Національний банк України виношує плани вилучення з обігу монет номіналом 1 і 2 копійки. Це може статися найближчим часом, за умови підтримки ідеї урядом і парламентом. Фахівці на користь ініціативи НБУ — «списати» дріб’язок — наводять результати проведених досліджень: мовляв, відмову від таких грошей підтримує 93% українців, а 65% не приймають ці копійки на здачу. Більше того, ці копійки майже не повертаються, хоч їх періодично і докарбовують. А значить — люди використовують дріб’язок з метою, не пов’язаною зі здійсненням платежів.

Куди зникають одна і дві копійки і що з ними роблять українці?

«Хотів Ейфелеву вежу з копійок склеїти»

«Збирати монети я почав ще у 1999 році, коли працював ді–джеєм у провінційному клубі райцентру Баришівка на Київщині, — говорить журналіст Степан, висипаючи на стіл із круглого акваріума 13 кілограмів копійок номіналом 1 і 2 копійки. — У тому клубі працювало двоє людей: я і завклубом, якому до дискотек особливого діла не було — він займався купівлею–продажем свиней, тому я був ще і касиром». Вхід на баришівську дискотеку спочатку коштував 30 копійок, і підлітки часто розраховувалися «білим дріб’язком». І коли Степан у відділ культури здав «касу», значну частку якої становили 1 і 2 копійки, його попросили більше такого не робити. Тож ді–джей став розмінювати «валюту» у себе, а 1—2 копійки складати у півлітрову банку. 

Коли вже назбиралася немала кількість, Степан захотів із них склеїти картину або Ейфелеву вежу. Але ці задуми не реалізувалися, бо колекціонер просто ніде не знайшов потрібної методики склеювання монет. Та і, як сам зауважує, передумав:«мало хто може собі дозволити запустити руку в акваріум, повний копійок». 

«Якось були проблеми з грішми, я взяв тридцять гривень по 1 копійці і став ходити магазинами Баришівки, аби розміняли, — розповідає Степан. — Ніхто перераховувати не хотів, тільки в одному погоджувалися дати за них 10 гривень, але я відмовився. І не шкодую. Тепер навпаки — тішуся, коли дають на здачу дріб’язок — складаю в кишеню окремо від грошей, якими розраховуюся. Друзі, знаючи моє захоплення, іноді дзвонять: «Треба зустрітися. У мене вже жменя копійок для тебе». Якщо знаходжу на дорозі — теж підбираю. І не бачу в цьому нічого принизливого». 

Скільки в акваріумі копійок, Степан не знає. Говорить, що близько 80 гривень, але сам їх не перераховує, цим любить займатися чоловік його старшої сестри. «Коли він у гостях, береться рахувати. Чотири години на це йде. Востаннє називав суму 74 гривні. Я вирішив «підколоти», попросив перерахувати ще раз. Він перерахував, результат підтвердився. У мене б на таке терпіння не вистачило». 

Монети–луска

Із певним сумом говорить про перспективу вилучення монет з обігу дизайнерка Вікторія Бартош. Адже 1 і 2 копійки — це матеріал для її творчості. Близько гривні (96 монет) пішло на її картину, на якій із копійок викладено луску рибини. 

«Почалося усе з того, що під час відпочинку на морі ми з чоловіком, на відміну від інших людей, дріб’язок не кидали у воду, а збирали його (копійки виносили хвилі на берег), — розповідає дизайнерка. — Коли ж повернулися до Києва, я зрозуміла, що тут їх можна знайти набагато більше і якось використати при реалізації своїх ідей. Тепер маю їх уже два кілограми». 

Однак «матеріалу» саме для картини із рибою назбирала трирічна донька Вікторії, яка підбирала монети під касами в супермаркетах. Решта дріб’язку дизайнерки чекає свого часу. «Я дуже натхнена цим матеріалом, тим паче — відчуваю душею, що 1 і 2 копійки таки вилучать. Люди їх не цінують, але з часом зможуть побачити їх у моїх роботах. У перспективі планую їх не лише розміщувати на панно, а й використати у кількох інсталяціях». 

Копійка гривню не береже?

У Національному банку зауважують, що захоплення, подібні до того, які мають Степан та Вікторія, шкодять економіці України. І це — одна з причин, чому монети варто було б вилучити з обігу. «Що буде, якщо від гривні забрати дві копійки? Лишиться 98 копійок, дві в обіг не повернуться, — зазначає у коментарі «УМ» глава Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків НБУ Сергій Круглик і говорить про нелегкий шлях до вирішення проблеми. — Технічно вилучити ці монети з обігу легко, але таке рішення є комплексним, і для цього потрібно провести відповідні розрахунки з урядом, а парламент повинен затвердити таке рішення». 

Як зазначає пан Круглик, НБУ проводив дослідження щодо вилучення монет номіналом 1 і 2 копійки ще у 2009 році. Результати отримали такі: 93% респондентів переконані, що 1 та 2 копійки не виконують своїх платіжних функцій, а 65% опитаних сказали, що не приймають ці монети як здачу. Водночас заступник голови НБУ Володимир Кротюк зазначає, що для їх виготовлення використовуються значні кошти, і вони стабільно не повертаються в систему обігу. 

Те, що логіки в карбуванні монет номіналом 1 і 2 копійки небагато, може довести хоча б такий показовий факт. Копійка має вагу 1,5 грама, у кілограмі їх буде 666, тобто 6 гривень 66 копійок. При цьому за кілограм нержавіючої сталі, із якої виготовляють монети, у пунктах прийому металобрухту просять 8 гривень. 

Актуальною і навіть перезрілою називає ініціативу вилучення з обігу 1 і 2 копійок голова Комітету економістів України, автор книги «Як підняти українську економіку» Андрій Новак. «Одно– і двокопійчані монети не є мірилом вартості жодної категорії товарів. Вони не виконують прямої функції номіналу вартості. Якщо уряд прийме це рішення — на економіку України це аніяк не вплине», повідомляє УМ 

 ДОВІДКА

Перший тираж монети номіналом 1 копійка випустили у 1992 році. Виготовляється з нержавіючої сталі, діаметр 16 міліметрів, вага 1,5 грама, товщина 1,2 міліметра. Роки карбування: 1992, 1994, 1996, 2001–2007, 2009–2010 роки. У 1992 році її викарбував Монетний двір Італії на замовлення уряду України, наступні партії виготовляли на Луганському верстатобудівному заводі. Монета 1996 року — підвищеної якості, випущена спеціально для колекціонерів. Монета рідкісна, зустрічається тільки в сувенірних наборах у стані «екстра–файн» (EF). 

Першу партію 2 копійок виготовили у 1992 р., ввели в обіг у 1996–му. Монети першого тиражу, а також випуски 1993, 1994 і 1996 років були з алюмінієвого сплаву (вагою 0.64 г), 1996 і 2001 — з акмоніталу (важчі майже втричі — 1.8 г). Копійки карбували на Луганському верстатобудівному заводі, за винятком 2001 року — цей випуск здійснив Банкнотно–монетний двір Нацбанку України. Художник усіх розмінних монет України — В.Лопата. 

А ТИМ ЧАСОМ

Цінуйте копійки!

Монети номіналом 2 копійки, випущені 1992 року (тоді вийшов перший тираж монет), уже стали раритетом — за одну таку дають 10 гривень. На сайті dteducation.com розміщене оголошення: «Куплю 2 копійки 1992 року, 1 копійку 1994 року по 10 гривень». Експерти зауважують, що з часом за ці копійки проситимуть набагато більше.

Напишіть відгук