З першого січня в Україні зростуть ввізні мита на імпортні товари. Відповідний Закон “Про внесення змін до Закону України “Про митний тариф України” прийняла нещодавно Верховна Рада. У документі йдеться про підвищення мит на понад сто видів товарів. Єдиного коефіцієнта якими будуть ставки немає – мита будуть різні.

Так, ставка на ввезення ножів і механічних пристроїв для обробки металів піднялася з двох до десяти відсотків, на мастильні матеріали – з нуля до шести з половиною відсотків. В першій редакції законопроекту планувалося, що мита будуть підвищені на 350 товарних позицій. При першому читанні законопроекту ввізні мита хотіли підняти ще й на продовольчі продукти, техніку та обладнання. Але після довгих обговорень і під тиском лобістів імпортерів – перелік скоротили майже в три рази. З 230 поправок до цього документа 205 були враховані. Автори закону запевняють, що такі заходи допоможуть додатково щорічно залучати до державного бюджету близько 500 млн гривень, а національному виробнику – конкурувати з імпортними виробниками. “Документ передбачає захист державних інтересів … Однак зростання мит призведе до підвищення цін на імпортні товари”, – вважає Юрій Кармазін народний депутат.

А ось автори закону запевняють, що пересічні українці не відчують введення нових ставок. Так, голландська троянда може подорожчати на 10% – на гривню, пральні порошки, шампуні та інша побутова хімія імпортного походження – приблизно на 1-2 гривні. Лаки, фарби, барвники, штукатурні матеріали цемент (5-10%) – в основному це товари з Польщі, Німеччини, Чехії та інших країн ЄС – збільшаться в ціні в межах 3-4 гривень.

На 3% підвищать мита на деякі види свіжої риби – в середньому ціна виросте на дві гривні на кілограмі, на 5% на печериці, на 6,5% на пластилінові набори для дітей та стоматологічний віск для протезування зубів. Однак у грошах, зазначає Василь Горбаль, один з розробників документа, це буде майже не відчутно – збільшення ціни буде в межах кількох гривень. Крім цього, вважає депутат, підвищення мит захистить наших виробників і підтримає курс гривні по відношенню до долара.

Втім, запевняючи, що мита незначно відіб’ються на цінах, депутати лукавлять: підвищення на 2-3 гривні буде стосуватися лише оптових закупівель. Ще стільки ж може накрутити роздріб. У підсумку та ж свіжа риба може подорожчати на 4-5 гривень на кілограмі, а послуги стоматолога на 10%.

“Практично вся продукція – у нас імпортного походження. Боюся, тепер нам доведеться збільшувати ціни на свої послуги на 10-15%. Ми втратимо останніх клієнтів, адже не секрет, що в кризу більшість людей перейшли на обслуговування до майстрів на дому”, – говорить Ілона Д., співвласниця салону краси у Києві. Забили на сполох і будівельники. За їхніми словами, ціни на квадратний метр можуть збільшитися на 2-3%. Втім, поки це стосується тільки елітного житла, де велика частка імпортних складових.

У житлі середнього і економ-класу – близько 80% займають вітчизняні будматеріали. А ось простим громадянам звичайний ремонт в квартирах буде обходиться дорожче: сантехніка, батареї, бойлери – все це може значно зрости в ціні.

Магія трьох букв

Втім, підвищення мит може виявитися тимчасовим заходом. Більш того, вони можуть і не вступити в силу – президент Віктор Янукович ще не підписав закон. До того ж даний документ вже встигли піддати жорсткій критиці ряд європейських чиновників і представників інших країн. Так, першим висловив невдоволення департамент Єврокомісії з питань торгівлі. За підрахунками відомства, Євросоюз втратить через ініціативи України щорічний прибуток у два млрд євро. Не підтримують наміри країни в цьому питанні і представники СОТ (Україна є членом організації з 2008 року). “Запропоновані дії України мають серйозні системні наслідки, і Сполучені Штати, як і інші, стурбовані прецедентом, який вони можуть створити”, – заявив на нараді країн членів СОТ офіційний представник США. Зазначимо, на даному засіданні 58 країн висловилися проти підвищення Україною мита. На підтримку нашої держави з цього питання не виступила жодна країна. Представник міністерства економіки Німеччини Штефан Роуенхофф заявив, що вимога України “суперечить принципу відкритих ринків”. Чиновник визнав, що юридично Україна може добиватися перегляду тарифів. Але робити це всього лише після чотирьох років членства в СОТ, за його словами, “досить незвичайна практика, яка викликає питання щодо причин такого кроку”. У СОТ та Європі вже пообіцяли вжити відповідні заходи. Так, начальник інформаційного департаменту СОТ Кіт Роквелл, вважає, що такий крок може створити прецедент і призведе до “широкого анулювання зобов’язань” іншими членами організації. Наскільки твердо зуміють протистояти впливовим організаціям українські чиновники – ще неясно. Поки з офіційними заявами вони виступати не поспішають. Також, нагадаємо, що Україна, підвищуючи тарифи на ввезення імпортних товарів, повинна буде “заплатити” за це зниженням тарифних ставок на інші товари. Але нашій країні досить важко знайти буде сфери, в яких інші тарифи можуть бути знижені. Експерти кажуть, що, щонайменше, 35 членів СОТ мають право вести переговори з Україною, в тому числі Європейський Союз, США, Японія, Південна Корея, Австралія, Канада, Бразилія, Китай і Індія, і цей процес настільки складний, що він , швидше за все, займе роки. На практиці, підняти тарифи в односторонньому порядку нашій країні буде досить складно.

Світлана Єрьоміна

http://tsn.ua

А чи очікуєте Ви підвищення цін і як до цього готуєтесь? Залишайте свої коментарі під матеріалом.

Напишіть відгук