Діючий нардеп Орест Муц, який балотується по «північному» округу №164 на Тернопільщині, у своєму стилі висадив десант кандидатів по тому ж округу, де він бореться за мандат депутата, які будуть «супроводжувати» луганського банкіра-комсомольця Клименка Володимира.
Сьогодні перший удар завдав Клименку лідер руху за визволення Василь Фіалка, який кинувся на банкіра-комсомольця під гаслом «Не дамо банкіру-комсомольцю Вові-луганському обікрасти Тернопільщину». Пересічному виборцю складається таке враження, що дійсно на Тернопіллі відродився дух патріотизму 90-х років. Вимальовується така ситуація, що вся тверезомисляча Тернопільщина кинулась на боротьбу з варягами, які заполонили наш край. Напевне, не тільки нардеп Муц розуміє, що коли хоч один округ виграє чужинець, а всі тернополяни – від малого до великого починають це усвідомлювати, як тільки такий зайда з Луганська виграє округ, то від області не залишиться каменя на камені. Тоді буде у нас таке ж , що вони залишили в себе: руїни у вигляді кілометрових копанок. Ми переконані, що після цьогорічного невдалого заходу луганських, як з них посипиться пір’я, друга спроба у них, можливо, визріє як найменше років через 30 на бандерівський край.
Азартні тернополяни кажуть, що якби сьогодні приймали ставки, то на користь Ореста Муца коефіцієнт був би 1 до 100. Якщо взяти виборчу історію і політичний шлях Муца, то до сьогодні він ще ніколи не програвав. Навіть коли у нього були мінімальні шанси на перемогу. І тому мешканці Тернопілля стають свідками, що до боротьби за парламентський мандат команда Муца підійшла найпотужніше.
Як стало відомо «Про все» з достовірних джерел, Орест Муц запланував у «північному» окрузі балотування «роти» кандидатів, які мають зробити так, щоб у Володимира Клименка «горіла земля під ногами» на Тернопільщині.
Довідка
Фіялка Василь Михайлович – кандидат у народні депутати України у виборчому окрузі № 164
Народився 8 серпня 1953 року в мальовничому с. Купчинці Козівського району. Виховувався у патріотичній родині, яка зазнала репресій від москалів-визволителів, котрі в 1939 році застрілили діда, а двоє його синів загинули в УПА.
Змалечку ввібрав у себе дух свободи, що визначило мою подальшу долю як лідера руху за визволення. Бо не з книжок, а через живі розповіді батьків знав, як прийшли «визволителі» в онучах та лаптях, грабували наші хати, а нічні сорочки наших бабусь одягали, як вечірні плаття.
Трудову діяльність розпочав з 17 років від робітничого верстату на заводі «Ватра». Пройшов трудовий шлях від слюсаря до старшого майстра інженерно-виробничого комплексу. Паралельно навчався у Львівському політехнічного інституту, де в 1990 році здобув фах інженера-механіка.
Свою громадську діяльність розпочав як громадський активіст, дійшовши до посади заступника голови профспілкового комітету. Мрія бачити Україну незалежною, а своїх земляків вільними та заможними привела мене на шлях боротьби з комуно-комсомольськими варягами, які хазяйнували в нашій області.
Це передалося з діда-прадіда. Мій прапрадід разом з Іваном Франком у 1895 році піднімав людей на боротьбу проти польських лихварів, на зразок сьогоднішніх банкірів. Тому, мабуть, виконуючи волю діда-прадіда, й став лідером руху за визволення.
З 1990 року був головою Комітету з прав людини, головою Страйкового комітету заводу «Ватра», членом Координаційної ради Руху, головою Тернопільської обласної організації УРП.
Не терплю брехні і ніколи не змирюся з тим, як різного роду комсомольці знову хочуть захопити Тернопільщину, щоб принижувати та обкрадати моїх земляків, заганяючи їх у банківську кабалу, щоб потім відібрати найдорожче – землю і знищити саму область.
Усіма силами буду боротися за звільнення нашого краю від окупації комсомольсько-банківським капіталом, який суне до нас з Луганська.