111

Страшно… Страшно вже навіть не стільки від того, що відбувається навколо у нашій державі, на її східних кордонах… Страшно від того, як все це починає цинічно сприйматися. Практично кожного дня, вже як звична картина, звучить інформація — за минулу добу загинуло і поранено стільки-то військових, стільки-то мирних жителів. І з кожним днем це вже починає сприйматися вже як проста буденність…

У вівторок вранці, 22 липня, до Бердичева надійшла трагічна звістка — на Луганщині загинув бердичівлянин — Павло Ящук. Тернополяни також добре знають цього героя. Адже він приїжджав захищати нашу громаду. Нагадаємо, що 5 травня він разом із майданівцем Михайлом Гаврилюком, приїжджав на підтримку громадської організації “Наш рідний Тернопіль” для того, щоб скомпрометувати слова мера міста, який назва членів організації сепаратистами.

Йому, командиру окремої групи 11-ї сотні майдану, до якої входило багато тернополян, як нікому було образливо чути такі слова. Адже Павло Ящук разом із майданівцями боровся за краще життя, але ніяк не задля того, щоб чиновники отримували свої посади та наповнювали свої “бездонні” кишені грошима.


Про Павла Ящука наразі відомо дуже мало: він 1966 року народження, дружина проживає у Бердичеві, дитина закінчила перший клас…

Росіянин за походженням, проте українець за покликом серця. Павло давно мріяв отримати громадянство України, проте домігся цього лише після Майдану. Напевне тому майданівець так ревно захищав свою нову батьківщину, розуміючи що це частина його життя.

Відомо, що він був бійцем 24-го батальйону територіальної оборони “Айдар”. Цей батальйон був створений у травні цього року, до його складу увійшли багато представників “Самооборони”. Серед них — Павло Ящук. Якраз ця обставина і не дає наразі багато можливостей для того, щоб дізнатися

про подробиці його загибелі. Адже чоловік призивався на службу не через бердичівський військкомат, а безпосередньо як представник “Самооборони”.

За неофіційними даними, Павло Ящук загинув у понеділок, 21 липня, від вибуху бомби чи снаряда, повідомляють “Бердичівські новини”.

Вражає інше: про цю смерть у відкритих джерелах інформації — ні слова. Лише у ніч на вівторок, на сторінці батальйону “Айдар” у “Фесбуці” було розміщено наступну інформацію:

“В связи с очередной волной дезинформации в СМИ о количестве убитых и раненых среди бойцов батальона “Айдар”, сообщаем следующее:

За сутки 21-22 июля бойцы БТО “Айдар” потеряли 5 боевых побратимов:

1. Королько Николай Петрович, 1988 г.р., Волынь,

2. Михайлов Олег Николаевич, 1968 г.р., Волынь,

3. Муха Владимир Александрович, 1994 г.р., Винничина,

4. Тома Геннадий Леонидович, 1973 г.р., Харьковщина,

5. Ящук Павел Владимирович, 1966 г.р., Киев.

Для нас каждый из них – герой, отдавший самое дорогое, что имел, во имя единства своей страны. Мы скорбим и плачем вместе с родными и близкими. Мы знаем, что лучшей памятью о них будет продолжение нашей освободительной миссии. Героям слава!”

Члені ГО “Наш рідний Тернопіль” висловлюють сум та глибоке співчуття родичам Павла Ящука. Громадські активісти вдячні долі за те, що мали честь знати та стояти пліч опліч на Майдані зі справжнім героєм України.

Прес-служба ГО “Наш рідний Тернопіль”

2 comments

  1. Сергій

    Важко, дуже важко втрачати друзів. Паша, ти був світлою, справедливою людиною і такою назавжди залишишся у наших сердцях. Ти був справжнім патріотом. Ти боровся за наше краще майбутнє з самого початку Майдану. Тобі завжди боліла доля Тернополя, бо саме тут ти провів найкращі свої роки. Герої не вмирають.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.