111

 

Близько до піку літа та відпускного сезону  нам вдалося поспілкуватися в телефонному режимі з нашим краянином, головою Тернопільської обласної державної адміністрації 2005-2007 рр., народним депутатом України  Іваном  Михайловичем Стойком і задати йому кілька запитань.

– Іване Михайловичу, час парламентських канікул не за горами, а поки кипить робота  у сесійній залі ВРУ та приймаються  Закони життєво важливі для українських громадян.  Українське суспільство вкрай стривожене новим пенсійним законодавством стосовно підвищення віку виходу на пенсію, мінімального  страхового трудового стажу, диференціації пенсій і т. ін. Яка ваша оцінка прийнятого в першому читанні Закону про пенсійне забезпечення в Україні?

– Реформи в Україні дійсно  потрібно проводити. І в пенсійній сфері теж. Та  кожна цивілізована, демократична держава відповідно змінює законодавство і запроваджує нововведення для народу, а не за рахунок народу та проти нього. Вважаю, що життя за новим пенсійним законодавством  принесе немало, м’яко кажучи, розчарувань  пересічному українцю.  Враховуючи економічну та демографічну ситуацію в нашій державі,  новий  Закон «Про пенсійне забезпечення», який  має на меті збільшити мінімальний  страховий трудовий стаж  для жінок і чоловіків на 10 років та віковий термін виходу на пенсію, тільки підкреслить соціальну несправедливість у суспільстві та підвищить рівень безробіття і, врешті, показник смертності, який і без того високий в Україні. Адже є абсолютно зрозумілим те, що не вельми чекають роботодавці працівників, яким 50 і більше років. А це спричинить дисбаланс  у працевлаштуванні  молодих спеціалістів та безліч стресових факторів, що негативно відіб’ється на політично-економічному кліматі нашої держави та  моральному і фізіологічному здоров’ї громадян. Не припустимо перекривати дефіцит, який сформувався в Пенсійному фонді, економлячи на українцях. А саме в цьому суть цього законопроекту. Тому передумовами прийняття цього Закону мала б бути зміна економічної моделі країни, виведення з тіні робочих місць, подолання корупції  у всіх сферах життя держави, офшорів, що дозволило б за рахунок зростання економіки створювати нові робочі місця, привело б до реальних збільшень доходів громадян, а це в  розв’язало б проблему наповнюваності Пенсійного Фонду. Тільки в таких умовах  новий Пенсійний Закон міг би бути повноцінним.  А цей  Закон, який прийнятий в першому читанні  вважаю  антигуманним та таким, що зовсім не відповідає українським реаліям. Не потрібно  владі лізти у діряву кишеню  українця,  в тому числі використовуючи псевдопенсійну реформу, а шукати  реальні  шляхи наповнення державної казни. І їх в Україні достатньо. Потрібно одне – бажання, якого якраз і нема у чинної влади.

Скажу більше. Зустрічаючись та спілкуючись з виборцями, особливо  у сільській місцевості, де умови праці є не найкращими, робота – важка та виснажлива, що призводить до передчасного старіння людей, розумію, як важко їм погодитися із підвищенням вікової планки виходу на пенсію.

Окрім того, жителі сіл пропонують не підвищувати пенсійний вік працівникам медицини та освіти, які погодились би працювати в сільській місцевості, маючи надію на те, що в такому випадку, сільські амбулаторії  не будуть відчувати гострої потреби в лікарях, а школи у вчителях і держава таким чином зможе вирішити таку болючу для них проблему, як забезпечення медичними та освітянськими кадрами села. І таких пропозицій сотні, але їх не чує нинішня комуно-олігархічна більшість у Верховній Раді.

– Пане Іване, які  на вашу думку Закони, прийняті за сесійний рік, були дійсно необхідними для українського суспільства?

– Важко відразу відзначити хоча б один, який суттєво та реально полегшив би життя  українського селянина, медика, студента  чи підприємця. Підтвердженням моїх слів є соціологія про те, що дві третини українців  сьогодні відчули погіршення життя і кожен другий студент в Україні хотів би жити та працювати за кордоном. Хіба країна, яку покидає молодь та населення працездатного віку в пошуках кращої долі, має шанс на майбутнє?

