Віктор Литвинчук: “Починайте діяти, і ви відчуєте бажання продовжувати”

Поділитися

Незважаючи на високі протестні настрої в Україні, – понад 46% громадян готові вийти на вулицю, – початок осені не став анонсованим спалахом народного гніву. Головна причина – звичка наших політиків засиджуватися на низькому старті. Здається, вони не почули закликів Юрія Луценка до створення широкого посполитого руху українців і продовжують чепуритися в кривих дзеркалах президентства.
З віком можна знайти в собі багато помилок. Частину з них можна виправити, частину – не допустити, якісь залишаться з нами, як родима пляма, назавжди. Але разом з тим ці помилки були частиною нашого життя, падінь і звершень. Ще жодній людині не вдалося досягти успіху, не припустившись помилки.
Неможливо стати хорошим моряком, якщо море завжди спокійне. Озброєний тюремним досвідом в’язня колишній міністр внутрішніх справ на собі відчув не тільки ганебність правоохоронної системи, а й повну незахищеність простого українця. Новий досвід людини з високих поверхів влади, яку одномоментно опустили в сирі каземати до поглумлених людей,по-іншому відкрив йому очі на прорахунки Помаранчевої революції і на свої особисті. Його мова стала простою й зрозумілою для кожного українця. А відтак, була почута. Нинішній Луценко – це той, хто  першим з політиків зробив висновки із власних невдач.
Друга причина – наслідкова. Через непоступливість наших лідерів повільно рухається розробка стратегічного Плану “новоїкраїни”. Не відчувається бодай якоїсь роботи з людьми, особливо в регіонах, яка мала б проводитися паралельно з роботою над Планом. Місцеві координатори руху ще влітку могли б запропонувати команди виконавців, які стали б територіальними координаційними та організаційними центрами впровадження ідей Третьої Української Республіки. Завдання “дійти до кожного українця” вимагає широкого залучення до участі усіх небайдужих, незалежно від національності, віросповідання, партійності тощо. Для участі в русі не допустиме жодне обмеження крім служби в рядах Партії регіонів та її сателітів.
Останні позитивні сигнали щодо перспектив підписання Угоди про асоціативне членство між Україною та Євросоюзом, можливо, дещо загальмували опозиційну активність. Це в чомусь виправдовує млявий початок осіннього політичного сезону. Усвідомлюючи значення цього історичного рішення, треба консолідуватися довкола ідеї євроінтеграції усім – політикам, громадським активістам, представникам бізнесу, наукової і творчої інтелігенції…
Фактично, цим документом закладається правовий фундамент майбутнього. Нині, – за переконанням Юрія Луценка, – ми маємо інвестувати суспільну енергію не в конфлікти минулого, а в плани майбутнього. “У зовнішній політиці до підписання Угоди про асоціацію Янукович – наш попутник, і поки не просохли чорнила на цьому документі – він нам союзник”, – заявив Луценко, виступаючи на засіданні Національного круглого столу. “Після підписання – він наш ворог, якого треба перемогти”.
Було б наївним, зважаючи на останні нерішучі дії влади, вважати підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС фактом доконаним. У стосунках між Росією і українською владою є ще багато сторінок, написаних симпатичними чорнилами. Рухові за Третю Українську Республіку саме час від теорії перейти до активної практичної роботи.
Зокрема, чому б на базі існуючої в області ініціативної групи “Третя Українська Республіка”, не створити Штаб євроінтеграційної підтримки?Запропонувати Києву схожі штаби створити по всій Україні. До роботи в Штабі варто залучити фахівців-аналітиків з питань права, економіки, політики, науковців тернопільських вузів, депутатів і обов’язково журналістів.
Інтелектуальна думка Штабу сама сформує завдання і способи їх виконання. Але начерками цих завдань могло б бути формування інформаційно-пропагандиських структур на рівні район-місто-село, їх інформаційно-аналітичне забезпечення, моніторинг співпраці Тернопільщини з ЄС і Російською Федерацією, проведення порівняльного аналізу. Про свою поточну роботу Штаб регулярно інформував би громадськість через місцеві ЗМІ та виступи активістів, короткі прес-релізи і в живому спілкуванні. Результативною формою оперативного контакту з людьми могли б стати короткі та зрозумілі листівки з порівняннями, як це було напередодні Всеукраїнського референдуму про незалежність 1 грудня 1991 року. Важливою складовою має стати навчання активістів.
