Відбувся звичайний звіт – типова прес-конференція, яку вже не вперше організовують волонтери. Для необізнаного спостерігача цей захід нічим особливим і не запам’ятався б, хіба що підвищеною увагою громадських діячів до питання прозорості їх діяльності. «Прозора і чітка звітність. По звітності – заходьте, перевіряйте, дивіться. Тому що сьогодні, до прикладу, по буржуйках вже є замовлення на 50 штук. Ми не справляємося з болгаркою, тому закупляємо плазмоліз. За два роки всі запитаються, чому ви купили плазмоліз? Через то, приходьте. Кожен день ми відкриті. Документація вся на столі і в комп’ютері – перевіряйте», – розповів активіст складу № 2.
Попросили громадян контролювати роботу центру, що ж тут дивного? Втім, за кілька хвилин після закінчення прес-конференції на офіційному сайті МВСУ з’явилось повідомлення, що, реагуючи на звернення від однієї із громадських організацій, співробітниками міліції проведено перевірку діяльності складу допомоги бійцям АТО, який розташований на території підприємства «Галант» (одного із складів логістичного центру). В результаті перевірки правоохоронці будь-яких неправомірних дій зі сторони громадських об’єднань не виявили. «Вся зібрана допомога йде виключно на потреби військових», – резюмували міліціянти.
Все почалося з того, що сумнозвісний Олексій Станько, голова ГО «Ідея нації», минулого тижня відрядив на склад АТО своїх «архаровців», які вимагали у волонтерів матеріальні цінності на потреби, нібито, добровольчих батальйонів. «Приходять люди пана Льоші Станька, вимагають гроші на якогось пораненого, не даючи ніяких документів,… пізно в ночі. Після чого на іншого представника волонтерського руху кладуть трьох поверховий нецензурний вислів і уходять…», – обмовилися про цей інцидент волонтери складу. Учасники прес-конференції розповіли про цей прикрий епізод мимохіть, проте читачам варто знати дещо більше.
Ще на початку жовтня низка тернопільських підприємців звернулися в «Правий сектор» із відкритим листом, в якому вони скаржилися на численні спроби рекету з боку Олексія, які відбувалися за обставин аналогічного характеру. У тому ж листі вони висловили прохання до правоохоронних структур припинити рекетирську діяльність Станька. Як наслідок, «вічний революціонер» вирішив знайти жертв менш юридично-захищених, але «пластинку не змінив». Хлопці покумекали і надумалися, що крім підприємців є ще й волонтери, які володіють і коштами, і цінним майном, – прекрасний об’єкт для наживи. І справді, людей на Сході воює чимало, розібратися в тому, хто, що і кому передає не так то й просто. Схема рекету була тривіально «заїждженою». Оскільки, на відміну від підприємців, волонтери тримають постійний контакт із учасниками АТО і легко виявляють шахраїв, вирішили діяти нахрапом.
Прийшовши на склад, «Станки» назвалися активістами «Правого сектора» і звинуватили волонтерів у тому, що речі, нібито, не доставляються бійцям, тому вони вимагають передати їм всі наявні цінності. Братчики діяли жорстко, поводився дуже різко, навіть висловлювали погрози. Але це їм не допомогло. Працівники складу прекрасно розуміли хто і навіщо до них прийшов, оскільки «Правий сектор» відхрестився від Станька ще у жовтні (після вищезгаданого звернення підприємців). Даруйте за сленг, але «наєзд не проканав»… Зрозуміло, що волонтери послали «рекетирів» у відомому всім напрямку і їм довелося повертатися додому з пустими руками.
Однак, Станько пішов не туди, куди порадили, а до свого покровителя – відомого тернопільського «авторитета» Євгена Степанова і поскаржився йому на норовливих волонтерів. Зрозуміло, що надворі все ж не 90-ті, тому у справу вступили не паяльник із праскою, а підконтрольна Степанову громадська організація «Наш Рідний Тернопіль». Саме вона й звернулася до УДСБЕЗ з проханням про перевірку діяльності громадських активістів. А далі сценарій почав розвиватися за всім зрозумілою схемою: візити міліціонерів, опитування очевидців, листи, запити, витребування документів і т.д.
З одного боку дії силовиків логічні – є запит навіть не від окремого громадянина, а від цілої організації, отже потрібно реагувати. А оскільки «орли» в погонах вже забули за що спалили їхнє «гніздо» взимку, вони щосили взялися «допомагати» логістичному центру. І все мало б бути як замислив Станько, однак, загроза надання цій справі розголосу у пресі охолодила запал убезовців. Вони поспішили «вмити руки», мовляв, ось було звернення, ми його перевірили, порушення немає, все «гуд».
Але задумайтесь про який «гуд» може вестися мова, коли хлопці мерзнуть і гинуть на фронті, а «тилові щурі» гризуть горлянки людям, котрі жертвують часом, грошима, а часто й особистою безпекою задля допомоги бійцям. Нагадаю, що співробітники МВС, від’їжджаючи в зону АТО, завжди отримували допомогу від волонтерів логістичного центру. Очевидно, що високому міліцейському керівництву абсолютно байдуже на цю обставину. Виходить, що зібрані речі й кошти необхідно відносити відразу прямо на офіс Євгена Степанова? Напевне, вони йому більш потрібні, ніж «дармоїдам» з АТО.
Ігор Таран