Задекларовані передвиборчі обіцянки Президента та його команди так і залишилися без впровадження їх в дію . А народ чекає Законів та реформ, які б суттєво виправили катастрофічну соціально-економічну ситуацію у державі, в яку нас завела нинішня влада. Сьогодні на часі є введення змін до податкового законодавства, та не в тому вигляді, коли більшість, протягнула через ВР ті положення, які знищують саму можливість вільного підприємництва і дозволяють чиновникам у разі його прийняття свавільно закривати підприємства, відбирати у них будь-які суми грошей і навіть вриватися в їхні приватні помешкання. Саме це спровокувало Листопадовий  майдан минулого року. Нашим завданням повинно  бути полегшення праці малого та середнього бізнесу, скорочення кількості інстанцій та податкових утисків підприємців, які  заважають їм працювати, а державі розвиватися.

Нині гостро назріла потреба в Законах із земельного законодавства, термінової реанімації  освітньої сфери (тут, на жаль, суспільство чекає «реформ навпаки», або повернення тих напрацювань, яких вдалося досягнути попередньому міністру). А медицина, наука, правосуддя, реальна економіка?

Та передусім повинен бути чітко законодавчо закріплений безпековий  чинник нашої держави та проведена докорінна реформа оборони і безпеки України. Лише тоді ми зможемо  рухатися вперед, а очільники країни не зможуть продавати державні інтереси та ігнорувати українські національні цінності. Лише тоді Україна може змінитися на краще.

– Що ви можете сказати, Іване Михайловичу, про політичну ситуацію, що склалася сьогодні в Україні?

– Насправді ситуація є досить – таки складною. Сьогодні керівник держави демонструє світові дуже цікаву поведінку. Янукович намагається загравати з Європою, в той же час вислужуючись  та плазуючи перед  Кремлем, абсолютно нехтуючи при цьому принципами  національної безпеки  та інтересами українського народу. Але всім відомо, що Богу і темним силам  разом служити неможливо.

Насторожує фактична підготовка до здачі  «верхами»   України газотранспортної системи нашої держави  Росії,  підкилимні домовленості гаранта України з Путіним за кулісами у  Криму. Російська сторона наполягає нині  на повному вступі України до Митного Союзу. Її аж ніяк не задовольнить  часткове входження до цього союзу. Мова йде  також про інший можливий варіант –  створення спільного підприємства, коли частина ГТС буде в України, а інша – в Росії при спільному контролі  та конкретних умовах, які поставить перед Україною російська сторона.

Влада активно знищує малий бізнес, росте рівень безробіття, суттєво знижується народжуваність, а на тлі тотального зубожіння та загостреної соціально-економічної та політичної ситуації в Україні нам пропонують показові шоу та судилища над нинішніми опозиціонерами.  Хіба це можливо у будь-якій демократичній, цивілізованій,  європейській державі? Відповідь однозначна – ні.

У підсумку зазначу, що з огляду на сказане нині державна безпека  України  та її суверенність перебувають під загрозою.  Якщо ще трохи покерує  нашою державою «команда кремлівських рекрутів», то скоро станемо безбатченками  – без рідної мови, історії, без кореня-роду.

Всі ми недавно мали змогу спостерігати за подіями у Львові 9 травня з червоним прапором, який асоціюється у нас з репресіями, голодомором та вбивствами українських патріотів.  Мене глибоко обурює неспроможність нинішньої влади консолідувати українське суспільство, явні провокаційні дії команди Януковича, що призводять до дестабілізації, роз’єднання та поглиблення політичної і економічної кризи в державі. Згортається свобода слова, суд діє вибірково. Влада сконцентрована в одних руках. Усе це вказує на зародження авторитаризму.

Загалом  політична ситуація в Україні загострюється та погіршується. Ми, на жаль,  є свідками  демонтажу української державності.  Та свідки не повинні бути німими та бездіяльними. Усі ми разом повинні діяти рішуче і безстрашно.

