У другу неділю травня вшановують матерів. Тернопільський поет Олег Герман сьогодні поділився цими віршованими рядочками, присвячені найдорожчій людині кожного з нас.

Я низько кланяюсь рукам,

шорстким, потрісканим, зів’ялим,

що ласки відали

так мало, —

свою ж

передавали нам.

Остерігали від біди

ці материнські дужі крила.

І де лиш бралася в них сила,

щоб стать до помочі завжди.

А крем. . , масаж. . . —

то звук пустий.

Земля в них в’їлася довіку.

В рубцях і мозолях без ліку,

несли знамення доброти.

Пучки вже втратили чуття

і обпікали пальці сльози,

та в час тривожний, передгрозний

вони творили вишиття. . .

Ні !

Власну долю

на канві у барвах радості та смутку

переплітали пальці хутко,

аби поспіти, зак живі.

Я низько кланяюся їм

в передосінньому багрянці.

У материнській вишиванці —

моє життя

і отчий дім.

 

Олег Герман.

Напишіть відгук