2012 рік пройшов під знаком виборів депутатів до Верховної Ради України, також характеризувався протистоянням між опозиційними депутатами Тернопільської обласної ради та головою ОДА Валентином Хоптяном, були й інші більш містечкові протистояння, для прикладу між підприємцями, а згодом й учасниками виборчого процесу Ярославом Джоджиком та Михайлом Ратушняком, були скандали і в будівельній галузі. Тобто цей рік на Тернопільщині без сумніву увійде в історію як рік непорозумінь, скандалів і конфліктів. 

Важкий рік для голови ОДА

2012-й рік розпочався із скандалу, ряд політиків із опозиційних партій звинуватили голову Тернопільської обласної державної адміністрації Валентина Хоптяна у скоєні резонансної ДТП ввечері 31 грудня на Хмельниччині. Згодом Міністерство внутрішніх справ знайшло винного в аварії. За кермом Toyota Land Cruiser, що начебто належала Тернопільській ОДА, був не В. Хоптян, а тодішній начальник Тернопільської обласної Державтоінспекції. Але як би там не було, від того часу позиції очільника Тернопільської ОДА значно похитнулися. Навіть участь у святковій Різдвяній літургії у Свято-Успенській Почаївській Лаврі Віктора Януковича, якого супроводжувала численна делегація та тернопільський голова ОДА Валентин Хоптян, як відзначили деякі ЗМІ виглядала не надто святковою, Президент і голова Тернопільської ОДА були похмурими.

Чим ближче було до виборів, тим гострішими ставали суперечки між В. Хоптяном і діючим на той час нардепом Орестом Муцом, особливо після того, як активну виборчу кампанію у Збаразькому виборчому окрузі (на якому тривалий час працював О. Муц) розгорнув самовисуванець фінансист Володимир Клименко, якого відкрито підтримувала влада. Після цього відбулися скандали на засіданнях колегії обласної держадміністрації, що згодом переросло у відкрите протистояння на зразок «політично-економічні варяги», «комсомольська бригада», «Вова «Луганський», «Біда в хату…» і т. д. До речі, ще й нині судові процеси, «за образу» не завершенні. У ході цього протистояння політики використовували різноманітні засоби, місцеві видання, інтернет-сайти. Деякі аналітики також пов’язують наслідки цього протистояння із звільненням голови Збаразької РДА А. Мдінарадзе, арештом голови Кременецької РДА І. Михальчука (родича О. Муца) затриманого під час отримання хабара та ін. менш резонансними подіями. Але як відомо: «Де двоє чубляться, там третій користає». Результати виборів 28 жовтня по цьому окрузі, ще раз засвідчили народну мудрість. Незважаючи на значні фінансові вливання перемогу святкував кандидат від ВО «Свобода» Михайло Головко.

Постійне ігнорування сесій обласної ради, не введення нових депутатів обласної ради від ВО «Свобода» й зрештою прийняття «мовного» законопроекту ще більше похитнуло позиції Валентина Хоптяна. Голову Тернопільської ОДА намагалися підловити де тільки могли, то на фестивалях був, а на сесії не ходить, то сказав, щось не так, дійшло до того, що депутати обласної ради навіть брали його кабінет в облогу, вимагаючи невідкладного прийому та попереджали про намір виселити управління ОДА з адмінбудинку обласної ради за борги.

Далі було ще гірше. Під час Всеукраїнської прощі В. Хоптяна, після того як він прочитав привітання від Президента України Віктора Януковича, освистали прочани. У Тернополі невідомі розвісили на стовпах оголошення про розшук голови облдержадміністрації, де в листівках вказали, що «голова Тернопільської облдержадміністрації В.А. Хоптян розшукується у зв’язку з систематичною несплатою комунальних послуг ТОДА». Також невідомі тричі змінювали прізвище голови Тернопільської облдержадміністрації Валентина Хоптяна на сторінці про нього у Вікіпедії.

