111

Передвиборна кампанія щойно почалась, а регіональні газети вже перенасичені політичною джинсою. Про це свідчить розбір публікацій двох провідних тернопільських газет.

Замовні матеріали часто є чи не єдиним реальним джерелом доходів регіональних медіа. Тому, якщо всеукраїнські газети та журнали дозволяють собі джинсувати стримано, то локальні здебільшого нікому не відмовляють. Особливо ж у передвиборний період, коли кандидати засівають грішми навсібіч, сподіваючись задобрити електорат. Для невеличкого дослідження регіональної джинси було обрано номери від 1 серпня 2012 року двох тернопільських приватних видань, що мають найбільші тиражі в регіоні – «Нова тернопільська газета» (№30) та «Вільне життя» (№57).

«Нова»

Розпочнемо з відомої на всю країну «Нової тернопільської газети» («НТГ»). №30 цього видання від 1 серпня вийшов на чотирнадцяти сторінках, із яких нас найбільше цікавлять перші п’ять – ті, на яких розміщені матеріали на політичні теми. У вихідних даних газети немає жодного слова про те, під якими рубриками розміщені рекламні блоки (звична практика для деяких видань, що дозволяє трактувати джинсу як неналежно марковану рекламу), отже, слід розуміти, що всі матеріали є редакційними. Немає там навіть традиційної фрази про те, що відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Перша сторінка «НТГ» зустрічає нас одинадцятьма рекламними оголошеннями. Крім того, на передовиці є два ключові матеріали числа та одне привітання, аж ніяк не просте – з Днем народження та іменинами вітають голову правління «Укрінбанку» та президента благодійного фонду «Галичина-Волинь» Володимира Клименка. Про Клименка та його фонд трохи детальніше далі.

Друга й третя сторінки об’єднані назвою POLITYKA та містять десять матеріалів. Таких, що не схожі на політичну джинсу, з них тільки два. Проте один із цих двох, ймовірно, теж замовний.

Наприклад, заголовок першого матеріалу на другій шпальті сповіщає, що «Олег Ляшко знищив прапори Партії Регіонів». Мешканцям Тернопільщини буде надзвичайно цікаво довідатися, що зробив це лідер Радикальної партії на Чернігівщині, де газифікував село й балотуватиметься за мажоритарним округом. Нижче – матеріал «Михайло Головко: “Влада боїться виступу тисяч українців…”» про мітинг протесту проти закону про засади державної мовної політики в Кременці. Більша частина тексту – роздуми депутата Тернопільської міськради від ВО «Свобода» Михайла Головка, якого партія на нещодавньому з’їзді висунула кандидатом на мажоритарному окрузі №164. Округ цей, зокрема, охоплює частину Кременецького району. Також тут є матеріал про завершення переговорів між ВО «Свобода» та ОО «Батьківщина» щодо участі у виборах та спільних дій у парламенті. Текст схожий на прес-реліз якоїсь із цих двох політичних сил.

Ще у двох матеріалах ідеться про Івана Чайківського, місцевого аграрного бізнесмена, керівника корпорації «Агропродсервіс», який донедавна очолював фракцію Партії регіонів у Тернопільській районній раді. Перед виборами він покинув фракцію партії влади, щоб не асоціюватись із останньою, й тепер має намір балотуватись як начебто незалежний кандидат на 165 виборчому окрузі. У першому з цих матеріалів, що вийшов під рубрикою «Думки з приводу…», автор Сергій Сущинський усіляко захищає Чайківського. «Іван Чайківський… чітко та авторитетно заявив…», – пише він, наводячи також цитату якогось анонімного громадянського активіста, що побував у «Агропродсервісі», коли підприємство відвідували сільські голови Бережанщини: «Іван Чайківський сам для розвитку села зробив більше, ніж увесь Бережанський район разом узятий за всі роки незалежності». Тут же розміщений «Відкритий лист громади села Великий Ходачків до генерального директора корпорації “Агропродсервіс” Івана Чайківського». Громада села – або той невідомий, хто взявся говорити від її імені, – висловлює радість з того приводу, що бізнесмен відмовився від ідеї розміщення птахівничого комплексу на території Великого Ходачкова. Вони також дякують Валентинові Наливайченку та Володимиру Петровському, які допомогли громаді села. Депутат обласної ради Петровський теж балотуватиметься в 165 окрузі – якраз замість Валентина Наливайченка, який потрапив у першу десятку партії «УДАР Віталія Кличка».

