Фотодерматоз – це надмірна реакція шкіри на світлове, як правило, сонячне випромінювання. При гострих фотодерматозах розрізняють фототоксичні і фотоалергічні реакції на сонячні промені. Ці реакції викликані дією сонячного світла і хімічної речовини (рослин, медикаментів, косметики і т. д.).

Симптоми

Фототоксичні дерматози протікають у залежності від типу сонячного опіку (еритема, набряк, пухирі з подальшою гіперпігментацією).

Фотоалергічні – спостерігаються тільки у сенсибілізованих людей, обумовлюються  імунними механізмами і клінічно виражаються висипаннями у вигляді папул, везикул, мокнуття і т. д.

При всіх фотодерматозах найбільш чутливими ділянками шкірного покриву є відкриті для сонця місця: обличчя, вуха, шия, зона декольте, тильна поверхня верхніх кінцівок, де зазвичай локалізуються висипання.

Для хронічних фотодерматозів характерні різноманітні клінічні прояви впливу сонячного світла, що призводить до передчасного старіння шкіри (сонячний кератоз, сенільне лентіго, актинічний ретікулоїд тощо).

Фактори ризику

● Тривале перебування під прямими променями сонця (робота на вулиці, регулярна інсоляція, проживання у південних географічних зонах).

● Світлий тип шкіри – І та II фототип (світло- і рудоволосі люди).

У чому проявляється негативний вплив УФ-випромінювання на шкіру?

Ультрафіолетове випромінювання за біологічним ефектом на організм ділять на 3 спектри:

А (320-380 нм) – мінімально агресивний спектр УФ, що не викликає явних біологічних ефектів. Здатний проникати глибоко в дерму, пошкоджуючи колаген, еластин, ДНК клітин. Відводиться основна роль у фотостарінні шкіри.

В (280-320 нм) – стимулює меланогенез, викликає сонячні опіки, рак шкіри. Поглинається на рівні епідермісу.

С (200-280 нм) – найнебезпечніший спектр УФ для всього живого. До поверхні Землі не доходить, так як затримується у верхніх шарах стратосфери.

Профілактика і лікування

■  Необхідно зменшити перебування на відкритому сонці.

■  Виключити фотосенсибілізуючі речовини: тетрацикліни – доксициклін, тетрациклін; сульфаніламіди; протизаплідні препарати; протигрибкові препарати – гризеофульвін; нейролептики; діуретики – фуросемід; псорален; ненаркотичні анальгетики.

■   Застосування кремів, що містять SPF  двох типів, – А + В.

■   Зовнішнє лікування залежить від гострої запальної реакції і включає різні засоби – від примочок до протизапальних мазей, у тому числі кортикостероїдних. З метою більш активного зниження ступеня фотосенсибілізації призначають ентеросорбенти, гемосорбцію і плазмоферез.

Матеріал підготувала лікар-дерматовенеролог, косметолог вищої категорії Поліклініки Медікус Олена Петришин

Напишіть відгук