Кадрова політика призначення за партійними квотами в Україні дискредитувала себе з самого початку. Ну не можна призначати керівником району, області чи державного підприємства людину, яка не має жодного професійного досвіду лише через те, що у неї є партійний квиток організації, яка “дорвалась до корита”. Тим більше, коли особа не має й управлінського досвіду, не має профільної освіти та кар’єрної історії у відповідній галузі. Як відомо, на Тернопільщині областю керував навіть невмілий продавець кави, бо “відчув, що продажі то не його стихія” і пішов у націоналістичну організацію прапор носити.
Що з того вийшло – загальновідомий сумний факт.
За всі роки Незалежності України в нашій державі була дуже невміла кадрова політика “на верхах”. Тому не дивно, що “у низах” творилось ще гірше. Свого часу вся область читала у ЗМІ, як тодішній губернатор Коломийчук годував козу сигаретами на очах у німецької делегації і це викликало шок в іноземців та зірвало підписання договорів про співпрацю, бо гості з Берліну терміново покинули область, не бажаючи мати справу з дикунами при владі. Не маючи настрою займатися наслідками урагану у козівській Плотичі, а відпочиваючи у такий прикрий час в Австрії, поплатився посадою Іван Курницький. Не було реальної допомоги, а заробляли на людській біді у 2008 році, бюрократи часів Чижмаря. 5 років возив дупу з Тернополя до Лановець на службовому транспорті тодішній голова Лановецької райдержадміністрації, а згодом голова облради Василь Хомінець. Нещодавно “проявив” себе на освітній ниві мер Чорткова Шматько.
Історій таких сотні, якщо не тисячі. Проте, після Революції гідності, здавалось, ситуація в бюрократично-кадровій політиці покращиться. 11 лютого 2016 року Кабмін Арсенія Яценюка навіть затвердив постанову “Про затвердження Правил етичної поведінки державних службовців”. Але, схоже, голові Зборівської райдержадміністрації Ігорю Яворському закони не писані.
Державний чиновник, напевно, не думав, що виставляє і як то підписує. Та й навряд чи він пам’ятав, що навіть у вихідні і свята він залишається держслужбовцем. Журналіст сайту “Про все” зробив копію того маразматичного посту, а редактор “Ух-радіо” та сайту “Доби” доволі скептично прокоментували “свинячий фоторепортаж” зборівського чиновника.
Напевно, побачивши критичну реакцію, голова Зборівської райдержадміністрації Ігор Яворський видалив пост у Фейсбуці. На тому б справа завершилася. Всі ми не без гріха та й неодноразово у житті помиляємось. Але, напевно, у перший робочий день після свят зборівському керівнику дало прочуханки начальство по-солідніше. І о 13 годині 57 хвилин керівник Зборівської РДА вирішив виляти злість чи хоч щось зробити від безсилля через власну дурість, та й зателефонував редактору сайту “Про все” Борису Машлянці. Відчувши з перших секунд, що бюрократ налаштований дуже вороже, ми вирішили записати нашу розмову:
-Нащо ти пишеш таку єрунду, якщо ти не знаєш про що мова,- пішов відразу в атаку в розмові чиновник.
-Про яку “єрунду” йдеться?
-На “Про все” ти виставив матеріали. Про свинячу голову.
-І що там не так написано?
-Ти хоч розумієш про що ти написав і в якому світлі ти мене в-в-висвітлив? Це, по-перше, порося моє. І я пожартував про себе особисто. І мої друзі зрозуміли, один ти (**** – лайка) не зрозумів. Ну реально, ти слабий на голову чоловік. Я тобі чесно кажу. Я просто від тебе вражений на стільки, шо ну… Це паця, щоб ти розумів, виростила моя рідна мама. І я пожартував про себе особисто (напевно, мається на увазі фраза “губернаторська” щодо відрізаної голови пацяти). Всі мої друзі зрозуміли, один ти не зрозумів.
