X-CJ6R9imVQБійці кажуть: кожен, хто повернувся з війни ще довго носить її в голові. Попри фізичні травми чи не найважче реабілітуватися саме психологічно.

16 травня група з 20 українських військових – учасників добровольчих батальйонів з Тернопільщини, які зазнали поранень у ході російсько-української війни на Донбасі, вилетіла у в Автономну республіку Аджарія (Грузія). Упродовж 15 днів вони поліпшували своє здоров’я у селищі Чакві, що неподалік Батумі, в готелі «Оаза». Там, на мальовничому березі Чорного моря, наші герої пройшли медичну та психологічну реабілітацію. Усі витрати на оздоровлення та реабілітацію взяла на себе грузинська сторона. Трансфер до Борисполя й назад, а також половину вартості перельоту до Грузії та назад для 17 членів групи (для 3 через особливі обставини – 100%) оплатили благодійники. Загалом це понад 60 тисяч гривень, зібраних виконавчим апаратом Тернопільської обласної ради, комунальними установами та закладами облради, депутатами в рамках акції “Тернопільщина – захисникам України”. Групу для оздоровлення формували прозоро та відкрито спільно з представниками волонтерських організацій.
lh1yd5Q4LuUАджарська сторона прийняла наших героїв на найвищому рівні. Зустрічав їх в аеропорту голова Верховної ради Аджарії Автанділ Берідзе, медичними питаннями опікувався міністр охорони здоров’я. У Грузії тернополяни пройшли певні види обстежень та процедур, у тому числі високоякісне, дороговартісне МРТ, оздоровились у субтропічному кліматі на березі моря. Позитивні враження викликала у наших героїв і культурна програма, організована аджарцями. Бійці ознайомились із місцевими природними, історичними та культурними пам’ятками, знайшли чимало нових друзів, побували в гостях у грузинських сім’ях, котрі проживають високо у горах, познайомились із місцевим колоритом, поспілкувались із українською діаспорою.
Поїздка стала можливою завдяки ініціативі голови Тернопільської облради Василя Хомінця. 24 серпня 2014 року було укладено угоду про співробітництво між Автономною республікою Аджарія та Тернопільською обласною радою. Зокрема, досягнуто домовленості про надання можливості тернопільським військовим, які брали участь в АТО пройти медичну та психологічну реабілітацію на курортах Аджарії.

iCKC18nA4IgВраженнями від поїздки поділився житель міста Кременець Валентин Примак, котрий одержав поранення під час проведення АТО біля с. Майорськ. Він каже, що усі члени групи надзвичайно задоволені поїздкою, дуже корисними були процедури, надані в Аджарії, та найважливіше – загальна атмосфера щирості та добра, якою українців оточили грузини. Сонце, море, субтропіки – усе це разом, дало їм серйозну психологічну підтримку. «Адже важливо не тільки вийти із війни, ще важливіше, щоб війна вийшла із тебе», – зауважив він.
Невипадково саме грузинський народ підставив плече українському у часи новітніх випробувань для нашої країни – під час Євромайдану та Революції гідності, у боротьбі з російськими окупантами та в реабілітації наших бійців. «Грузини, як і українці, пережили російську агресію, тому прекрасно нас розуміють і активно підтримують. 26 травня, під час нашого перебування в Аджарії, жителі Грузії відзначали вихід із Російської імперії у 1918 році як день незалежності Грузії», – зазначив кременчанин. Наших бійців запросили на урочистості з нагоди свята та на засідання аджарського парламенту, а найголовніший канал Грузії зняв про них і про війну, що точиться на Сході, цілий фільм.

Слід зазначити, що Валентин Примак є одним із небагатьох, хто з першого і до останнього дня виборював наше майбутнє на Майдані. Він був учасником найзапекліших кривавих подій під час Революції Гідності, де отримав контузію від розриву шумової гранати. Після одужання, з початком буремних подій на сході, пішов воювати добровольцем.
Маючи досвід строкової служби прикордонником, кременчанин без вагань записався в Першу Київську сотню ОУН, яка згодом влилася в добровольчий батальйон «Азов». Разом з бійцями «Азова» дійшов з Бердянська до Маріуполя. «Коли цей військовий підрозділ почала підпорядковувати міліція, я і мої товариші перейшли до батальйону ОУН територіальної оборони «Ніжин». З ним вибивали терористів і російських найманців з Савур-Могили. А згодом виходили з оточення в районі села Степанівка», — розповів Валентин Леонідович. Після цих боїв старшина Примак на тиждень з’їздив у відпустку додому, після чого повернувся на передову вже у складі 34-го тербатальйону з Кіровограда «Батьківщина». 19 жовтня , натрапивши на засідку, був важко поранений.
Лікарі вилучили з тіла пораненого кулю, а також чимало осколків. Зараз завдяки медицині і фаховості лікарів, допомозі волонтерів та небайдужих людей, впевнено одужує. На Великдень разом з групою перших добровольців батальону ОУН Патріарх УПЦ КП нагородив його медаллю «За жертовність і любов до України».

У цивільному житті електрик-будівельник Валентин Примак знає, за кого і за що воювати — за незалежну і процвітаючу Україну, за тих, хто залишився вдома, насамперед за юне покоління — сина, доньку, онука. На завершення український патріот додає: «Маємо відстояти наше майбутнє. Не хочу, щоб гинули діти, не хочу, щоб по нашій землі ходили зі зброєю чужинці. Настрій як на передовій — піти в наступ і вигнати всіх, хто прийшов до нас зі зброєю.
І дуже хочеться миру!»

З повагою
депутат Тернопільської обласної ради
фракція ВО «Свобода» Віктор Чубатий

Напишіть відгук