111

Протягом 8 діб рятувальники Тернопільщини ліквідовували торф’яну пожежу на території Кордишівської сільської ради, поблизу м. Шумськ. Пожежа виникла окремими осередками на загальній площі близько 4 гектарів.  Димом, що виділявся під час горіння було частково задимлено прилеглі населені пункти, окрім того не слід забувати про негативний вплив продуктів горіння на здоров’я місцевого населення. Рятувальники практично цілодобово боролися з полум’ям. Всього на ліквідацію загорання було залучено близько 26 чоловік особового складу, дві одиниці спеціальної пожежної техніки Кременецького райвідділу МНС, а саме: рукавний автомобіль та пожежну насосну станцію, з допомогою якої здійснювали перекачування води з найблищої природної водойми. Також задіювали автоцистерну Шумського райвідділу МНС та два грейдери. Загалом на ліквідацію пожежі подавалося 3 лафетних стволи та 6 ручних пожежних стволів. Завдяки спільним зусиллям рятувальників пожежу на торфовищі було локалізовано та погашено. На місці події працювала оперативна група Управління МНС в області на чолі із заступником начальника Управління полковником служби цивільного захисту Андрійом Ковбасюком.

Незважаючи на неодноразові застереження з боку МНС до жителів краю, в області й надалі мають місце непоодинокі випадки спалювання сухої трави та стерні, необережного поводження з вогнем, що як правило, й призводить до такого роду пожеж.

 

Окремо слід зазначити, що на ліквідацію горіння торфу затрачаються значні матеріальні та людські ресурси, наноситься значна шкода навколишньому середовищу.

 

Пожежі на торфовищах одні з найбільш дошкульних. Торф горить повільно на всю глибину його залягання. Торф’яні пожежі часто охоплюють великі площі і важко піддаються гасінню, коли горить шар торфу значної товщини. Торф може горіти в усіх напрямках, незалежно від напрямку і сили вітру, а під ґрунтом він горить навіть під час помірного дощу і снігопаду. Торф’яні пожежі рухаються повільно, по декілька метрів на добу, і відзначаються тим, що їх майже неможливо загасити. Вони небезпечні раптовими проривами вогню з під землі і тим, що їх край не завжди помітний.

Ознакою підземної торф’яної пожежі є характерний запах гарі, місцями з під землі просочується дим, а сама земля гаряча. Торф вигоряє зсередини, утворюючи пустоти, в які можна провалитися і згоріти. Температура в товщі торфу, охопленого пожежею, більше тисячі градусів.

Гасити торф’яну пожежу самостійно не рекомендується. Краще обійти її стороною, рухаючись проти вітру, так, щоб він не наздоганяв вас вогнем і димом та не перешкоджав орієнтуватись на місцевості. При цьому треба дуже уважно оглядати дорогу попереду себе, промацуючи її тичиною або палицею.

Найкращим способом боротьби з торф’яними пожежами вважається запобігання їм. Необхідно завчасно розділяти поклади торфу протипожежними ровами, які бажано заповнювати водою.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.