Восени цього року українських юнаків в останнє призвуть на строкову службу – надалі армія України стане контрактною. Павло Лебедєв ексклюзивно для УНІАН відповів на питання, пов’язані з переходом на професійну армію: розповів, скільки грошей знадобиться для реформи, яке майно МО планує продавати цього року та коли відзначать останній дембель.

Повідомлення про те, що цього року хлопців до збройних сил призиватимуть в останнє, стало довгоочікуваною сенсацією. Отже, військо без призовників – яким воно буде?

 

– Професійним. А значить – контрактним. За один рік служби солдата не можна навчити не те що на танку або літаку, але навіть на машині їздити. Якщо ми говоримо про професіоналізм, то це – контракт. Військові повинні стріляти, літати, їздити і плавати, а не плац підмітати.

 

Інше питання – реформування армії в принципі. Сьогодні армія – вже не радянська, але й ще не сучасна. Мобільність, швидкість реагування та розгортання сил вийшли на перший план. Сьогодні кожен солдат повинен бути універсальним, його роль у сучасному динамічному бою зросла багатократно, як і вимоги до знань та навичок. У нашій армії з часів Союзу залишилося багато неефективного майна, техніки та запасів, які тихо і мирно приходять в занепад, залишаючись на балансі Міноборони, гальмуючи оновлення і модернізацію частин. Моє завдання – вивести армію зі «сплячки», позбавитися від зайвої ваги на армійському тілі, що заважає і відволікає військових від головного завдання – бойової підготовки.

 

– А що армія збирається продати з зайвого?

 

– Повторюся, з часів Союзу залишилося багато неефективного майна, яке не експлуатується і лежить фактично мертвим тягарем на балансі Міноборони. Потрібно позбутися від нього чесно і прозоро – через продаж на публічних аукціонах. Якщо це робити тихо, вночі і під ковдрою, як це робилося в 2005-му і 2010-му – тоді все було розтринькано за різними схемами – то користі війську не буде, не залишиться ні землі, ні квартир… Наприклад, сьогодні є вже понад 400 містечок, які стоять порожніми. Це інфраструктура, яку потрібно передати місцевій владі, інвесторам та іншим власникам, які в цих містечках щось побудують. Це інвестиції, робочі місця, податки, регіональний розвиток. Однак, найголовніше – армія звільняється від баласту, тягаря, як людина від зайвої ваги після різдвяних свят.

 

– В умовах «звільнення від баласту» контрактники нам будуть по кишені?

 

– Про доцільність і вартість контрактної армії в Україні висловилися вже всі, хто тільки не полінувався. Але ще жоден експерт не спромігся порахувати реальні цифри і порівняти. Мені як економісту завжди трохи дико чути подібні розмови…

 

– Навіть при нинішньому бюджеті і існуючому обсязі фінансування МО?

 

– Так. У нас бюджет – 15 млрд., це з урахуванням кризових явищ в економіці. З них на грошове забезпечення витрачається 9 млрд., з яких 5 млрд. – на підрозділи, які до армії мають непряме відношення – вищі навчальні заклади, військкомати, медицина, охорона баз і арсеналів і т.п. Для того ж, щоб підняти грошове забезпечення контрактників і офіцерів, потрібно 1,2 млрд. грн. Це – менше 10% бюджету. Така сума не є непосильною, адже мова не йде про збільшення бюджету в рази. Це абсолютно реально.

 

– Наскільки «схудне» оновлена армія в чисельності після відмови від призову?

 

– Йдеться про реформування, а не про скорочення. Реформа відбувається за рахунок частин забезпечення, а не бойових підрозділів, тобто ми говоримо про реформування шляхом заміни більше 30 тис. «строковиків» на приблизно 18 тис. контрактників. Деякі військові підуть через вислугу років, частина з них отримає можливість перевестися з підрозділів забезпечення в бойові підрозділи.

 

Ми говоримо про реформування шляхом приведення чисельності Збройних Сил до оптимальної, виходячи з бойового складу родів військ та їх забезпечення, а також вивільненні підрозділів, які не впливають на бойову готовність.

 

– Отже, призову більше не буде…

 

– Останній призов відбудеться цієї осені, а в 2014 вже відзначимо останній «дембель». Термін переходу на контракт – цей рік і наступний, і все – у нас професійна армія, при відповідній чисельності.

 

– Що визначає популярність професії військового за контрактом? Чому йдуть на контрактну службу?

 

-Офіцером потрібно стати, це не тільки освіта та лейтенантські погони. Це потрібно мати покликання. Служба в армії – це привілей, і людина, яка присвячує себе захисту Вітчизни, повинна свідомо обирати саме такий спосіб життя.

