Поет, публіцист, лауреат Всеукраїнської премії ім. братів Лепких
Народився Георгій Петрук-Попик 18 квітня 1932 р. у с. Великій Іловиці Шумського району на Тернопільщині. Поет, прозаїк, публіцист, громадський діяч.
Учився в Кременецькій фельдшерсько-акушерській школі (1950—1951). Закінчив Енгельське військово-морське (1953) та Чортківське медичне (1957) училища. Служив на Балтійському й Тихоокеанському флотах. Працював у медичних закладах Шумщини та Дрогобицького району на Львівщині. Закінчив Тернопільський державний медінститут (1969, нині Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського). Завідував відділом облсанепідстанції в Тернополі.
Член Національної спілки письменників України з 1983 р. З часу створення Тернопільської обласної письменницької організації (1984) очолював її майже 12 років.
Друкував з 1956 р. Автор поетичних збірок «Весняні птахи» (1981), «Тополиний сніг» (1982), «Пригорща жита» (1986), «Думаю вголос» (1990), «Співоче поле» (1991), «Березневі послання» (1995), «Калиновий заспів» (пісні, 1995), «Листків пожовклих переліт» (1997), кантати «Бережи Україну й свободу» (1997), роману у віршах «Полум’я Волині» (1995), «Це ти, Україно моя» (пісні, 2002), «В обіймах блискавиць» (вибране, 2002), «Аура слова і борні (1984—1991)» (проза, 2002), «Нурт Ніагари» (поема-феєрія, 2003), «Погляд з третього неба» (прозово-поетичний, публіцистичний репортаж, 2005). У 2007 р. вийшла з друку нова поетична збірка автора «Калина між терням» та прозові твори. Окремі поезії зі згаданих книг перекладено болгар-ською, італійською та російською мовами. Твори публіцистичного спрямування друкувались у закордонних українських часописах.
З ініціативи Георгія Петрука-Попика створено обласні організації Това-риства української мови ім. Т. Г. Шевченка, «Меморіалу», першого в Україні Крайового Руху. Він тривалий час очолював Тернопільську крайову органі-зацію Народного руху України, був членом Центрального Проводу НРУ.
Обирався народним депутатом колишнього СРСР (1990). Лауреат пре-мій імені братів Богдана та Левка Лепких й Уласа Самчука. У 2003 р. дипло-мований у номінації «Книга року» — «Інтелектуальний бестселер» за книгу «Аура слова і борні (1984—1991)», отримав відзнаку Міністерства культури Польщі «Заслужений діяч культури польської» (1986).
Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2002) та вищою на-грудною відзнакою Народного руху України «За заслуги перед українським народом» ІІ ступеня (2004), грамотами НСПУ.
Помер 15 червня 2006 p., похований у родинному селі Велика Іловиця.
(Із книги «Літературне Тернопілля, 1984—2007»)