Протягом 8 червня 2011 року у Тернопільському національному економічному університеті відбувся науковий круглий стіл кафедри банківської справи спільно з студентськими науковими гуртками « Грошова парадигма» та « Банківський аналітик» на тему: “ Розвиток грошової і банківської системи України за період незалежності” .
В засіданні круглого столу взяли участь Краснов Сергій Олексійович, к.е.н., доцент; Галапуп Наталія Дем’ янівна, к.е.н., доцент; Стубайло Тетяна Семенівна, к.е.н., доцент; Васильчишин Олександра Богданівна, к.е.н., доцент; Марковецька Галина Михайлівна, к.і.н., доцент; Балянт Ганна Романівна, к.е.н., доцент; Іващук Ольга Олегівна, к.е.н., доцент; Стечишин Тетяна Богданівна, к.е.н., доцент; Рудан Віталій Ярославович, стажист-дослідник; Марковецький Руслан Юрійович, директор навчально-дослідного центру історії грошей та студенти наукових гуртків « Грошова парадигам» і « Банківський аналітик» .
К.і.н., доцент Марковецька Галина Михайлівна виступила із доповіддю на тему: « Банківська система України за період незалежності» , в якій  розкрила історичні аспекти становлення банківської системи з давніх часів до сьогодення. Доповідач зупинилася на перших банківських операціях, що почали здійснюватись у Стародавньому Вавилоні, де не лише обмінювалися гроші однієї держави на гроші іншої, а й практикувалося прийняття вкладів та видання за ними певних відсотків. Подальшого розвитку банківська справа набула в Стародавній Греції та на узбережжях Середземного, Егейського і Чорного морів. Жвава торгівля та наявність у греків власних монет сприяли виникненню грошово-кредитних відносин, де вагому роль відігравали « міняйли» , які розумілися на монетах, перевіряли їхню якість, займались обміном грошей однієї монетно-вагової системи на іншу, а пізніше приймали коротко- або довгострокові вклади.
Міняйли (« трапедзити» ) здійснювали грошові перекази в інші міста, позичали гроші під відсотки, за певну плату зберігали цінності й документи, укладали різноманітні угоди від імені свого клієнта. На кінець V ст. до н.е. « трапеза» – лавка міняйли, перетворилась на прототип сучасного банку.
Доповідач звернула особливу увагу на перший російський банк, що був заснований у 1733 році, коли указом було створено державний позичковий банк, що відігравав роль казенного ломбарду. В 1772 р. поряд з банками з’ являються спеціалізовані кредитні установи, що приймали внески до запитання і видавали позики або під заставу іпотеки (охоронні каси), або під заставу коштовних металів (позичкові каси).
Щодо кредитної системи Україні, то вона бере свій початок з 1781 р., коли Російський Асигнаційний банк відкрив свої банківські контори в Києві, Ніжині, Харкові, а в 1782 р. – у Херсоні і т.д. Формування нової банківської системи України почалось із побудови суверенної держави і прийняття Декларації про державний суверенітет України (16 листопада 1990 р.) та Закону України « Про економічну самостійність України» (3 серпня 1990 р.).
Також доповідач наголосила, що діюча в Україні банківська система виникла на основі прийнятого Верховною Радою України 20 березня 1991 року Закону України « Про банки і банківську діяльність» .
Підсумовуючи, Галина Михайлівна зазначила, що на сьогодні банківська система є ключовою частиною фінансової системи України, важливим елементом господарського механізму, де реформування починаються раніше, ніж в інших секторах економіки. Саме банківська система повинна відіграти важливу роль у створенні оптимального середовища для мобілізації й вільного переливання коштів для структурної перебудови економіки і розвитку підприємництва.
Пилипчук Мар’ яна в доповідді на тему: « Етапи формування і розвитку грошової системи незалежної України» , ґрунтовно проаналізувала становлення України як незалежної, суверенної держави, зазначивши, що перехід до ринкового типу економіки зумовили необхідність створення власної національної грошової системи ринкового типу.
Створювана національна грошова система мала ґрунтуватись на паперово-кредитній основі, організаційно-правовою основою якої стало прийняття Закону України « Про банки і банківську діяльність» , згідно з яким Національний банк України отримував монопольне право на здійснення емісії грошей та організації їх обігу на території України.
Так, 10 січня 1992 року в грошовий обіг були впроваджені українські купоно-карбованці багаторазового використання. Вони стали доповненням до рублевої грошової маси, що випускалася в Росії. Тим самим в обігу в Україні одночасно опинились два види валюти. Це російські рублі, емісія яких після розвалу СРСР перейшла від союзного уряду до уряду Російської Федерації, і українські купоно-карбованці. Безготівковий обіг при цьому обслуговувався виключно рублями.
Щоб послабити негативні наслідки паралельного обігу рубля і купоно-карбованця, Уряд України змушений був впровадити купоно-карбованець у сферу безготівкового обігу і вилучити з нього рублі. Це відбулося згідно з Указом Президента України « Про реформу грошової системи України» від 12 листопада 1992 року. Тим самим з’ явилися нові єдині на території України засоби платежу, що отримали назву « Український карбованець» . Український карбованець отримав статус тимчасових національних грошей. Введення в загальний обіг українського карбованця означало завершення першого етапу формування національної грошової системи.
На другому етапі становлення та розвитку грошової системи України з’ явилася необхідність у вирішенні питання про заміну тимчасової валюти – українського карбованця на валюту постійну. Тимчасові гроші не здатні були належно виконувати одну з найважливіших функцій грошей – функцію нагромадження. А це стримує економічне зростання, бо не стимулює економічних суб’ єктів до нагромадження. Тому питання про заміну грошей тимчасових грішми постійними набуло особливого значення. В Україні з 2 вересня по 16 вересня 1996 року була проведена грошова реформа, в ході якої з обігу було вилучено український карбованець і впроваджено постійну грошову одиницю – гривню та її соту частину – копійку.
Доповідач відмітила, що грошова реформа була проведена з деномінацією грошових знаків (скороченням п’ яти нулів), зміною назви грошової одиниці. Через обмін грошових знаків замінено раніше існуючий масштаб цін. Відповідно було змінено ціни всіх товарів та послуг, розміри заробітної плати, тарифів, пенсій, стипендій, платіжних зобов’ язань тощо.
Таким чином, виведенням з обігу тимчасової грошової одиниці – українського карбованця і впровадженням постійної грошової одиниці – гривні було завершено другий етап становлення грошової системи України
Зубаль Уляна презентувала доповідь на тему: « Національна грошова одиниця України» , в якій ґрунтовно проаналізувала становлення України як незалежної держави та зазначила, що у результаті проведеної грошової реформи і заміни українського карбованця на гривню Українська держава отримала конституційну національну грошову одиницю ринкового типу – гривню.
Студентка зазначила, що офіційний курс гривні стосовно іноземних грошових знаків визначається НБУ на підставі торгів валютними цінностями. Провідними складовими елементами грошової системи України стали банкноти, гривні і розмінна монета.
Уляна закцентувала увагу на тому, що гривня не є вільно конвертованою валютою, тому законним платіжним і купівельним засобом може бути тільки на території України.
Заслухавши доповіді, учасники круглого столу взяли активну участь в обговоренні проблеми розвитку та становлення банківської та грошової системи  України, повідомили “Про все” на кафедрі банківської справи

Напишіть відгук