 

Важливим, звичайно, є мотиваційний аспект. У минулому році за підтримки Президента України та Уряду було підвищено вдвічі грошове забезпечення особового складу Військово-Морських Сил, льотного складу та наземним авіаційним спеціалістам, які забезпечують безпеку польотів, військовослужбовцям високо мобільних десантних військ і частин спеціального призначення. Це стимулювало зростання кількості військовослужбовців контрактної служби. Флот, до прикладу, на сьогодні укомплектований контрактниками на 62%. Мінімальна зарплата – від 3500 грн. Разом з виплатами за вислугу років та надбавки за корабельну службу сума заробітної плати може досягати більше 5 тисяч.

 

Але гроші – не єдиний спосіб мотивації. Наприклад, ми змінюємо уклад служби згідно з досвідом контрактних армій інших країн. Ми говоримо про безумовне підвищення інтенсивності бойової підготовки, і про участь у миротворчих місіях, що теж сприятиме зростанню професіоналізму, а, значить, і грошового утримання.

 

– Від кого буде захищати армія Україну?

 

– Доктрина нашої країни – позаблоковість. Ми не збираємося ні з ким воювати, але – не дамо себе скривдити. Ми миролюбна країна, і підтримуємо міжнародні зусилля по зміцненню миру. Але армія завжди повинна бути готова відбити будь-яку агресію. Наше завдання – максимальне забезпечення умов для професійного розвитку військових, з використанням сучасної техніки, і міцного «тилу» – соціального захисту військовослужбовців.

 

– Чи можете ви порівняти стан української армії 20 років тому, після розвалу Союзу, і сьогодні?

 

– Після розпаду СРСР в Україні перебувала майже мільйонна армія. Мільйон! І тоді армію кинули напризволяще. Щоб не скорочувати цивілізовано, їй створили умови для самоліквідації, щоб військові розбіглися від голоду і холоду. Я звільнився з армії в середині дев’яносто третього, а вже з кінця 93 та у 94-му офіцери по 6-9 міс. не отримували грошей. А у них сім’ї, діти, дружини. Саме у той період було закладено негативне ставлення до військових, що сьогодні проявляється в низькому престижі військової служби.

 

Але з 2010 року відношення влади різко змінилося. У минулому році середній наліт у льотчиків військової авіації склав понад 50 годин. Це найвищий показник за всю історію Української армії – він майже втричі перевищив показники минулих років. У цьому році торішня динаміка буде продовжена.

 

– Як виміряти ефективність змін в армії?

 

– Головне – повернути офіцеру гідність захисника Батьківщини. Якось я проводив збори з офіцерами, сиділо чоловік 150. Я запитав: хто з вас протягом новорічних свят був з дружиною на публіці (в ресторані, театрі) у формі – підніміть руки. У кращому випадку, підняли руки чоловік з тридцять. Це – якраз показник ставлення суспільства – офіцер, який раніше пишався формою, усвідомлював, що він є захисником, що він є символом і обличчям, остерігається образ, коли виходить у публічне місце в мундирі. Це серйозна проблема – ставлення самого суспільства до військовослужбовців. А воно, суспільство, повинно бачити у військовому у першу чергу свого захисника. Не тільки від агресора, але і Захисника з великої літери – від хулігана, бандита, рятівника на пожежі, при стихійних лихах…

 

– Що нового вдалося зробити міністерству вже цього року?

 

– Спочатку нам довелося розібратися з боргами – ми виплатили майже 100 млн. грн. підрядникам, залишилося ще близько 16 млн… Скоротили заборгованості по зарплаті співробітникам держпідприємств Міноборони.

 

Вже перерахували в бюджет Міноборони майже 10 млн. грн. від реалізації залишкового майна.

 

Продовжуємо позбавлятися від запасів мін і снарядів, які у нас з 1945-го року зберігаються. Працюємо з партнерами по їх утилізації: на переробку 3 мільйонів мін у рамках програм НАТО Україні виділено 25 млн. євро.

 

Також кроком назустріч військовим – як тим, що зараз служать, так і відставникам та ветеранам – я вважаю відкриття регіональних громадських приймалень Міністра оборони. У приймальнях буде надаватися безкоштовна професійна юридична консультація, можна буде оформити необхідні документи та отримати актуальну інформацію.

 

– А що із забезпеченням військових житлом?

 

– Це – одна з найболючіших проблем оборонного відомства. Сьогодні ми робимо все можливе для її вирішення. Зараз ми розробляємо державну програму, спрямовану на повний соціальний захист військовослужбовців. Забезпечити військових житлом – завдання, поставлене Президентом, і ми його виконаємо. Механізм реалізації зараз розробляється, і буде представлений трохи пізніше. Це справа не одного дня.

 

– У вас 5 дочок. Ви б хотіли, щоб вашими зятями стали офіцери?

– Це буде їхній вибір. Але військовий квиток наречених я запитаю…

 

Микола Бондарчук.

Напишіть відгук