Погодьтеся не в кожного б витримали нерви. Але тільки не у Валентина Хоптяна. До речі, 21 грудня виповнилося два роки від часу, коли  Президент України Віктор Янукович призначив його головою Тернопільської обласної державної адміністрації. Слід зазначити, що В. Хоптян належить до небагатьох керівників Тернопільської ОДА, яким вдалося подолати 2-річний рубіж, а 3 роки очолювати ОДА на Тернопільщині не вдавалося нікому. Мабуть найбільшим позитивом для В. Хоптяна за час його перебування на посаді голови ОДА стало те, що йому вдалося знайти порозуміння із уродженцем с. Синьків Заліщицького району Тернопільської області бізнесменом Дмитром Фірташем. Адже завдяки його інвестиціям було відкрито найбільший тепличний комплекс на Західній Україні «DF Agro» (Синьків), у вересні цього року у м. Заліщики відкрили сучасну лікарню європейського рівня, яка обслуговуватиме жителів трьох областей. Окрім того, Д. Фірташ допомагає фінансувати ФК «Нива» (Тернопіль), зокрема 12 грудня цього року один із головних спонсорів ФК «Нива» –  банк «Надра» вручив всім футболістам та тренерам банківські картки на отримання заробітної плати.

Як би там не було, також завдяки ініціативі В. Хоптяна на Тернопільщині відновлено системи вуличного освітлення у 897 населених пунктах, у школи придбані телевізори, зрештою і в аграрному секторі В. Хоптян прагнув налагодити баланс, у 2012 р. зібрали непоганий врожай зерна. Сільськогосподарські ярмарки вже стали традицією в Тернополі та районах. Зрештою і день виборів пройшов спокійно.

Хоча загалом, 2012-й рік був поганим для голови ОДА, за щоб він не брався, зрештою й навіть за добрі справи, все виходило якось не так. У всіх одномандатних округах перемогли кандидати від опозиційних сил. Навіть із рекордним короваєм, який презентували аграрії Тернопільщини на Театральному майдані з нагоди Дня працівників сільського господарства і якого зареєстрували у Книзі рекордів України, вийшло також якось не організовано, можливо у штовханині вина звичайних людей, але, зрештою, чому «гіганта» випікали на Хмельниччині, а не на Тернопільщині… «Хліба і видовищ!..».

Попри різні прогнози голова Тернопільської обласної державної адміністрації залишився на Новий рік при своїй посаді.

«Сага про прапор», «Два кольори»

На початку липня голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда видав розпорядження, згідно з яким, на адміністративній будівлі облради був вивішений червоно-чорний прапор. У заяві прес-служби Тернопільської обласної ради було зазначено: «Прийшов той час, коли українська нація повинна пробудитися, повстати з того безладу, до якого довела антиукраїнська влада. Тому на адмінбудівлі облради поруч із державним синьо-жовтим прапором висітимуть прапори національної революції – червоно-чорні». У засобах масової інформації з’явилися повідомлення про те, що прокуратура вимагає зняти вивішений червоно-чорний прапор. У вересні позафракційний депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна пішов ще далі, повісивши на фасад обласної прокуратури синьо-жовтий та червоно-чорний прапори. У такий спосіб він виразив свій протест на вимогу обласної прокуратури зняти червоно-чорний прапор із адмінбудинку обласної ради. Згодом відбулися суди, а прокурора області пішли…

Під час виборчої кампанії були опубліковані два цікавих матеріали кандидата у народні депутати Михайла Ратушняка «Сага про прапор» і «Червона кров і чорне волосся», котрі через виборчу суєту були мало помітними.

Екс-голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда вже перебрався у крісло депутата Верховної Ради України, є рішення судів про неправомірність встановлення червоно-чорного прапора на адмінприміщенні Тернопільської облради та облдержадміністрації. А червоно-чорний прапор на знак протесту проти ухвалення мовного закону продовжує висіти.

