Що саме стало причиною трагічної загибелі лідера та засновника Народного Руху України – В’ячеслава Чорновола? Відповідь на це питання протягом ближчих місяців дасть прокуратура. Нагадаємо, Чорновіл та його водій Євген Павлов загинули наприкінці березня 1999-го. Тоді, на п’ятому кілометрі траси Бориспіль-Золотоноша «Toyota» лідера НРУ зіштовхнулася з завантаженим КамАЗом. Справа про загибель Чорновола закривалася і поновлювалася кілька разів.

Підставою для нового розслідування послугували нещодавні заяви нардепів «помаранчевої» фракції – Ярослава Кензьора та Івана Стойко. Колишні рухівці повідомили, що володіють інформацією, яка доводить – смерть лідера НРУ та його водія наступила не в результаті ДТП, а внаслідок того, що після аварії їх добив невідомий чоловік. Народні обранці запевняють: на черепах Чорновола та Павлова судмедексперти зафіксували сліди чотирьох лінійних ударів, які могли бути нанесені зокрема кастетом.

І ось днями стало відомо, що в перших числах червня столична прокуратура в режимі цілковитої секретності провела ексгумацію тіла засновника Руху. В прокуратурі не уточнюють, де саме будуть проходити експертизи на предмет наявності на тілі слідів, що свідчать про вбивство. Між тим, за словами прокурора Києва Анатолія Мельника, який курує цю справу, дослідження останків Чорновола, буде тривати від 2 до шести місяців. Родичі засновника і лідера НРУ вважають, що ексгумація була проведена «відверто цинічно». Причина невдоволення – їх не попередили про ексгумацію. «Вийшло так, що я дізнався про ексгумацію постфактум, майже випадково. Сестра батька – Валентина, прийшла на цвинтар і побачила, що ексгумацію вже провели. Такі речі у такий спосіб робити не можна», – обурюється син лідера НРУ Тарас Чорновіл.

Слідчі виправдовуються, мовляв два дні поспіль не могли додзвонитися до нього. Чорновіл молодший аргументує – слухавку, мовляв, не знімав тому, що 1 червня святкував свій 47-й день народження. За словами Тараса Чорновола, слідчі погодилися з тим, щоби в експертну групу входили його представники. Сам він в нещодавньому інтерв’ю одному з друкованих видань заявляв, що в усуненні його батька могло бути зацікавлене оточення як президента Кучми, так і президента Ющенка. Тарас Чорновіл каже, що нинішній владі нічого не заважає розслідувати цю резонансну справу, оскільки «Янукович у цьому не замішаний».

Чи варто сподіватися на те, що в одній із найгучніших справ незалежної України будуть врешті розставлені усі крапки над «І»? Це та інші запитання «Обозреватель» адресує Івану Стойку – одному з нардепів, свідчення якого і стали підставою для нового розслідування причин загибелі лідера Руху.

Як ви гадаєте, експертизи, що будуть проведені після ексгумації дозволять поставити останню крапку в «справі Чорновола»?

Ми з Ярославом Кензьором дійсно порушили це питання повторно, маючи певні докази, які свідчать про те, що В’ячеслав Максимович не помер своєю смертю. З одного боку справу начебто поновлено. З іншого, виникає безліч запитань. Зокрема й про те, коли і як було витягнуто тіло. Ця утаємниченість обурила не те що родичів, а й, як на мене, громадськість України. Чи буде поставлена крапка у справі? В мене є великі сумніви в тому, що дійсно будуть покарані як замовники, так і виконавці. Та й з виконавців вже немає нікого фактично. В першу чергу водія вантажівки – Куделя, який, нагадаю, загинув при загадкових обставинах.

Сьогодні, при тій політичній ситуації, коли всі силові структури підконтрольні не просто одній політичній силі, а одній особі, розслідування цієї справи може повернутися в той бік, який буде вигідний цій особі. В тому числі, не виключаю, що це розслідування може бути використане під час виборчої кампанії. В будь-якому разі, я не вірю в те, що в даному питанні буде поставлена крапка. Чому? Хоча б тому, що людина, яка покликана виконувати обов’язки догляду за дотриманням законів України, публічно висловилася про те, що буде виконувати доручення саме президента, бо вона є членом його команди.

