Зідзвонювалися з другом. Він на тиждень повернувся зі Слов’янська. В самому Слов”янську був місяць командиром одного із взводів 1-го батальйону Нацгвардії. Кілька цифр, про які мені він розповів. Отже, їхній батальйон був на 10-ти блок-постах навколо Слов”янська. За місяць лише раз приїжджав перевозний душ до всіх, помилась тоді половина. Потім почалася стрілянина, душ більше не приїжджав.

Польової кухні не було ні разу ні на одному блок-посту. Перший тиждень був сухпайок, далі не було і його. (Тут друг згадав антимайдан, сам він був сотником на Майдані і до цього ніколи не був військовим, так от на антимайдані пам’ятаєте польові кухні міноборони, і він пам’ятає). Три тижні не возили хліба. Про сигарети друг взагалі мовчить.

Спали на блок-постах, де і стояли, друг собі зробив три барикади, щоб як одну обстрілюють, можна за другою спати. Друг трохи заздрив бойовикам, які собі в теплі спали в будинках в місті. У їхньому взводі ніхто не голосував. Друг трохи сердиться, що вище командування розповідає, ніби всі могли голосувати та ще й за Ляшка.

Було добре одне, що патронів було вдосталь. Коли бойовики наступали, то хлопці поливали їх стіною з куль. Це другові подобалось. А от що не подобалось, це те, що терористи наступали, вони відстрілювались, не можна було ні йти в наступ, ні виловлювати їх по одному, лише сидіти на блок-пості і відстрілюватись. Відстрілюватись доводилося щодня. І так цілий місяць. За роботу отримали офіційно 1300 грн кожен. От через таке відношення і через те, що АТО було як не АТО у хлопців друга впав бойовий дух.

Але він їде через тиждень знову, залишає дружину і 5-ти річну дочку на Волині. Командування як такого не було взагалі, один раз до них приїжджав покійний генерал Кульчицький. Дуже переживав, що на зміну волонтерам має приїхати беркут і що вони ще почнуть стрілятись між собою. Беркут приїхав. Деякі навіть просили у хлопців пробачення. Дивувались, виявляється, що майданівці – справжні воїни, місяць вже воюють, зізнавались, що їм (беркуту) розповідали в Києві, що вони воюють з атбросами. Ну от ще один позитив.

Nastya Stanko

 

3 comments

  1. Тарас

    А то шо за чиновницька делєгація на фото? Замість того щоб юрбою тягатися по різних зустрічах і дефілядях – роботою начальство займіться. Щось зробіть для тої армії а то тільки їздите то в одесу по кілька раз то зустрічаєте то провожаєте. Роботою займіться а не піаром. А ше лучше – зберіть хоча б взвод і гайда до Словянська! Не в мОдесу а в Словянськ. В батальйон хто з вас записався? Губошльопи і піарщики . Пані Михно, ви самі собою любуєтеся аж тошно від вашої рисовки.

  2. тарас білан

    якщо Товариш буде їхати, можемо з собою 10-ти літрові каністри передати воякам. Хоч щось. Іде літо – води треба буде багато. Тел. 0679963258. Тарас Білан

Напишіть відгук