111

Клімат в Україні наближається до сухих субтропіків. Коли і з якої причини Україна стане “тропічною” державою

Цього літа наші громадяни потерпають від спеки як ніколи. Те, що спека нині аномальна, підтверджують і фахівці. Як розповіла начальник відділу кліматології Центральної геофізичної обсерваторії Ольга Пахалюк, протягом останніх 20-ти років на території України триває підвищення температури. За цей час середньорічна температура у Києві виросла на 2 градуси. Кліматичним літом вважається час, коли середньодобова температура вища +15 градусів. Тривалість цього періоду зараз збільшилася, але у різні місяці, у різні сезони вона зростає по-різному. Найбільше потепління приходиться на зимовий період, за рахунок цього підвищується і середня температура за рік. Далі буде ще тепліше Начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко каже, що потепління, яке ми сьогодні на собі відчуваємо, почалося на початку 70-х років ХХ століття. “Спочатку потепління було незначним. Період майже безперервного підвищення температури в Україні фіксується з 1989 року. З цього часу було лише кілька років, коли температура була нижче або дорівнювала середньорічній, а зазвичай було обов’язкове перевищення норми середньорічної температури”, – розповіла ТСН.ua Адаменко. В Україні за стандартною кліматичною нормою середньорічна температура з півночі на південь змінюється від +7 градусів до +11. Починаючи з 89-го року цей показника підвищився на 1,4 градуси. За її словами, з того часу найтеплішим роком у північній півкулі був 2010 рік, а в Україні – 2007-й. Тенденція до потепління, на думку фахівців, збережеться й надалі. Всесвітня метеорологічна організація кожні 4 роки публікує оцінювальну доповідь про зміни клімату, що відбуваються в світі. На основі даних, наданих більш як 10 тисячами експертів, побудовані математичні моделі сценаріїв зміни клімату. За найжорсткішим прогнозом зміни клімату, враховуючи ті темпи потепління, які існують зараз, середня річна температура у північній півкулі може підвищитися на 5 градусів за 100 років. Крім того, що сценарії підвищення температури спираються на фактичні зміни клімату, в них враховується збільшення концентрації парникових газів у складі атмосфери. Саме чинник парникового ефекту вважається основним винуватцем глобального потепління. Найбільш жорсткі сценарії передбачають підвищення за цей період вмісту вуглекислого газу в атмосфері у два рази. Народний синоптик із міста Дніпропетровська Валерій Некрасов в результаті вивчення літописів склав власне уявлення про причини коливання клімату. За його версією, існує циклічний графік сонячної активності. Згідно цього графіка, на Східно-Європейській рівнині сильна посуха і холодна зима приходять тричі на століття. Трапляються вони, за версією Некрасова, в третє, сьоме і дев’яте десятиліття до початку нового сторіччя. Це означає, що і засуху, і похолодання можна передбачити. Тож, за його теорією, нинішнє потепління можна розглядати як чергове коливання, обумовлене циклом сонячної активності. “Чи це коливання клімату, чи глобальне потепління через збільшення вмісту парникових газів в атмосфері, стане зрозумілим через 100-200-1000 років, – коментує цю теорію Ольга Краковська, старший науковий співробітник відділу чисельних та синоптичних досліджень Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту. – Адже заклади, які б системно займалися вивченням особливостей зміни клімату, існують не більше 200 років, тому до глобальних висновків ще далеко” . Тепла може бути забагато Якою б не була причина потепління, людству нічого не залишається, як пристосовуватися до нових умов існування. “Все, що ми сьогодні на собі відчуваємо – це зміна клімату. Клімат – це середня величина за 30 років, а поточні погодні умови – це те, що ми кожного року спостерігаємо. І питання “хто винен” менш важливе, ніж заходи, спрямовані на адаптацію людини до нових умов життя. Погодні умови кожного року стають більш жорсткими”, – говорить Тетяна Адаменко. “Якщо брати останній 30-річний період, то в Україні значно потеплішала зима. Січень за цей час став теплішим в середньому