-У тебе погані друзі, раз тобі підтакують у не дуже гарних жартах…
-Розумієш, це моя особиста сторінка. І я спілкуюся зі своїми друзями (у той момент Ігор Яворський не держчиновник???), які нормально поставилися і зрозуміли. Один ти, грубо кажучи, викидаєш білизну назовні (сторінка держслубовця Яворською є відкритою і публікація була публічною)… Ти не журналіст. Ти хворий на голову, реально, чєловєк. З тобою щось треба робити: або лікувати, або щось я не знаю… Чесно. Ну такі речі… Ти мене просто вразив. Просто вразив.
-Що там неправдиво написано, Ігоре?
-Там всьо неправдиве. По-перше, яке ти маєш право висвітлювати такі речі з моєї сторінки? Це раз. Це моє особисте життя. По-друге, ти з контексту вирвав слово (насправді , на сайті “Про все” ми розмістили повністю копію сторінки з фото і всіма коментарями). Розумієш? Слово “губернатор” йшлося про мене о-со-би-сто! Бо це моє порося! Це смішно! Навіть виправдовуватись не хочу. Бо це сміх і гріх. І що ти можеш мені про це сказати?
-Все, що я хотів сказати, я написав.
-Та ти х*рню написав (доки в Україні держслужбоці будуть собі дозволяти телефонувати і ображати журналістів?). Зовсім неправдиву. Х*рню. Просто х*рню.
-Ну, це твоя думка.
-Та яка думка! У тебе хибна думка! У тебе просто постійно хибна думка щодо мене. Ти десь почув щось, не розібрався і ляпаєш. Я тобі чесно кажу. Я це терпіти не буду. Я буду теж роботи відповідні дії щодо тебе – непрофесійного журналіста і хвору на голову людину. Психологічно хвору. Психічно хвору ( про журналістські навички і вміння – не бюрократу Яворському судити, а щодо медичних діагнозів, то з таким успіхом цей молодий політик може й “лікарню шкробота” очолити за партійною квотою ))
-Ти розумієш, Ігоре, що ти мене зараз ображаєш?
-Я ображаю тебе і буду ображати. На прямих ефірах, постійно буду про тебе говорити як про слабу людину. Психічно. Тобі треба реально лікуватися, якщо ти такі речі пишеш (на нашу скромну думку, найімовірніше, чиновнику Яворському необхідна медична допомога від таких емоційних розладів, які викликають таку бурхливу неконтрольовану реакцію, яка суперечить правилам етичної поведінки держслужбовців). Тому, що ти мав би мені подзвонити чи написати (відколи це держчиновники після Революції Гідності беруть на озброєння кучмівські методи цензурування роботи журналістів і вказувати що робити? Насправді, ми лише проілюстрували фотошрихом низький рівень культури на дрібночиновницьку рівні). Розумієш? Ти просто з контексту ви-ви-витягнув і таке викинув у маси.
–Хіба я приїжджав на твоє святкування? (далі Ігор недав доказати – Я взяв інформацію з відкритого публічного джерела державного чиновника, політична сила якого декларує прозорість).
-Ти не маєш права навіть вважати (ось і дожилися ми на третьому році після Революції гідності, коли юні ударівці вчать нас розуму, що ми маємо, а що ні)! Це моя особиста сторінка. Я ж твої фотографії не (нерозбірливо) і не пишу, що Боря, там голубий чи Боря, там, педофіл. Я можу тоже в-в-взяти сторінку з тебе фотографію і сказати “Боря лисий педофіл”. Чи гомосексуаліст (тут просто без коментарів, бо це вже із розділу роботи Фрейда щодо психологічних особливостей чиновника, його комплексів і т.п.) Можу таке зробити? Можу! І сказати, що це моя особиста думка.
-Ну ти ж знаєш, що це брехня. І я не знаю, про що ти зараз говориш…
-Та яка це брехня? Це не брехня, це правда. Мені люди казали таке. Розумієш? ( голова Зборівської райдержадміністрації збирає плітки?))
-Ну, я тобі раджу, Ігоре, після таких твоїх заяв мені більше не телефонувати. Якщо у нас, на жаль, такі державні чиновники такого рівня, мені дуже шкода, що в Україні така ситуація. Все, бувай здоровий.