На третій шпальті увагу привертає фоторепортаж із святкування Дня міста в Ланівцях «Ланівцям – 568 років!». Суть репортажу розкриває підзаголовок: «Свято відбулося під патронатом президента благодійного фонду “Галичина-Волинь” Володимира Клименка». Останній присутній на трьох із шести опублікованих світлин, а ще під однією, на якій зображена дівчинка з великим іграшковим ведмедем у целофані, розміщено підпис: «П’ять років тому в День святого Володимира в Ланівцях народилася Володимира Володимирівна Швець. У День міста її вітав сам меценат свята – Володимир Клименко».

Клименко – луганський банкір, який з’явився на Тернопільщині за кілька місяців до виборів і отримав благословення голови обласної державної адміністрації Валентина Хоптяна як великий інвестор для регіону. Незабаром на арену вийшов благодійний фонд Клименка «Галичина-Волинь», який виділяє гроші на відбудову церков, ремонт доріг, газифікацію, святкування, вшанування вояків УПА тощо. Діяльність фонду поширюється акурат на територію 164 виборчого округу з центром у Збаражі, де має намір балотуватись голова правління «Укрінбанку». Там Клименко вважається головним кандидатом від влади, хоча йтиме не під прапором Партії регіонів, а як самовисуванець.

Поруч розміщене інтерв’ю з Миколою Люшняком, засновником підприємства «Золотники-Агро». Автор матеріалу Леся Ватаманюк веде з паном Люшняком бесіду про проблеми села, шляхи розвитку аграрного сектору та необхідну для цього законодавчу базу. Можна було би повірити в щиросердне бажання пана Миколи поділитися з народом ідеями про те, як «звичайна сільська сім’я може заробити 4 тисячі гривень, утримуючи кілька дійних корів у своєму господарстві…», якби не кілька деталей. По-перше, донедавна нікому не відомий Микола Люшняк із місяць тому раптово почав з’являтись на сторінках місцевих газет та онлайн-видань то як видатний аграрник, то як неабиякий прочанин до Зарваниці, якому дякують отці. По-друге, 1 серпня партія «УДАР Віталія Кличка» висунула Люшняка кандидатом у депутати по 166 виборчому округу.

Матеріал під заголовком «На Кавказі буде вершина Степана Бандери» можна було би не розцінювати як джинсу, якби не пасаж у самому кінці тексту: «Головний спонсор нинішньої експедиції, яка обійдеться українським альпіністам у сто тисяч гривень,  – тернопільський бізнесмен Михайло Апостол». Йдеться про кандидата від ОО «Батьківщина» по тому-таки 166 округу.

На четвертій та п’ятій шпальтах, що мають назви PANORAMA та POGLYAD, також ідеться про політику. Найбільший за обсягом матеріал на четвертій шпальті містить закиди на адресу народного депутата Ярослава Джоджика, кандидата за списком «Нашої України». І це вже не перший «наїзд» на політика: на сусідній шпальті Джоджик заперечує всі звинувачення, що були опубліковані в попередніх номерах «Нової…».

У рубриці «Зверніть увагу» бачимо матеріал «Юрій Олійник: “Будуватися можете власними силами”». Олійник – начальник інспекції Держархбудконтролю в Тернопільській області – радо ділиться з авторкою матеріалу Ольгою Новицькою новиною, що саме за його ініціативою «постановою Кабінету Міністрів України внесені зміни у форму дозвільних документів на початок будівельних робіт». «Юрій Володимирович (Олійник – прим. авт.) переконаний, що зробити для людей можна дуже багато, для цього потрібні лише досвід, енергія й щире бажання допомогти, а у нього це бажання є». Наявність свого бажання Олійник підтвердив, висунувши свою кандидатуру в 163 окрузі (місто Тернопіль).

