«Доборолась Україна до самого краю…», – ці слова Великого Тараса Шевченка, ніби про наше сьогодення. Та що про сьогодення – про нашу рідну Тернопільщину. Хіба можна було уявити, що в нашому бандерівському краї, на Шумщині, в серці повстанської Волині, біля штабу УПА буде піаритися російськомовний банкір з комсомольським минулим, нібито організовуючи на території історичного Данилового граду патріотичний фестиваль «Братина»!
Справді, луганський банкір, засновник нібито благодійного фонду «Галичина – Волинь» Володимир Клименко не гребує нічим, навіть здоров’ям наших земляків, роздаючи безкоштовно ліки колишнім воїнам-афганцям. Понад десять років «здобував досвід» на керівних комсомольських посадах у колишньому СССР – Імперії зла, яка використовувала українських юнаків як гарматне м’ясо, а тепер через кілька десятиліть у нього дивним чином «заговорило сумління», аби на горбах тих самих колишніх юнаків в’їхати до Верховної Ради.
А що? Підкуп сьогодні в моді. Особливо, коли є за що роздавати різні подачки. Адже в незалежній Україні «благодійник» непогано прилаштувався – вже майже 20 років, не покладаючи рук, трудиться у комерційних фірмах та банківських структурах.
А тепер можна і в патріота та благодійника побавитися. Але хіба насправді може людина, яка й по-українськи добре не вміє говорити, перейматися болями наших земляків? Хіба зрозуміти, йому чому ми так переймаємося долею української мови?
Якщо ж він такий «патріот» неньки України, то чому не використає свій «авторитет» серед своїх земляків з Луганщини, де виріс, навчався і працював, не опам’ятає депутатів Луганської міської ради, які розпочали цілу акцію зі збором підписів за прийняття скандальний законопроекту про засади мовної політики, тобто за надання російській мові значення другої, а насправді основної державної мови. (Ті також примудрилися подурисвітити: бачите, вони не проти української як державної, але за російську – як мову міжнаціонального спілкування). Чому не спам’ятає на Луганщині депутатів одного з райцентрів, де наприкінці травня ухвалили рішення встановити пам’ятник російському імператору Олександру ІІ ?
Проте колишній заввідділом ЦК комсомолу України Володимир Клименко тепер у Луганськ не поїде, він дружить з іншими луганчанами, з такими ж як сам, колишніми червоними комсомольцями, які тільки і знають, як дурити людей та використовувати для своєї користі державні ресурси. Досить сказати, що кумом і одним із покровителів банкіра є також колишній член ЦК комсомолу України, а нині голова “Укравтодору” Володимир Демішкан. Тому, щоправда, зараз непереливки, адже на днях Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ скасував вирок умовного покарання його синові Сергію Демішкану за умисне вбивство партнера з бізнесу і відправив кримінальну справу на повторний розгляд. (До слова, суддя , який призначив за умисне вбивство умовне покарання, невдовзі постане перед Вищою радою юстиції та втратить мантію за порушення присяги…)
Їхній рідний Луганськ нещодавно постраждав від сильного урагану: тисячі житлових будинків залишилися без струм, десятки – без даху, є постраждалі серед населення. Але наш «благодійник» не спішать допомогти землякам, йому потрібніше роздавати футбольну форму в нас на Тернопільщині, бо «дуже близько бере до серця, будь-який футбольний матч».
Такі радше підтримають вже створену Донецьку Республіку, яка на днях відкрила своє Посольство в Москві і тепер планує роздавати паспорти в першу чергу жителям тієї ж Луганської області.
Ох, доборолось Україна!.. А все тому, що довірливість українців, схоже, не знає меж. А, може, так і треба, коли вже на Тернопільщині байки про патріотизм розповідають колишні комсомольські російськомовні вожаки, заслані «козачки», прикриваючись святими для кожного українця речами.
Чи не пора згадати біблійну мудрість, котрій уже дві тисячі років: «Бережіться лжепророків, які приходять до вас у овечій одежі, а всередині є вовками хижими»?
Петро ШУМСЬКИЙ.