– Пане Іване, який вихід з цієї критичної  політичної ситуації, яка склалася в суспільстві, ви бачите?

– Вихід лише один. Він очевидний і зрозумілий. Це  чіткі, злагоджені, рішучі дії українського демократичного політикуму.

Патріотичним партіям з практично ідентичною ідеологією ніщо не повинно заважати об’єднатися, створити єдину партію, висунути єдині списки і піти разом на вибори. Люди хочуть сьогодні іншої України,  не такої, яку будує нинішня влада.  І реальний шанс змінити ситуацію в нас є,  так як і реальні сильні політичні сили, які стоять за В’ячеславом Кириленком, Арсенієм Яценюком,  Валентином Наливайченком, Анатолієм Гриценком та іншими. Такого об’єднання чекає багато людей, дійсно свідомих українців, які хотіли б голосувати за єдину потужну політичну силу. І я не відкидаю, що цей варіант відбудеться найближчим часом. Приміром, до парламентських канікул про це можна заявити, а восени провести об’єднавчий з’їзд. І всі  ми прагнемо та молимо Бога, щоб так воно й відбулося.

Звісно, партії влади, тобто партії Регіонів, хотілося б законсервувати та остаточно закріпити свою позицію якнайдовше. Виходячи з цього, їй зовсім не вигідні чергові парламентські вибори 2012 року, тим паче що рейтинг її після спроби проведення псевдореформ та явно антиукраїнської політики різко падає. Отже, чинна влада ймовірно намагатиметься змінити  виборчий закон або відтермінувати вибори. Думаю, ситуація складатиметься в майбутньому саме за таким сценарієм. Але ми разом не повинні допустити перенесення виборів та якнайшвидше змінити ситуацію в Україні.

– Пане Іване, які аспекти особисто вашої роботи, як народного депутата, ви хотіли б відзначити для виборця Тернопільщини?

– Одним із важелів депутатської роботи, яку ми можемо застосувати на практиці є депутатські запити та депутатські звернення. За звітний рік  мною направлено 745 депутатських звернень лише в Тернопільській області, з яких більше половини вдалося вирішити позитивно. Стосувалися вони в переважній більшості порушення прав громадян на приватну власність, землю, соціальних допомог та гарантій і їх відповідних виплат, медичної допомоги для малозабезпечених категорій населення, порушення санітарних вимог та стандартів, питань працевлаштування та багато іншого.  Зверталися також з приводу перерахунку пільгових пенсій, доплат до пенсії дітям війни, житлових питань, ремонту доріг, будівництва та ремонту об’єктів соціальної сфери, лікарень тощо.

Що стосується інших регіонів України, з яких досить часто надходять до мене від виборців листи, то відповідні звернення подаю як в обласні органи влади, так і у відповідні міністерства та відомства.

Громадян нашої держави здебільшого  турбують  питання підвищення пенсійного віку, соціальних гарантій, збереження історичних цінностей, книговидання. Надходили листи з пропозиціями стосовно вдосконалення виборчого, податкового та земельного законодавства. Отримував також пропозиції від управлінь обласних та  відділів районних адміністрацій щодо внесення змін та поправок до законів  як з економічних, так і з гуманітарних питань.

З депутатських запитів, які звучали з парламентської  трибуни, хочу відзначити ті, які викликали найбільший резонанс в громадськості, а саме :

Депутатські запити стосовно вчинення наруги над Державним Гімном, України; стосовно зухвалого побиття двох спортсменів – олімпійців 24 квітня 2011 року у місті Тернопіль; про притягнення до кримінальної відповідальності Одеського міського голови Олексія Костусєва за порушення Конституції України, наругу над державною мовою, розпалювання міжнаціональної ворожнечі та шовінізм; щодо незаконного переслідування правоохоронними органами лауреата Шевченківської премії, української письменниці Марії Матіос; щодо масового безпідставного звільнення працівників Львівської митниці  до Генеральної прокуратури України;

Про спробу знищення фундаменту Десятинної церкви до Кабінету Міністрів України;

Щодо знищення лікарень в результаті впровадження “Пілотного експериментального проекту охорони здоров’я” у Донецькій області до Міністерства охорони здоров’я України.