Тут же в рубриці «Благодійність»  – замітка про черговий подвиг фонду згадуваного вище Володимира Клименка «Галичина-Волинь», де процитовано роздуми луганського банкіра про силу громади та розповідь про те, що встиг зробити його фонд останнім часом. Матеріал вийшов під заголовком «Володимир Клименко: “Міць громади – в її самодостатності”». І, нарешті, провладний текст із заголовком «Україні – сильну армію!», пересипаний фразами на зразок «Українська армія починатися разом із економікою країни», «Не забуває влада й про тих, хто несе службу», а також згадками про гірку спадщину «помаранчевої влади». На п’ятій шпальті бачимо розлоге інтерв’ю з координатором руху «Суспільство знань» Лілією Гриневич – №14 у списку ОО «Батьківщина», – присвячене законопроекту про вищу освіту, поданому до Верховної Ради її соратниками Арсенієм Яценюком і Лесею Оробець.

«Вільне»

Число «Вільного життя» від 1 серпня 2012 року вийшло на шістнадцятьох сторінках. Політичні матеріали містяться на перших п’яти. На передовиці бачимо привітання з Днем народження вже знайомого нам Володимира Клименка; привітальний вірш майже ідентичний тому, що опублікований у «Новій», лише деякі слова переставлені місцями.

На другій шпальті міститься звернення редакції видання до своїх читачів із нагоди початку виборчої кампанії. Газета перепрошує за те, що публікуватиме політичну рекламу: «Увесь той потік реклами ми змушені будемо друкувати не з великої любові до політичних партій чи їх кандидатів, а тому, що так вимагає закон. Тож треба перетерпіти тих кілька місяців і тверезо оцінювати усіх претендентів на нашу з вами довіру. Читайте, аналізуйте ту їхню саморекламу і робіть правильні висновки…». Що ж, закон змушує видання публікувати рекламу легальну, але не приховану.

Одразу під редакційним текстом – звернення Валентина Наливайченка, який донедавна планував іти за мажоритаркою в 165 окрузі, з поясненням, чому він обрав місце в списку партії «УДАР». Нижче – замітка під заголовком «Наливайченко вже переміг у своєму виборчому окрузі», в якій ідеться про соціологічне опитування такого собі Центру досліджень проблем громадянського суспільства. За даними цієї установи, Наливайченко мав би перемогти в 165 окрузі з великим відривом. Матеріал, утім, не є запізнілим: від партії «УДАР» в окрузі мала балотуватися письменниця Наталка Михно, проте Наливайченко, приєднавшись до команди Кличка, заявив своє право на округ. За його квотою «УДАР» висунув Володимира Петровського, першого заступника Бережанської райдержадміністрації у 2010-2011 роках. Тож підживлення авторитету Наливайченко, можливо, мало би спонукнути виборців проголосувати за його креатуру.

На другій шпальті бачимо також матеріал «”Противсіхи” були проти зла». Його автори, Роман Соломонюк та Андріан Фітьо з ЛГМО СК «Експерт-група», переконують читачів у тому, що не слід покладати всі звинувачення за «противсіхство» в  другому турі президентських виборів 2010 року на екс-президента Віктора Ющенка. Адже не підтримувати жодного кандидата тоді закликали й Арсеній Яценюк, і Анатолій Гриценко, й Олег Тягнибок. «Сумарна кількість голосів, які набрали нинішні соратники, а тодішні противники “меншого зла“, становила 10%. Тож питання, чому за програш Тимошенко має відповідати лише Ющенко з половиною цього показника – залишається відкритим», – пишуть автори матеріалу. В тому, що справжньою метою матеріалу є відбілювання Ющенка та його новоствореного політичного об’єднання, зайвий раз переконує підпис до світлини: «під час об’єднання правих – Степан Брацюнь, Віктор Ющенко, Юрій Костенко». Що могло змусити представників львівської громадської організації створити такий матеріал для тернопільської газети – питання риторичне.

На третій шпальті «Вільного життя», що має назву «Політична трибуна», зустрічаємо два вже знайомі нам матеріали: про спільні дії «Свободи» та ОО «Батьківщина» та про 568 річницю Ланівців під патронатом Клименка. Вони ідентичні тим, що опубліковані в «Новій тернопільській газеті».

Свої наміри балотуватися за якимось із тернопільських округів підтверджує колишній голова Тернопільської ОДА Юрій Чижмарь, який 1 травня звільнився з посади заступника голови Київської ОДА. Серйозність цих намірів демонструє публікація, в якій Чижмарь говорить про загрозу візитів московського патріарха Кирила та про свій новостворений юридично-консультаційний центр, який допомагатиме релігійним громадам із оформленням власності.