Чому б штабу не запровадити ефективну форму зворотнього зв’язку? Для початку хоча б запросити через ЗМІ до співпраці активістів з усієї області та напрацювати кадрову базу. Безумовно, зворотній зв’язок передбачає інформацію про контактні телефони та адресу Штабу, e-mail, а також головні напрямкидіяльності. На жаль, я не знаю фінансових можливостей тернопільської ініціативної групи “Третя Українська Республіка”, але встановлення інформаційно-агітаційних наметів з одночасним збором підписів з вимогою беззастережного виконання українською владою списка Фюле та підписання Угоди з ЄСстало б ще одним ефективним методом активізації громадянської свідомості.
45% опитаних громадян України підтримують інтеграцію України до Європейського Союзу, 36% – до Євроазійського. При тому, значна частина наших людей не завжди відрізняє один Союз від другого. Це робить різницю в 9% ще вразливішою. Тому нинішня агітація за підписання Угоди є нагальною потребою і важливою складовою заміни совкового мислення європейським.
При багатослівній риториці довкола євроінтеграції ні опозиція, ні влада не пояснили людям переваги підписання Угоди про євроінтеграцію. Пересічний українець не знає, що йому особисто дасть підписання цієї Угоди, як це позначиться на його власному житті і добробуті його родини. Головним аргументом, як правило, наводиться безвізовий режим з країнами ЄС. Це вагомий, але недостатній доказ. Адже за статистикою 60% українців жодного разу не були за кордоном, а 77% – не перетинали кордони Європейського Союзу. Головна причина – не візові перепони, а зубожіння українських громадян, які не мають фінансових можливостей для таких поїздок. Для 5% українців, які регулярно бувають за кордоном, питання візи ніколи не було принциповим –вони як їздили до підписання, так їздитимуть й після. Решта наших земляків за кордоном або на заробітках, або ж, на жаль, назавжди втратили інтерес до своєї батьківщини.
Рух “Третя Українська Республіка”, як непохитний прихильник євроінтеграції, просто зобов’язаний провести широку євроінтеграційну кампанію і чітко пояснити простій людині для чого нам потрібно в Європу. Яку практичну вигоду дасть пересічному українцеві підписання Угоди з ЄС? Що належить ще зробити, щоб він став заможним? Як зміниться життя українця після підписання? На ці питання опозиція має дати консолідовану відповідь вже сьогодні. Це саме той випадок, коли час для нас уже не є союзником.
На мою думку,було б доцільним прийняти Заяву-зверненя ініціативної групи “Третя Українська Республіка” в Тернопільській області про підтримку євроінтеграційного курсу з вимогою до Президента виконати всі 11 пунктів “списку Фюле” включно із звільненням Юлії Тимошенко. Засудити тиск Росії на Україну і її намагання перешкодити підписанню євроінтеграційної угоди. Подібне звернення до Єврокомісії(six!) з цього ж питання могла б напрацювати Тернопільська обласна рада.
На сьогодні це головний пріоритет нашої роботи до 28 листопада. А якщо врахувати, що тернопільська частина руху “Третя Українська Республіка” ще не заявляла про себе, то ця акція стала б добрим початком руху за добрі справи. Як зазначив Юрій Луценко, євроінтеграція – питання не вибору між двома союзами. Це вибір між минулим і майбутнім. Для кожного думаючого про комфортну державу українця має стати аксіомою: результат саміту у Вільнюсі – понад усе!
Знаючи потенціал тернопільського політикуму, можна очікувати вже днями повернення з політичного роумінгу широкого кола яскравих і вдумливих політиків. Починайте діяти, і ви відчуєте бажання продовжувати. Бо як казали древні: “Хто почав, той наполовину закінчив роботу”.

Віктор ЛИТВИНЧУК,
академік Академії будівництва України, член Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих

PwNeD by Anonymous: проект Арбузова “Українська кривда” прикрили

Україна-Англія: найцікавіші моменти (відео)