Виборча кампанія

Повернення «мажоритарки» не тільки перенесло протистояння між політичними партіями в одномандатних округах, а ще у декілька кілька разів примножило. Довиборча агітація на Тернопільщині розпочалася задовго до офіційного старту. Особливо активними щодо цього були майбутні кандидати-мажоритарники: деякі з них, ще навіть не знаючи меж виборчих округів, активно працювали на ймовірній території округу. Пригадайте, яка боротьба розгорілася між виборчим штабом Валентина Наливайченка та народним депутатом України Іваном Стойком у Бучацькому районі. Після оголошення меж округів виявилося, що деякі штаби ймовірних народних обранців працювали… не на своїй території. У підсумку В. Наливайченко, балотувався за списком «УДАРу», а Іван Стойко, на іншому окрузі.

Майже всі кандидати широко використовували для своєї популяризації телебачення та інтернет-ресурси. Інтернет поступово стає дедалі популярнішим інструментом у виборчих кампаніях. Свідченням цього стала поява перед виборами нових сайтів та активність кандидатів у соціальних мережах. Окремим пунктом можна виділити хакерські атаки (DDoS-атаки). У багатьох виданнях публікували замовні соціологічні опитування на користь тих чи інших кандидатів за даними фіктивних соціологічних інститутів, які в народі прозвали «політичними гороскопами». Частина потенційних кандидатів  створила свої друковані ЗМІ або «орендувала» уже діючі газети для своєї агітації (спецвипуски).

Після прийняття мовного законопроекту мешканці краю були учасниками різноманітних акцій, які проводила опозиція, хоча дані заходи були малочисельними. У різноманітних заходах на Тернопільщині брали участь також політики загальноукраїнського масштабу.

Кандидати у народні депутати та їхні штаби у боротьбі за здобуття депутатського мандата використовували різноманітні засоби: пікети, зустрічі з виборцями, навіть особисто йшли «від хати до хати». Через створені благодійні фонди виборцям давали кошти чи безоплатно товари та послуги; зокрема дарували: гроші, обладнання для лікарень, побутову техніку, іграшки, зібрання книг, збірки фільмів, спортивний інвентар, квитки на ігри Чемпіонату Європи з футболу, шкарпетки; фінансували: реконструкцію доріг, відпочинок дітей на морі, проведення фестивалів, ремонти церков і т. д. Кандидати-мажоритарники використовували будь-яку можливість, щоб «засвітитись», у тому числі багато з них «піарилися» на Всеукраїнській прощі у Зарваниці.

Тернополяни підтримували так званий рух «За кота!», зокрема у Тернополі відбулася невелика акція та було поклеїно бігборд «Із бабусею та котом».

Цікаво, що на окрузі № 164 кандидатами у народні депутати були аж три особи, які працюють у ТОВ «Телерадіокомпанія «Тернопіль» – дане товариство було представлене на окрузі директором, бухгалтером і керівником відділу. Також три кандидати у народні депутати пов’язані з товариством «Опілля», зокрема в одномандатних округах балотувалися ґенеральний директор ТОВ «Торговий дім «Опілля» і комерційний директор ТОВ «Пивоварня «Опілля», а у списку однієї з політичних партій представлений заступник голови правління ВАТ «Опілля». Безпосередній стосунок до цих двох товариств мали на той час діючі народні депутати.

Вулична активність партій здебільшого була зосереджена на акціях «мовного» протесту та інших всеукраїнських кампаній.

Політики на повну намагалися використати схильність виборців Тернопільщини голосувати за опозиційні сили, тому вийшло так, що не кандидат, то опозиціонер: єдиний, народний, націоналіст, економічний націоналіст, чи представник демократичної опозиції.  Можна ствердити, що у виборчих процесах важко було розібратися інколи й маститим політикам, що вже казати про простих людей.

Цілковита картина почалася вимальовуватися за два тижні до виборів. Причому в штабах інших кандидатів ще жевріла надія, тому за цей час було викинуто чи не найбільше чорного піару.

Зрештою про виборчу кампанію можна писати багато, бо кожна партія, кожен округ та кожний кандидат проводив по-своєму цікаву виборчу кампанію. Чого бракувало, то хіба, що креативних гасел. Для прикладу в області в різних округах балотувалося два ґенерали, чим було би погане гасло: «Кандидатів багато, а ґенерал – один!».