Напевно, кожен може оцінювати ситуацію по-своєму. Хтось висловлюватиме позитивні оцінки щодо повернення до цієї гучної справи саме зараз, хтось – вкрай критичні. Але є одне вагоме «але». Чому, на ваш погляд, це питання не піднімалося за часів президентства Ющенка? Думаю, ви розумієте, чому саме я ставлю це запитання.

Звичайно, розумію. Але, знаєте, це запитання вам краще адресувати в першу чергу Віктору Андрійовичу.

Погодьтеся, ситуація неоднозначна. За Ющенка – тиша, за Януковича – рухи, правову чистоту яких соратники В’ячеслава Максимовича ставлять під сумнів.

Згоден з вами, ситуація справді неоднозначна. Я вважаю, що й питання отруєння Ющенка мало б бути розкритим саме в період його управління державою. Адже він був президентом, за якого проголосували люди, які, виступаючи категорично проти режиму Кучми, вийшли на Майдан.

Чи викликали вас з паном Кензьором до Генпрокуратури перед ексгумацією, адже саме ваші заяви стали поштовхом для проведення цієї процедури?

Ні, зараз нас ніхто не викликав. А в мене, між тим, виникає низка питань. Хто і що за цим стоїть? Можливо, тут варто говорити про прив’язку Кучми до цього питання – Гонгадзе плюс Чорновіл… Я поки що не готовий відповісти на це питання, але, ви ж знаєте: просто так у нас нічого не робиться. Не думаю, що саме ця влада захотіла поставити крапку саме в справі Чорновола. Якби це так було, це виглядало б дивно, оскільки, судячи з тієї політики, яка проводиться останні півтора роки, нинішній владній верхівці байдуже до таких справ, як справа замовного вбивства В’ячеслава Чорновола. Питання справи Гонгадзе звучить по-іншому, бо воно постійно на поверхні. А про справу В’ячеслава Чорновола десь вже почали забувати… Хай там як, всі ми будемо пильно слідкувати за справою. І, думаю, можливо за місяць – два стане зрозуміло, чому саме зараз цю справу порушили.

Ви раніше припускали, що справа Чорновола може бути використана в політичних цілях. Але окрім цієї справи зараз розслідуються й інші, не менш резонансні. Невже всі вони можуть стати інструментом в політичній боротьбі? Чи, можливо, нинішня владна команда хоче довести, що, ось, мовляв, вони багато говорили, але нічого не робили, а ми не базікаємо, а розслідуємо.

Сьогодні можна говорити про різні речі. Можна й так трактувати, як трактуєте ви. Так, я не відкидаю і цієї версії. Хоча… подивіться, що буде з справою Гонгадзе? Питання риторичне. Що буде по справі отруєння Ющенка, вже відомо – скоріше за все, нічого не буде.

До речі, кілька разів Тарас Чорновіл казав мені особисто, що не вірить у вашу з Кензьором версію про вбивство кастетом.

Я не хотів би обговорювати Тараса. Він має свою думку, і нехай має. Але, на жаль в нього вона міняється ледь не декілька разів на тиждень.

Як ви гадаєте, в чому трагедія НРУ як явища? Чому політична сила з величезним потенціалом наразі має ледь не нульовий рейтинг?

Так, з одного боку Народний Рух України 20 років на політичній сцені. З іншого, його нинішню впливовість можна звести майже до нуля. Чому? Тому що з початком зародження Руху – широкої громадської організації, яка (не побоюсь цього слова) власне й привела Україну до відновлення незалежності, на чолі стояв весь час В’ячеслав Максимович. Взяти 1999 рік (рік вбивства Чорновола). Це президентські вибори. Це – намагання втягнути Україну в ЄЕП, в інші союзи. Це – намагання «прихватизації» України і внутрішніми, і зовнішніми силами. Саме В’ячеслав Максимович стояв на заваді цього всього. Крім того, не виключаю, що саме він був претендентом номер один на президентських виборах і, відповідно – головним опонентом Кучми. Тому все робилося для того, аби він не став президентом. Я приходжу до висновку, що саме тому його й «прибрали». Прибрали, щоб змінити політичну палітру України. Через це власне Рух і втратив свою потужність.

