12 лютого у Тернопільському обласному академічному театрі в чергове відмучилась трагікомедія «Танго». Напівпорожній зал театру занудив головний герой – Артур (Віталій Зубченко). Напевно, режисер-постановник Мірослав Сєдлєр та автор Славомір Мрожек не уявляли собі, що їхнє творіння так препаскудно виглядатиме на тернопільській сцені через 6 років після прем’єри. Здавалось би, Наталя Маліманова («Елеонора»), Іван Ляховський («Стоміль»), Марія Гонта («Євгенія»), Ігор Сачко («Едик») та Олена Складан («Аля») «планку тримали» цього вечора. Проте динамізм у виставі виглядав штучним, а значна частина діалогів – пустопорожніми.
З горем пополам Ігор Сачко тримав увагу глядачів різноманітними трюками та «па». Як каже сучасна молодь, «прикольно» було дивитись на поважного директора театру, яким «поганяли».
Ще в листопаді 2005 року артистка театру Ірина Складан доводила автору цих рядків в редакції газети «Місто», що її донька – Олена – «геніально роздягається на сцені». Минуло 6 років і стриптиз Алі у виконанні Олени Складан виглядав… майже потворним. Вибачте за прямоту, але розповніла задниця викликала емоції (правда, негативні) лише у глядачок старшого покоління.
Змістовна частина вистави, на жаль, була «похована» головним героєм. До його нинішньої гри доречний будь-який негативний епітет. Чи тверезим, чи «випивши» Віталій Зубченко сприймався марудним. Глибоко змістовний текст у його виконанні лився суцільним істеричним потоком без будь-якого відтінку. Навіть на «халтурах» актори так не «халтурять».
Неприємно.
Невже у Тернопільський облдрамтеатр варто ходити лише на прем’єри, коли актори викладаються?
Андрій Стрілець