***
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 11 лютого 2016 р. № 65
Київ
Про затвердження Правил етичної поведінки
державних службовців
Кабінет Міністрів України постановляє:
- Затвердити Правила етичної поведінки державних службовців, що додаються.
- Установити, що дія цієї постанови поширюється на керівників державних підприємств.
Прем’єр-міністр України А. ЯЦЕНЮК
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 лютого 2016 р. № 65
ПРАВИЛА
етичної поведінки державних службовців
- I. Загальні положення
- 1. Ці Правила регулюють моральні засади діяльності державних службовців та полягають у дотриманні принципів етики державної служби.
- Державні службовці у своїй діяльності керуються принципами етики державної служби, що ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу та запобігання корупції, а саме:
1) служіння державі і суспільству;
2) гідної поведінки;
3) доброчесності;
4) лояльності;
5) політичної нейтральності;
6) прозорості і підзвітності;
7) сумлінності.
- Під час прийняття на державну службу особа ознайомлюється з цими Правилами та зобов’язана їх дотримуватися у своїй подальшій службовій діяльності.
- Принципи етики державної служби
- Служіння державі і суспільству передбачає:
1) чесне служіння і вірність державі;
2) забезпечення державних інтересів під час виконання завдань та функцій держави;
3) сприяння реалізації прав та законних інтересів людини і громадянина;
4) формування позитивного іміджу держави.
- Гідна поведінка передбачає:
1) повагу до гідності інших осіб;
2) ввічливість та дотримання високої культури спілкування;
3) доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами;
4) недопущення, у тому числі поза державною службою, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
- Доброчесність передбачає:
1) спрямованість дій на захист публічних інтересів, забезпечення пріоритету загального блага громадян над особистими, приватними або корпоративними інтересами;
2) неприпустимість використання державного майна в особистих цілях;
3) недопущення наявності конфлікту між публічними і особистими інтересами;
4) нерозголошення та невикористання інформації, що стала відома у зв’язку з виконанням державним службовцем своїх обов’язків, у тому числі після припинення державної служби, крім випадків, установлених законом;
5) недопущення надання будь-яких переваг і виявлення прихильності до окремих фізичних та юридичних осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій.
- Лояльність передбачає:
1) добросовісність щодо виконання рішень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та державного органу, в якому працює державний службовець, незалежно від своїх власних переконань і політичних поглядів;
2) утримання від будь-яких проявів публічної критики діяльності державних органів, їх посадових осіб;
3) коректне ставлення до керівників і співробітників державного органу під час виконання державним службовцем своїх обов’язків.
- Політична нейтральність передбачає:
1) недопущення впливу політичних інтересів на дії та рішення державного службовця;
2) відмову від публічної демонстрації політичних поглядів і симпатій;
3) дотримання вимог стосовно обмежень щодо політичної діяльності, встановлених законом стосовно окремих категорій державних службовців;
4) уникнення використання символіки політичних партій під час виконання державним службовцем своїх обов’язків;
5) забезпечення прозорості у відносинах з особами, що виконують політичні функції.
- Прозорість і підзвітність передбачає:
1) відкритість та доступність інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України;
2) для державних службовців першої та другої категорії:
ведення обліку телефонних розмов та особистих зустрічей з представниками політичних партій, народними депутатами України, суб’єктами господарювання або їх уповноваженими особами, а також надання інформації про такі розмови та зустрічі у порядку, встановленому законодавством про доступ до публічної інформації;
ведення обліку фактів використання транспортних засобів, майна, інших матеріальних та нематеріальних активів, наданих за рахунок фізичних чи юридичних осіб у службових цілях.
- Сумлінність передбачає:
1) добросовісне, чесне та професійне виконання державним службовцем своїх обов’язків, виявлення ініціативи і творчих здібностей;
2) постійне підвищення рівня своєї професійної компетентності та удосконалення організації службової діяльності;
3) недопущення ухилення від прийняття рішень та відповідальність за свої дії та рішення.
III. Відповідальність за порушення цих Правил
- За порушення цих Правил державні службовці несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.