– Сьогодні за подіями в Україні  уважно спостерігає світова спільнота. На вашу думку, наближаємося чи віддаляємося  ми цьогоріч від Європи?

Світова спільнота неоднозначно сприймає  так звані спічі Віктора Януковича на європейських зібраннях та висловлює велику стурбованість концентрацією влади в Україні у руках Партії регіонів, а  також тим, як влада використовує суди та СБУ для “вибіркового правосуддя”.

Європейська спільнота стверджує, що в Україні спростерігаються авторитарні тенденції, руйнуються базові свободи – слова та зібрань, таким чином йде поступова руйнація досягнутих демократичних надбань.

Тому українській владі рекомендують припинити офіційні переслідування і спостереження за діячами громадянського суспільства та опозиції, обмежити роль СБУ задля забезпечення її відповідності демократичним практикам та захисту громадянських свобод, зупинити політично вмотивовані переслідування та звільнити Дмитра Табачника з посади міністра освіти за намагання розділити Україну за мовною, освітньою та релігійною ознаками.

Європейці чітко заявили, що інтеграція України в ЄС можлива лише за умови дотримання українською владою стандартів демократії та правової держави.

Боюся, що якщо не буде змін, нас може чекати не євроінтеграція, а міжнародна ізоляція.

Тому змушений констатувати, що такого масштабу нищення державності,  українства з 1991 року, як за  режиму Президента Януковича, який несе пряму загрозу нашій незалежності, європейському вибору, а також правам кожного українця, ми з вами ще не спостерігали.

– Скажіть, будь ласка, якщо чергові парламентські вибори відбуватимуться за змішаною системою чи балотуватиметься  Іван Михайлович Стойко від Тернопільщини по мажоритарному округу?

– На мою думку, справжній патріот повинен думати не про себе, а про Україну, про її завтрашній день. А стосовно мажоритарного округу, якщо вони будуть, то кому балотуватися  в нашій області від опозиційних сил, вирішуватиме Координаційна Рада національно-демократичних сил, яка, переконаний, буде незабаром створена.

Головне, чого прагну та у що вірю – це те, що виборець Тернопільщини не продасться за 30 срібняків на відміну від багатьох непорядних і недобросовісних політиків, а віддасть свій голос за справжніх патріотів, які будуть відстоювати у новообраному парламенті українські інтереси та українську державність. Тому надіюся, що жоден округ нашої області не стане ареною боротьби між патріотичними опозиційними силами. Адже, лише узгоджені кандидати у депутати зможуть отримати перемогу у регіоналів, або їхніх прихованих висуванців. В інакшому випадку нас чекає програш майбутнього України.

На порозі свято Різдва Івана Хрестителя. Колектив газети «Свобода» щиро дякує вам за розмову та принагідно вітає вас, пане Іване, з іменинами. Аби збувалися наші спільні мрії, жили діти та онуки у прекрасній вільній країні, яку поважає та визнає світ. Дай Боже вам  сили та снаги до праці творчої та плідної.

– Щиро вдячний за побажання. Від себе також хочу привітати читачів газети «Свобода» та побажати всім жити в єдності, бути вільними і незалежними. Хай Божа ласка освятить ваші душі та серця, скріпить дух та дарує міцну віру в прекрасне наше майбутнє. Адже проти авторитарного режиму Януковича знайдуться дієві методи боротьби і найвагоміше слово обов’язково скаже  український народ, а  через короткий проміжок часу нинішня влада відійде в минуле. Бо все, що від лихого, то нетривке та швидкоплинне. А все, що від Бога – то вічне.  Тож, дорогі мої краяни, зичу вам мужності, мудрості, терпимості, віри, надії! Любімо свою Україну, живімо та творімо для неї!

Розмову вела кореспондент газети «Свобода» Інна МАТУШ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.