Перед днем голосування діяльність штабів кандидатів, котрі побоювалися масових фальсифікацій була спрямована на захист волевиявлення. Але відрив кандидатів-переможців став настільки великим, що відразу відпала мова про будь-які фальсифікації та корегування результатів, тим більше владі потрібно було показати, що вибори відбуваються чесно і прозоро, загалом із цим завданням вона впоралася. Виборча кампанія пройшла спокійно, значних порушень, які б суттєво вплинули на результат виборів не було.

Результати виборів.

За виборами і протистояннями ми не зауважили основного, – в Україні вперше відбулася зміна політичних поколінь, право обирати народних депутатів отримали ті, хто народився вже у незалежній Україні, до Верховної Ради України прийшли нові партії та молоді лідери. Звичайно, що на виборах завжди є якісь фальсифікації, підкуп, використання адмінресурсу та порушення виборчого законодавства, але на Тернопільщині вони не мали визначального характеру. Низька явка виборців ще раз підтвердила, що довіри до влади у людей мало, виборці проголосували за ознакою «свій» – «чужий», тобто значення партійних брендів не тільки збереглося, а й посилилося. З іншої сторони, приємно, що Тернопільщина не перетворилася на територію де панують «гречана крупа», чи «довга» гривня».

Через відсутність нових креативних ідей ця виборча кампанія так і не дала відповіді на питання, чи партії та політики насправді боролися між собою за право представляти і відстоювати інтереси населення, чи вони воювали за недоторканість, депутатські пільги, забезпечене життя і доступ до вирішення і лобіювання власних інтересів.

Для декого ці вибори пройшли без вибору. «Противсіхів» позбавили права вибору, зросла кількість зіпсутих бюлетенів.

Що ці вибори дали жителям Тернопільщини? Не хотілося бути цинічними, але, загалом нічого, крім можливості додаткового заробітку (беручи безпосередню участь в агітаційній кампанії, чи будучи членами окружних, дільничних виборчих комісій, спостерігачами); у деяких населених пунктах покращити благоустрій; відремонтувати дороги; перекрити, відремонтувати чи добудувати храми; відремонтувати навчальні класи чи поміняти вікна у школах, «на халяву» сходити на концерт, зрештою використовувати передвиборну продукцію у господарських цілях.

Отже, згідно з результатами виборчої кампанії народними обранцями від Тернопільської області стали: округ 163 (Тернопіль) – голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда (ВО «Свобода»), округ 164 (Збараж) – депутат Тернопільської міської ради Михайло Головко (ВО «Свобода»), округ 165 (Зборів) – перший заступник голови Тернопільської обласної організація ВО «Батьківщина» Володимир Бойко (ВО «Батьківщина»), округ 166 (Теребовля) – голова фермерського господарства «Апостол» Михайло Апостол (ВО «Батьківщина»), округ 167 (Чортків) – народний депутат України Іван Стойко (ВО «Батьківщина»).

Також в одномандатному виборчому окрузі № 74 Запорізької області народним депутат став висуванець від Партії регіонів уродженець села Оришківці Гусятинського району, екс-голова Тернопільської ОДА Ярослав Сухий.

За списками політичних партій до Верховної Ради пройшли не тільки уродженці Тернопільщини, але й ті, які тут навчалися, проживали, балотувалися зокрема: від ВО «Свобода»: Анатолій Вітів, Руслан Кошулинский, Едуард Леонов, Олег та Юрій  Сиротюки; від «УДАРУ» Валентин Наливайченко та Ігор Побер, від ВО «Батьківщина» – Василь Деревляний.

Таким чином, ми отримали 14 депутатів, котрі мають до нашого краю пряме чи опосередковане відношення. Тільки їм потрібно якось об’єднатися, тоді можливо і буде вирішене питання щодо лобізму. Поки що наші депутати відзначилися лише у бійках і штовханинах. Але будемо сподіватися й на те, що їм все ж таки вдасться відстоювати та лобіювати інтереси краю, адже ж обіцяли…

Проміжні вибори

Через парламентські та владні перипетії майже непоміченими були й проміжні вибори.