Також на третій шпальті міститься інтерв’ю з першим секретарем тернопільського осередку Комуністичної партії Василем Адольфовичем Паразінським. Паразінський штурмуватиме Верховну Раду в 163 о крузі (місто Тернопіль). Авторка Вікторія Рисак у врізі до бесіди не пояснює, чим цікавий читачам «Вільного життя» мав би бути її співрозмовник, хіба що: «… Василь Адольфович уже другий рік очолює обласну організацію КПУ та зажив слави впевненого, цілеспрямованого, а головне, ідейного та непідкупного політика». Журналістка запитує комуніста про Чорнобиль і Афганістан, але не запитує про голодомори й табори смерті.

Поруч – замітка про прес-конференцію вже згадуваної кандидатки від «Батьківщини» Лілії Гриневич, присвячену корупційним реформам у освіті. Крім пані Лілії, в тексті згадується голова обласного осередку «Фронту змін» і №73 в списку ОО «Батьківщина» Роман Заставний. Колишній мер Тернополя з теми освіти переходить до підкупу виборців владою та провал у економіці.

На четвертій шпальті «Вільного життя»  – «Факти. Коментарі»  – вже знайомі нам по «Новій тернопільській газеті» матеріали про Михайла Головка, Юрія Олійника, Миколу Люшняка та Володимира Клименка. Цікаво, що автор матеріалу про «ударника»-аграрія Люшняка в «Новій» зветься Лесею Ватамнюк, а у «Вільному житті»  – Лесем Ватаманюком. Це не єдина відмінність між матеріалами, розміщеними в двох газетах: тексти про Головка та Клименка отримали авторів, яких у публікаціях «Нової» не зазначили – «Іван Григір» та «В. Бойчук».

Ще один підозрілий матеріал бачимо на п’ятій шпальті «Вільного життя» під рубрикою «Під опікою Богородиці» та заголовком «Храм, де живе благодать Божа». У матеріалі йдеться про те, що «за численні благодійні та жертовні внески» генерал-полковник Володимир Бедриківський отримав із рук архієпископа Тернопільського та Бучацького Нестора найвищу нагороду УПЦ КП – Орден Хреста Спасителя. Пан Бедриківський планує балотуватись у 167 окрузі.

Звісно, лише два видання – вибірка не репрезентативна, одначе вже той факт, що в начебто поважних і популярних у регіоні ЗМІ виходять ідентичні матеріали, оформлені як редакційні, багато про що говорить. Найактивніше «вливання» джинсових грошей на ринок преси забезпечують мажоритарники, для яких це дешевий і досить певний спосіб комунікації з мешканцями своїх округів. При цьому вони не надто дбають ані про фаховий рівень публікованих текстів, ані про те, що їхні виборці можуть читати більше однієї газети й зауважити клонування «редакційних» матеріалів. Що, втім, досить типово.

Лякає інше: політична джинса вже на початку виборчої кампанії цілком заповнила нішу суспільно-політичної журналістики. Це означає, що протягом наступних трьох місяців мешканці Тернопільщини (як, припускаю, й інших регіонів, в України загалом) будуть позбавлені якісної та безсторонньої інформації про політичні та економічні події регіону. Замість новин і аналітики їм постачатимуть штамповані низькопробні казочки, спрямовані лише на одне – здобути їхній голос.

Кількість замовних матеріалів у  №30 «Нової Тернопільської газети»

та №57 газети «Вільне життя» від 1 серпня 2012 року:

Кандидат/

Партія

Яку політичну силу представляєВиборчий округ №Кількість замовних матеріалів у «Новій…»Кількість замовних матеріалів у «ВЖ»Сумарна кількість замовних матеріалів («НТГ»+

«ВЖ»)

Володимир КлименкоСамовисуванець, близький до ПР164224
Микола Люшняк«УДАР»166112
Юрій ОлійникСамовисуванець, близький до ПР163112
Михайло ГоловкоВО «Свобода»164112
Володимир Петровський«УДАР»165112
Іван ЧайківськийБезпартійний, близький до ПР165101
Михайло АпостолВО «Батьківщина»166101
Валентин Наливайченко«УДАР»011
Василь ПаразінськийКПУ163011
Володимир БердриківськийСамовисування167011
Юрій ЧижмарьСамовисування, депутат обласної ради від ЄЦ167011

1 comment

  1. Степан

    клименко декларує мільйони , а тисячу гривень збаразьким дітям на стільці пожалів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.