Двадцять четвертого серпня 2011 року будемо святкувати, хто як може, чергову річницю нашої державності. У звязку з цим спробуємо визначитися з основними уроками для розуміння сьогодення і перспективами на майбутнє.
- Засоби масової інформації так наполегливо оповідають про молодість нашої державності та двадцятирічний стаж, що мимоволі може виникнути думка, що так воно і є. Таке омолодження вигідне кільком силам. По – перше, ворогам України, які не маючи власної стародавньої історії, без докорів сумління, приписали собі хрещення Київської Русі, військові перемоги, досягнення культури.Державу, яка має тисячолітні традиції перетворюють на молодіжний придаток. Тому без головної тези про двадцятиріччя відновлення державності краще не святкувати, щоб не ганьбитися хоча б перед представниками трипільської культури. По – друге, міф про молодість вигідний правлячим силам, виступаючи в ролі своєрідної індульгенції за бездарне правління.
- Для оцінки ефективності влади необхідні чіткі критерії, своєрідна формула, яка зруйнує запіарений піар і дозволить однозначно зробити висновок про професійну придатність, та розділить ефективних менеджерів та імітаторів.Європейський досвід пропонує ряд однозначних пропозицій. У числі показників, які можна вирахувати – середня тривалість життя. Українцям тут немає чим похвалитися. Чітким і однозначним критерієм є природній приріст на тисячу населення.Україна гордо займає останнє місце в Європі та й не тільки в Європі. Уряд який докерувався до того, що країна кожні три роки втрачає мільйон населення не вартує доброго слова.
Дитяча смертність до одного року характеризує медицину краще за тони звітів.Дванадцять новонароджених помруть бо народилися тут. У Польщі шість, у багатших країнах – три.Накресліть графік по кожному району, області та приймайте міри.
Купівельна спроможність населення, цінова політика визначають долю кожного уряду, визначають добробут кожного громадянина. Старші люди терплять, але коли під час урочистостей діти втрачають свідомість ненависть переповнює душу.
- За останні двадцять років стаємо свідками масового згортання виробництва. Якщо старий завод був неефективний запропонуйте ефективну пропозицію. Відійшли в тінь старі злодії ( це слово може образити представників злодійського цеху ).Злодій краде матеріальну річ, а ці нелюди вкрали в молоді перспективу і робочі місця.
Більше того, ні один керівник області не прийме жодного інвестора, не одержавши схвалення зі столиці. Сумно і гірко. Від соціально вибуху рятують лише відкриті кордони. Багаторічні „туристи,” наймитуючи по світах, рятують від голоду себе і родини. Якби не євросироти, можна було б говорити про певні позитиви, а так не приходиться.
- Під час багатьох мітингів доводиться чути примітивно – доброзичливу пораду про недоцільність партій в Україні та переваги громадських організацій. Історія Народного Руху України яскраве підтвердження помилковості такої ідеї. Потужно стартувавши, виконавши ряд державницьких завдань громадська організація традиційно переходить до рівня „ співголів, ” пізніше опоненти елегантно розділять монолітну структуру, знищать кількох керівників і підлота може святкувати. Є ще одне застереження. При такому підході демократичні партії можуть повестися на немудру пропозицію. А партія влади підсилиться сателітами і буде правити многая літа. ЇЇ мрією було б штучне створення ще однієї контрольованої структури, яка б гралася в опозицію. При цьому проплачені політологи голоситимуть про шкоду від багатопартійності. Виникає закономірне питання про можливість сумного сценарію для окремої партії. Допомагає зробити правильні висновки історія НРУ. З нашою партією воювали всі президенти, навіть ті, які прийшли до влади на плечах Народного Руху України, воювали запроданці та зрадники, які підписами, кастетами байдужості вбили Вячеслава Чорновола, а пізніше взявши підленьке гасло „Рух вже не той ” гонорово повели народ у прірву „Проти всіх.”
Виборці своїми голосами самі визначать долю кожної партійної структури, час заставить кожну організацію модернізуватися, або йти в небуття.
5.Упродовж останніх днів маємо ще одну неймовірну загрозу. Мова йде про національно злочинну ідею не участі в наступних виборах. Згадайте історію тернопільського руху. Група людей, Бог їм суддя, караючи керівництво партії, відмовилася від участі у виборах до обласної ради. Завдяки зниженню контролю, завдяки грамотній роботі опонентів маємо фракцію партії регіонів, що стало своєрідним каталізатором всеукраїнського масштабу. До речі частина цих людей одержала від правлячої партії подачки ( Іуда теж мав нагороду ), а пізніше їх викинули як одноразовий непотріб, бо зрадник нікому не потрібний. Його професія зрадник. В чому небезпека ідеї. По – перше, це демобілізація партійних сил. Невже не видно, хоча б через біллборди, як розгорнувся процес зомбування виборців. По – друге, при реалізації такого навіженого сценарію партія влади спокійно забере місця в парламенті, а ви будете ходити майданами і протестувати оплесками. Вихід один. Або включайтеся в активну опозиційну боротьбу, використовуючи кожну нагоду, або йдіть геть з політичної арени і пишіть мемуари.
6. А всетаки це всенародне свято. День нашої Державної незалежності. Незважаючи на страшні ціни, незважаючи на смішного суддю, який неперервно підморгує, імітуючи правосуддя, незважаючи на клятих українофобів, які ніяк не вдавляться українським хлібом, незважаючи на зраду псевдопатріотів, незважаючи на все…
Це наше свято. Згадаймо молитвою Героїв України, які віддали життя за Державу, згадаймо добрим словом Ліну Костенко, яка іронічним словом про парад розвалила всю ідеологічну систему запроданців, згадаймо Ніну Матвієнко, яка присутністю в суді дала урок громадянської позиції, згадаймо людей в тюрмах, які спокійно і впевнено говорять своє слово правди, згадаймо про молодь нашу, яка має одвічний імунітет проти рабської психології.
Згадаймо, і як практикуючі християни, практикуючі націоналісти продовжуймо наполегливу працю для України. Кляті воріженьки, як роса на сонці, самі не згинуть…
Анатолій Вихрущ
голова Тернопільської крайової організації Народного Руху України