111

Про те, що на адресу податкової служби Тернопільщини надходить чимало поштової кореспонденції, говорити зайво. Ось і цієї зимової днини працівники канцелярії, як завше, опрацьовували ділові листи. Та ось дійшла черга до аркуша із учнівського зошита, рясно списаного дрібними, але дуже красивими, літерами. Читати спокійно цього листа ніхто із податківців не міг.

«Святий отче Миколаю! Звертається до Тебе Юлія, учениця 8 класу Теребовлянської школи-інтернату для глухих дітей від імені всіх дітей школи. Бо наша школа – це велика дружна родина, в якій навчається і проживає 110 дітей віком від трьох до вісімнадцяти років. Так розпорядилася доля, що всі мої шкільні друзі мають свої, особливі потреби. Адже на відміну від звичайних дітей, які навчаються у звичайних школах і кожного дня відчувають ласку своїх мамів, татів, спілкуються з братиками та сестричками, ми своїх рідних бачимо рідко. А ще ми не маємо можливості чути ні шелесту вітру, ні розмаїття звуків. Але, завдячуючи нашим другим батькам – вчителям, ми переконуємося, що не тільки в цьому цінність життя. Щастя в самому житті і в тому, що ми робимо…».

Ось так починався цей незвичний лист. Хоч голова обласної ради профспілки працівників ДПС у Тернопільській області Оксана Наконечна ще на початку грудня зорганізувала підготовку до відвідин вихованців Теребовлянської школи-інтернату для глухих дітей, якими податківці опікуються вже кілька років поспіль, та ця поштова звісточка надала ще більшого стимулу для придбання солодких пакуночків до Дня Святого Миколая.

«Кожна зустріч із підопічними для нас є дуже важливою, – зазначає голова Державної податкової служби у Тернопільській області Олександр Вітрук. – Адже ми добре усвідомлюємо, що такі зустрічі мають й духовне підґрунтя, яке полягає в тому, щоб подарувати часточку уваги дорослих, своєї любові тим, хто цього потребує. Усі діти люблять свято Чудотворця Миколая і чекають на подарунки. Тож ми раді такій можливості поспілкуватися з вихованцями школи-інтернату і подарувати їм відчуття новорічно-різдвяних свят».

Коли податківці приїхали через засніжені дороги до школи-інтернату, їм назустріч висипала малеча і щиро по-дитячому раділа гостям, як рідним, зазирала у вічі і з допомогою жестів запитувала «Як справи?». Вихованці спеціалізованого закладу для податкових Миколайків підготували концерт: з уст наймолодших по-особливому звучали вірші (адже ці діти мають важкі вади мови), линула пісня мовою жестів у виконанні нечуючої дівчинки.  А коли справа дійшла до вручення подарунків, дітлахи щиро раділи солодким пакуночкам, обіймали податківців і охоче з ними фотографувалися на згадку.

Прощаючись із гостями, директор школи-інтернату Марія Кацан подякувала за турботу та увагу до їхнього навчально-виховного закладу: «Ми раді бачити вас і в будні, і в свята». Від’їжджаючи надвечір з подвір’я інтернату, податківці ще довго бачили у вікнах усміхнені та радісні дитячі обличчя, а очі малечі без слів промовляли: «Приїжджайте ще!».

 

Відділ взаємодії із ЗМІ та громадськістю

ДПС у Тернопільській області

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.