Ще донедавна таке питання мало кого з нас цікавило. Однак, після лютневих подій вказаний процес набув загальнодержавного масштабу. Донедавна, така особа, як Пікуль Ярослав Григорович ще нікого особливо не цікавила та інтересу для люстраційного комітету не становила.

Проте, опрацювавши вказане питання виявились досить цікаві факти. Зокрема, переваги по працевлаштуванню в регіональні органи реєстраційної служби віддаються особам-вихідцям з Борщівського району. Чим це пояснюється??? Відповідь доволі проста. Виявляється керівник Державної реєстраційної служби Головного управління юстиції в Тернопільській області Пікуль Ярослав Григорович уродженець Борщівського району. Там же працював в органах юстиції, набуваючи при цьому великої кількості зв’язків, які в подальшому виявились “цікавими” та стали останньому в пригоді при переведенні в Головне управління. Також, з їх допомогою пан Пікуль  заснував юридичну контору, яка оформлена на його близьких родичів, але для всіх не секрет, що усі рішення одноосібно приймаються Пікулем Я.Г. Звісно ж не за дякую. Завдяки тим же  зв’язкам вказана юридична контора практично монополізувала ринок надання юридичних послуг, при цьому, звівши на нуль роботу інших суб’єктів в означеній сфері, а хочеш працювати – давай “зелених президентів” і тоді все гаразд – працюй.

Отримавши посаду начальника Державної реєстраційної служби Головного управління юстиції в Тернопільській області, Ярослав Григорович підібрав собі хорошу та вірну команду, яку залишив опановувати Борщівський район. Як приклад, завжди вірна йому Ірина Борейко, яка жодного кроку не ступає без згоди Пікуля, як це було з проведенням реєстрації державної частки у статуті Міжгосподарського пансіонату з лікування «Лісова Пісня».

До речі, державна частка і досі не зареєстрована. Чому так? Давайте більш детально зупинимось на цьому питанні.

У кінці 2012 року регіональним відділенням ФДМ України в Тернопільській області, визначено державну частку у майні пансіонату «Лісова пісня» у розмірі 49%. Упродовж 2012-2014рр. керівництвом Пансіонату, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» надавались документальні матеріали до державного реєстратора Борщівської РДА для проведення державної реєстрації змін до установчих документів. Однак держреєстратор, при сприянні нашого головного героя розповіді, ось уже 2 роки безпідставно відмовляє Пансіонату у реєстрації змін до статуту, посилаючись зовсім на інші вимоги закону, які не відносяться до справи.

Ось Вам і працівники юстиції – їм, як видно, закон не писаний і можна ним крутити як хочеш

І сьогодні, коли держава, не маючи власних оздоровчих установ, платить шалені кошти за оздоровлення дітей у приватних санаторіях, Тернопільська область може повернути у свою власність (тобто власність держави) пансіонат «Лісова пісня». Але через свідомі затягування процесу реєстрації, незаконні відмови у реєстрації державної частки, пансіонат до цього часу знаходиться у приватних руках. Багато ми чули про Межигірря Віктора Федоровича, але не всі знають, що такі міні – Межигірря влаштовують безпосередньо у нас на Тернопільщині місцеві чиновники.

Чому так???? Пояснення просте, наймовірніше – вказівка Пікуля Я.Г. Звичайно, як можна зареєструвати зміни, якщо за відмову у реєстрації державної частки, останній нібито отримав чималу грошову винагороду…

Степан Солдатенко, спеціально для “ПРО ВСЕ”

P.S. Дотелефонуватися до пана Пікуля нам так і не вдалося протягом сьогоднішнього дня. Ми надіслали на офіційну скриньку його установи питання, яке нас цікавило, але також не отримали відповідь про отримання листа чи час, на коли нам дадуть відповідь. Наразі пан Пікуль може прокоментуватидану ситуацію в коментарі під цією заміткою, або оприлюднити свою позицію, надіславши її на електронну пошту “ПРО ВСЕ”.

pikyl

Напишіть відгук