10 червня у двох одномандатних округах відбулися проміжні вибори до Підволочиської районної ради. Перемогу на окрузі № 4 (с. Гнилиці) отримав член партії ВО «Батьківщина», місцевий підприємець Олег Гапанович, якого підтримувала місцева опозиція району. По округу № 18 (с. Мислова) член ВО «Свобода», підприємець Володимир Гораль. 12 серпня депутатом Зборівської районної ради обрали о. Василя Хоміцького, якого підтримувала партія Українська платформа «Собор». 16 грудня Коропецьким селищним головою обрали члена ВО «Свобода» Володимира Мельника; того ж дня відбулися позачергові вибори Блищанського сільського голови (с. Блищанка Заліщицького району) перемогу здобув самовисуванець Микола Воробець.

Тернопільська міська виборча комісія призначила проміжні вибори депутата до Тернопільської міської ради в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі № 27, котрі відбудуться 3 лютого 2013 року. Виборчий процес на цьому окрузі розпочався 15 грудня. Нагадаємо, що причиною перевиборів по мажоритарному округу № 27 стало обрання колишнього депутата міськради від цього округу «свободівця» Михайла Головка депутатом Верховної Ради України.

Рада без голови, а область без бюджету

Одним рядком

Звільнення 20 листопада голови Чортківської районної державної адміністрації стало першою ластівкою владних перетрубацій в області.

З ініціативи голови Тернопільської обласної організації Українська платформа «Собор» Руслана Кулика громадські організації краю у листопаді створили громадський рух «За Тернопільську область».

При голові Тернопільської ОДА триває процес створення Ради громадських організацій.

Тернопільська обласна рада

На Тернопільщині зроблено черговий крок до перевиборів обласної ради. Про це як один із варіантів розвитку подальших подій заявляли і народний депутат від ВО «Батьківщина» Василь Деревляний і Олексій Кайда після провального голосування за кандидатуру Василя Хомінця на посаду голови обласної ради. Нагадаємо, що 23 листопада після складання повноважень головою обласної ради Олексієм Кайдою, депутати так і не змогли обрати нового очільника, єдиному кандидатові на цю посаду «свободівцю» Василеві Хомінцю не вистачило 4-х голосів (57 – «за»).

25 і 27 грудня мали відбутися сесії Тернопільської обласної ради, проте обидва рази засідання були зірвані фракцією ВО «Свобода».  Серед причин зриву сесії  «свободівці» називали гальмування обласною виборчою комісією введення до облради нових депутатів («Свободу» в цьому питанні підтримали також представники «Нашої України» і УНП). Досі невизначеною залишається доля голови обласної ради та обласного бюджету, на прийнятті якого наполягав Валентин Хоптян. До кінця 2012 р. обласний бюджет на 2013 р. так і не прийняли. Як один із варіантів виходу із ситуації позафракційний депутат Степан Барна назвав перевибори депутатів обласної ради із цим частково погодився і голова ОДА Валентин Хоптян.

Що ж не хочуть наші політики вчитися на помилках, про них як у пісні Братів Гадюкиних про «Файне місто Тернопіль»:

«Я мав 17 років

Я вчитися не хтів

Я втік від мами з татом

Я болт на все забив

В Тернополі торчав…»

Але крім «торчання» потрібно і щось робити корисне для пересічних жителів…

Серед інших масових заходів в Тернополі можна назвати: відкриття реконструйованого стадіону, масове зростання патріотизму під час проведення «Євро-2012», чемпіонат світу з водно-моторних видів спорту у Тернополі, відкриття пам’ятника Незалежності та ін.

Але попри всі не надто приємні моменти та негаразди ми любимо Тернопіль, ми пишаємося нашим краєм, і основне – життя продовжується! З Новим Роком та Різдвом Христовим!

 

За даними Тернопільського представництва

Інституту української політики

Напишіть відгук