У Теребовлі, в приміщенні Тернопільської духовної академії і семінарії були проведені збори священнослужителів Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви. Головував на зборах Блаженнійший Мефодій, митрополит Київський і всієї України, Предстоятель УАПЦ, керуючий архієрей Тернопільської єпархії.

На зборах були присутніми : вікарій Тернопільської єпархії – Преосвященний єпископ Тернопільський і Червоногородський Мстислав, Секретар Тернопільського єпархіального Управління митр.прот. Богдан Скасків, Тернопільський обласний благочинний митр.прот. Іван Лесик. Також у роботі зборів взяли участь благочинний м.Тернополя, благочинний тернопільського району, та усі благочинні єпархії.

Збори священнослужителів єпархії – це дорадчий орган керуючого єпархією, який збираючись чи то систематично, чи позачергово, має на меті вирішення актуальних питань життя та діяльності єпархії. Він покликаний сприяти кращому функціонуванню нашої Церкви загалом, і Тернопільської єпархії зокрема. В порядок денний єпархіальних зборів часто включаються питання, від вирішення яких значно залежить життєдіяльність єпархії. На розсуд священнослужителів області пропонуються питання, які в ходять в компетенцію благочинних та парафіяльного духовенства. Разом з цим, збори виносять рішення, які для священнослужителів єпархії є загальнообов’язковими.

Традиційно, розпочинаються збори священнослужителів молитвою та Святительським благословенням Блаженнійшого Владики Мефодія. Після цього, Першоієрарх УАПЦ звернувся до присутніх зі своєю основною промовою.

Перш за все, Блаженнійший Владика представив усім присутнім священикам свого Вікарія – Преосвященного єпископа Мстислава. Владика Мефодій закликав духовенство пожвавлювати активне літургічне життя на парафіях, та благословив запрошувати нового архієрея для візитацій, та богослужінь. Як підкреслив митрополит – «Присутність архієрея на парафіяльних службах – це не лише зовнішня окраса богослужінь, але значна духовна і моральна підтримка парафіян, що старанно і зі страхом Божим працюють для Церкви упродовж багатьох років.»

Далі, у своєму слові Блаженнійший Владика досить детально охарактеризував сучасний стан УАПЦ, та її стосунки з державною владою, та іншими церквами. Зокрема, коментуючи багаточисленні повідомлення ЗМІ про якісь нібито гоніння на Київський Патріархат, Блаженнійший Владика висловив думку, що всі ці речі – цілком політичний хід верхівки УПЦ-КП, що проводиться за сприяння і підтримки окремих політичних сил. Яким, в свою чергу, також вигідним є роздмухування подібних скандалів, оскільки саме в протиставленні до чинної влади опозиційні рухи зможуть отримати певні «політичні дивіденди». І оскільки Київський Патріархат – це цілком політичне явище, його верхівка зацікавлена у певному нагнітанні ситуації, плідно, рука об руку, співпрацюючи з конкретними політичними партіями і рухами. Митрополит Мефодій також висловив переконання, що розмови про будь-які гоніння на українське духовенство є провокацією, а відомі переходи священнослужителів КП до Московського Патріархату, є наслідком особистих стосунків між окремими священнослужителями та єпископатом УПЦ КП, і мають не політичний, а особистий характер.

Переходи і міграції священнослужителів з однієї юрисдикції в іншу – це, на жаль, типове явище останніх двадцяти років наших церковних реалій. Було б не зовсім чесно вважати причиною цього саме новий уряд, чи партію влади. Поки й дійсно, ми не можемо сказати, що вони нам сильно допомагають. Нашій Церкві за двадцять років, взагалі, мало хто допомагав. Однак, треба віддати належне їм і за те, що вони нам поки хоч і не заважають. А як відомо, останніми часами було проведено реєстрацію нових єпархій УАПЦ, що чудово показує ставлення влади до нашої Церкви. Хоча конкретні чиновники і мають свої особисті політичні чи релігійні погляди, все ж, будучи цілком відвертим не можна сказати, що на нас чиниться якийсь тиск. За двадцять років існування відродженої УАПЦ ми не бачили того, щоб влада сприяла нам, якось особливо вирізняючи серед інших конфесій. Якщо Київський Патріархат чи греко-католики були фаворитами і улюбленцями попередньої влади, то до нас і тоді ставились якщо не з явною антипатією, то з певною байдужістю. Тому й нині, ми просто не маємо з чим порівнювати свій стан. І ззовні, і за внутрішніми нашими відчуттями – він залишається таким же як і був останні десятиліття. Принаймні, в нашій області немає явних випадків порушення законодавства світськими чиновниками на користь якоїсь конкретної конфесії лише тому, що надійшла конкретна «вказівка згори».

В той же час, у нас є яскраві випадки того, що на місцях окремі депутати селищних чи міських рад намагаються свої власні релігійні переконання перевести в суто професійну площину. Скажімо, в с.Велика Березовиця, Тернопільського району, на останньому засіданні сесії селищної ради нашим вірним та священику було категорично відмовлено у задоволенні прохання (щодо виділення земельної ділянки, та дозволу на будівництво храму або каплиці для громади УАПЦ), мотивуючи це все лише тим, що вони, мовляв, «усі греко-католики, і Православної Церкви нам тут не потрібно». Такий «професіоналізм» і «безпристрасність» у міркуваннях депутатів мусить, врешті, отримати справедливу юридичну оцінку.

Треба розуміти, що для нормального функціонування і розвитку Церкви місцева влада має не меншу вагу, аніж весь уряд. І хоча й справді, Президент України поки не мав зустрічі з Главами і представниками релігійних конфесій України, все ж, ми сподіваємось що Віктор Федорович знайде для нас час, особливо після того, як уряд прийняв рішення про ліквідацію, чи то реформування, Державного комітету України у справах національностей та релігій. Ми переконані, що така зустріч обов’язково відбудеться. Однак і навіть тоді, коли такої зустрічі в скорому часу і взагалі не буде – наша Церква все одно буде нести свою спасительну місію українському народу, повідомляє сайт http://uaoc.net

Напишіть відгук