Кусок фанери і щита,

Смертельну пісню вже співає куля…
Щоб Україна не померла, а жила!
Щоб нам усім всміхнулась знову доля!

Не кожен зможе так, як ВИ змогли,
Іти у бій і впасти як калина,
Тепер ВИ дивитесь на нас із висоти…
На рідних своїх, Київ, на Вкраїну…

Вже Сорок Днів, як ВИ у Небесах,
А там є мир, і там вже не стріляють,
Залишитесь назавжди у серцях,
Такі як Ви – ніколи не вмирають!

…Перейде час,
Каштани своїм цвітом Київ весь замають…
Та ВИ залишитесь посеред нас!
Герої ж бо – ніколи не вмирають!

о.Петро Половко

Напишіть відгук