19 лютого о 21 годині 30 хвилин на UA:ПЕРШИЙ покажуть фільм “НЕБО ПАДАЄ. Три місяці з життя Устима Голоднюка”.

***

“Зі щитом або на щиті”, — так у Спарті матері проводжали синів на війну. Про це у І столітті писав Плутарх. Минуло 20 століть — 20 лютого 2014 року на дерев’яний саморобний щит побратими підняли тіло народженого вільним — 19-річного Устима Голоднюка. Він загинув у бою. Спартанці казали: “Ви можете забрати у нас все, окрім права загинути за Батьківщину”. Куля увійшла йому в потилицю і вийшла над правим оком. Наші попали у засідку: одне місце — десятки загиблих. Куля увійшла підло, зі спини, пробивши блакитну миротворчу каску. Він біг уперед, але снайпери стріляли більше ніж з 10-ти напрямків: і спереду, і ззаду, і збоку. Колись давно, у п’ятому класі, у школі Устиму сказали: “Ти названий на честь Устима Кармелюка — бунтаря, захисника українського народу. І ім’я твоє перекладається як “Справедливий”. Він насупився і відповів: “Побачите, я, коли виросту, теж стану Героєм України”. Устим виріс дуже швидко і несподівано. Майдан чекав на нього. Майдан був вигаданий такими, як він. Майдан створив його, зробив його Героєм і лишив у своїй історії навічно.
Устим зі Збаража. Ви були у Збаразькому замку? Саме на його мурах, у його застінках, граючись з лицарськими шоломами і обладунками, ріс маленький Устим. Років до 12-ти він виліплював з пластиліну цілі міста і військові баталії. Батько переживає: “Ви ідеалізуєте його! Він був звичайним хлопчиком. Щоправда, упертим. І з характером”. Зимою 1919 року 300 вихованців Львівського військового ліцею навіки увійшли в історію України, та, напевно, й Усесвіту.
Устим, виявляється, був не найкращим учнем у школі. Знаєте, де він по-справжньому знайшов себе? Правдивою Людиною Устим став у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут. Три роки свого життя він віддав казармам, військовій справі, спорту, а головне — історії становлення української державності. Якщо Вам цікаво, то Устима виключили з військового ліцею за 2 місяці до закінчення. Він зчинив бійку, але кажуть, що за правду. “Нічого, я ще доведу, на що здатен. Ви ще почуєте про мене”, – сказав Устим, від’їжджаючи додому. Сьогодні ліцей пишається своїм вихованцем — по праву пишається своїм випускником.
22 листопада 2013 року Устим, будучи студентом 3-го курсу Бережанського агротехнічного інституту, вийшов на Майдан. Став начальником охорони Стели. 29 листопада з Правим Сектором він був серед тих, кому вистачило мужності чинити опір “Беркуту”. Наслідок — 12 швів на потилиці. Били довго, били в одне й те саме місце. Він дав можливість нам, дівчатам, втекти і тримати оборону до ранку у Михайлівському Золотоверхому монастирі.
На Водохреще, яке перетворилося на Вогнехреще, він був на Грушевського. Пару днів потому ми збивали з нього кригу — наших хлопців обливали крижаною водою у мінус 20.
Чи варто говорити, що Устим був і під час мирного наступу 18 лютого? У вівторок він обіцяв повернутися додому, але не зміг нас покинути. Одного разу Батько дорікнув йому, що син не спитав його дозволу бути на Майдані. Устим відповів: “Коли у 1990-му році Ти голодував на Майдані Незалежності, то хіба питав дозволу батьків?” Пан Володимир добре пам’ятав 90-й рік і тоді ще Жовтневу площу. Йому лишалося благословити сина та його козацький оселедець.
20 лютого батько був із сином на Інститутський. В один і той самий час, в одному і тому самому місці, але по різні боки вулиці, не бачачи один одного. Об 11-й вони мали зустрітися, але не судилося. Устим загинув о 09:55. Він біг зі щитом та бинтами на допомогу пораненим. У часи найбільшої небезпеки Устим сміявся: “Небо падає!” Сьогодні уже можна не переживати — небо не впаде. Його для нас тримають атланти, його для нас тримає Устим. Останній його запис у соціальних мережах: “Рабів до раю не пускають”. Наш обов’язок — почути його.
(Олена Стаднік – Білосніжка 38 Сотня імені Устима Голоднюка)

Напишіть відгук