А після загибелі Чорновола в НРУ не знайшлося людини, здатної запалити Рух…

Давайте не забувати про те, що більшість молодших політиків, більш-менш знаних в країні, стали супроти В’ячеслава Чорновола. Одиниці – свідомо, більшість, можливо не свідомо пішли таким шляхом. Багатьох рухівців-депутатів використали. Залишилися віддані люди, які стояли на передових позиціях. Але після смерті Чорновола дійсно не знайшлося людини, яка б могла б запалити НРУ. Геннадій Йосипович (Удовенко. – Ред.), який очолив Рух, робив все можливе. Проте… і біографія його боротьби за Україну, і сам життєвий шлях були дещо іншими. Плюс до цього – вік і здоров’я не дозволяли йому бути надактивним у політиці.

Словом, це інші світи, інші способи ведення політики. В’ячеслав Максимович вів людей за собою. Таких людей мало в політиці. А потім прийшов Борис Тарасюк… Я вважаю його людиною зі сторони, яку за жодним параметром не можна поставити в порівняння з В’ячеславом Чорноволом. В тому, що сьогодні Рух саме такий – «заслуга» Бориса Тарасюка. Була можливість (і ми про це говорили) відновити Рух. Але Тарасюк пішов іншим шляхом. І ось тепер НРУ формально є, але реально, як ми вже говорили, його вплив зведений фактично до нуля.

Давайте перейдемо від вчорашнього дня до завтрашнього. Якими ви бачите перспективи правих політичних сил в цілому і Руху зокрема?

Тут знов-таки потрібно згадати В’ячеслава Чорновола, зокрема те, що він говорив перед виборами ще у 1998 році. Він говорив про єднання, гуртування національно-патріотичних, демократичних сил. І сьогодні ці слова знову актуальні. Якщо, скажімо, є 10 патріотичних партій з практично ідентичною ідеологією, що, запитується, заважає об’єднатися, створити єдину партію, висунути єдині списки, утворити єдину фракцію? Я буду дуже радий, якщо нам вдасться домовитися з подібними нам політичними силами (Іван Стойко – нардеп від НУ-НС, член партії «За Україну!» В’ячеслава Кириленка. – Ред..) і піти разом на вибори.

Люди хочуть сьогодні зовсім іншого – не такого, як будує нинішня влада. Шанс змінити ситуацію в нас є. Якщо об’єднання відбудеться, я буду це тільки вітати. Навіть кілька прізвищ міг би назвати. Є Арсеній Яценюк, Валентин Наливайченко, Микола Катеринчук, Анатолій Грищенко, Анатолій Матвієнко, Павло Жебрівский. Такого об’єднання чекає багато людей, дійсно свідомих українців, які хотіли б голосувати за єдину потужну політичну силу. І я не відкидаю, що цей варіант відбудеться найближчим часом. Приміром, до парламентських канікул про це можна заявити, а восени провести об’єднавчий з’їзд. І дай Боже, щоб так воно й відбулося. В будь-якому разі, надія, як кажуть, завжди вмирає останньою…

Обозрєватєль

2 comments

  1. Colonel

    Интересно, а эти доказательства когда были на руках. Почему нужно ждать так долго. А ВР не хватает для контроля? И еще, все, кого перечислено в последнем абзаце – политические нули. С такими ставками вы долеко не уйдете.

  2. Сен Сей

    У партии Черновола была идея и лидер-борец, а сегодня везде бизнес. …На въезде в один уездный городок поставили камень с трезубом и надписью “Незалежній Україні” (точка). Но всё же: “Ще не вмерла…”

Напишіть відгук