), їм це право надали. Були обрані робочі органи конференції, затверджено порядок денний і регламент. Далі процитую запис із блогу одного з учасників конференції: “І тут під час виступу-звіту головуючого пана Кіндратенка почався “балаган”: Ґава викрикував з місця, перебивав звітуючого і вимагав визнати це зібрання нелегітимним, посилаючись на якісь незапрошені районні організації. З цього питання відбулося голосування і пропозицію (якщо можна так назвати істеричні крики пана Ґави) відхилили, до того ж був приведений витяг зі Статуту “Просвіти”, який підтверджував повну легітимність заходу.
Отже, продовжували звітувати представники керівного органу “Просвіти”: Кіндратенко, Овод, Кравців. Усе це відбувалося під гармидер із гальорки, де розташувалися “представники” “Свободи”, які не мали мандатів, але були запрошені до зали.
Потім дали Ґаві можливість висловити свою думку. Але коли цей ясновельможний пан почав показувати якісь незрозумілі папірці й доводити, що Анатолій Кіндратенко вже давно склав із себе повноваження, просвітяни оглушили його виступ вигуками “самозванець”, після чого Ґава покинув засідання і за ним пішла частина його партійців”.
Усе в стилі “Свободи” — або ми, або ніхто. Невже так тяжко зрозуміти, що “Просвіта” — це широке поле, на якому плекається українська мова, культура, традиція, виховуються справжні патріоти й активісти багатьох партій, зокрема й “Свободи”.
Далі засідання відбувалося в нормальному режимі, цьому навіть не завадили деякі прибічники Ґави, які намагалися перебивати виступаючих.
Відбулося голосування за кандидатів на посаду голови Харківської “Просвіти”, за результатом якого переміг колишній політв’язень і голова ревізійної комісії Ігор Кравців, випередивши молодшого від нього організатора “Мовного Майдану” Дмитра Пилипця (який обійняв посаду першого заступника голови) на чотири голоси. Потім затвердили склади ради обласного об’єднання та правління, а також КРК.
Анатолій Кіндратенко, якого обрали до складу правління й ради, публічно визнав, що від початку співпраця з “Патріотом України” була помилкою, і був дуже задоволений тим, що нарешті завершилася ця колотнеча, а ті просвітяни, які через неї відійшли від “Просвіти”, поновили роботу багатьох осередків, продовжують перереєстрацію членства. Вони впевнені, що тепер до них знову потягнуться люди і “Просвіта” в Харкові відновить активну діяльність на засадах демократичності та позапартійності. Наше товариство, на думку учасників зборів, не може бути підрозділом якоїсь окремої політичної партії, але має гуртувати навколо себе всіх українців, які прагнуть побудувати омріяну цивілізовану Україну з достойними умовами життя.