на 2,5 градуси, лютий – на 2, грудень – залишився без змін”, – каже Адаменко. За її словами, зимове потепління не лише не шкодило умовам проживання, а навпаки, несло в собі більше позитиву. На сільському господарстві це благотворно відобразилося: покращилися умови перезимівлі озимих сільгоспкультур – за останні 20 років не було жодного “глобального” вимерзання посівів, яке раніше ставалося досить часто. А вже з 2000-го року розпочалося потепління літніх місяців, особливо липня і серпня. Максимальних величин воно досягло у 2010 і 2012 роках. За словами фахівця, некомфортність цього явища українці вже відчули, вона проявляється в почастішанні випадків теплових стресів, збільшенні частоти загострень хронічних хвороб, погіршенні умов проживання у великих містах, неготовності мешканців північної частини країни до проживання при високих температурах, непристосованість транспорту до таких умов. Крім того, потепління спричиняє підвищення посушливості клімату. “В нас південні регіони щорічно потерпають від засухи, погіршуються умови для виробництва рослинної та тваринної продукції. Система зрошення там зруйнована, а нова не організована на достатньому рівні. За таких умов через 20-30 років там взагалі не можна буде нічого вирощувати”, – каже Адаменко. Найбільш стрімке підвищення температури спостерігається у північній частині країни (Київська, Сумська, Житомирська області), яка завжди відносилася до території помірного зволоження, зараз вона перетворюється майже в степову зону, яка поширюється практично до Чернігівської області. На сьогодні ми можемо констатувати менше потепління у західній частині України, але, на думку фахівців, це не надовго, незабаром і там буде підвищення і перевищення температури. Подвійні врожаї і пальми з бананами У цих умовах сільському господарству прийдеться пристосовуватися більше, ніж іншим галузям. “На півдні країни необхідно відновлювати систему зрошення, тим більше, що в Україні достатньо водних об’єктів для її забезпечення, – говорить Тетяна Адаменко. – Нехай вона буде не такою громіздкою, якою була за часів СРСР, але відновлювати її потрібно”. В областях півночі і центру України вже рекомендовано районувати сільгоспкультури, що зазвичай вирощувалося на півдні. За рахунок більш раннього дозрівання абсолютно усіх культур, як цього року, наприклад, дуже рано звільняються посівні площі, і землю, аби вона не “гуляла”, можна засіяти тими культурами, які б встигли визріти до заморозків. Перспективу збору двох урожаїв за сезон, як і раніше, мають південні області. Одначе реалізувати її можна лише організувавши систему зрошення. “Цього року при дуже ранньому дозріванні зернових, рано звільнилися площі під ними. Але була засуха, а отже на сходи розраховувати було не варто”, – говорить фахівець. Та найпримітніше в українському потеплінні те, що в Криму склалися погодні умови, сприятливі для вирощування бананів. Не в промислових масштабах, звичайно. Поки що це роблять лише садоводи-аматори, але важливо те, що є прецедент. Галузь, яка безумовно виграє від жаркого і більш тривалого літа, – це туризм. “Такий рік як нині або як 2010-й, ймовірно, є прообразом майбутнього клімату, такі умови будуть траплятися все частіше й частіше. Якщо ця думка справедлива, то в Україні туристичний сезон може збільшитися, і тривати не з червня по серпень, а з початку травня до середини-кінця вересня”, – припускає Ольга Краковська. Деякі припущення найсміливіших синоптиків пророкують, що зміна клімату може призвести до того, що в Україні з’являться гримучі змії і скорпіони. Тетяна Адаменко з цього приводу говорить: “Чи з’являться скорпіони поки що невідомо, а от шкідники, які притаманні південним країнам, якщо наш клімат буде для них сприятливим, розповсюдяться і в Україні. Скажімо, для півдня і півночі характерні різні види шкідників сільгоспкультур, але сьогодні вже розмиваються межі ареалів їх розповсюдження”. Наталія Кондратьєва А Ви готові до того, що аномальна спека в Україні може стати звичним явищем? Залишайте свої коментарі під матеріалом.
http://tsn.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.