12079294_1598427643731863_5079990947559118196_nМене вже втомили постійні сварки з дружиною через комп’ютерні ігри. Увесь свій вільний час вона присвячує не нашій спільний дитині, а комп’ютеру, інтернету і, особливо, комп’ютерним он-лайн іграм. В хаті не прибрано, обід не приготований, мала залишається без материнського тепла та турботи, а дружина часами сидить та грає або переглядає стрічку в соціальних мережах або відсторонено переглядає серіали, а часами навіть плаче без причини.
Від такої атмосфери бажання йти до дому в мене зникає. Хоча, чому я звинувачую лише дружину? Я сам почав помічати за собою, що час від часу, замість спілкування з родиною, занурююсь в комп’ютерні ігри. Розумію це лише тоді, коли вже час лягати спати, а з дитиною так і не поспілкувався…
Схоже ми з дружиною так вбігаємо від проблем у реальному житті. Після зміни влади в Києві життя в країні значно погіршилося, а після народження дитини взагалі наша родина загрузла в боргах. Соціальну допомогу, що нам виплачує держава, ледь вистачає на мінімально необхідне. Ціни дуже зросли, тарифи зросли, а зарплатня залишилася колишньою, та ї ще затримують постійно. Що зовсім не дивую, малий та середній бізнес зараз у країни переживає не кращі свої часи.
От люди так і тікають від проблем: хтось п’є горілку, хтось палить, хтось вживає наркотики, а ми з дружиною граємо. Усе це призводить до звикання, але усе це не від гарного життя.

Петр Гусак

Напишіть відгук